Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС- Леонід Козаченко

Час пригальмувати інтеграцію українського законодавства у європейське та опиратися передусім на власні економічні інтереси у співпраці з ЄС. Такий анонс зміни курсу щодо євроінтеграції у Давосі зробив глава депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Після цієї заяви у ЗМІ пролунали тези, що Арахамія повідомив про відміну багаторічного руху входження України до ЄС. Водночас, президент Володимир Зеленський під час виступу у Давосі зазначав, що після виходу Великої Британії з ЄС було б добре, якби замість Сполученого Королівства взяли на вільне місце Україну. AgroPolit.com проаналізував торгівлю з ЄС і розпитав експертів, потрібно чи ні переглядати деталі торговельної угоди з ЄС, адже на це в України один рік – 2020-й.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, прокоментував важливість цього питання.

Така заява є вкрай негативною з точки зору аграрного ринку. Сьогодні імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям, які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську сертифікацію, тобто так званий єврономер. Він дає змогу працювати з Євросоюзом та багатьма іншими країнами без додаткової реєстрації та сертифікації. Більшість країн світу визнають ці сертифікати, видані в країнах ЄС. Європейські вимоги, європейські правила, європейські закони стосовно сільського господарства – це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища.

Беручи до уваги факт наявності обмежених квот на експорт аграрної  продукції до ЄС, нам цей документ важливий, щоби без перешкод рухатись у напрямку Близького Сходу, Індокитаю та інших країн, за винятком США та Китаю, які мають додаткові вимоги. Якщо вийти за межі лише сільського господарства й поринути в інші сфери – енергетика, логістика, охорона навколишнього середовища тощо, які теж будуть існувати в умовах змін, обумовлених кореляцією нашого законодавства з європейським, то стандарти життя стають вищими. Гармонізація  законодавства не тільки в аграрній сфері дасть нам можливість краще жити за правилами і нормами ЄС. Процес треба прискорювати, а не діяти навпаки – так, як сказав  голова депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»  Давид Арахамія.

Якщо в України буде можливість переглянути Угоду про асоціацію, передусім, відмінити дискримінаційні квоти на обмеження безмитного імпорту до Євросоюзу продукції сільського господарства. Колеги з ЄС інколи в приватних розмовах зазначають: «У нас дрібне сімейне фермерство, тому ми не зможемо конкурувати з вашим великим індустріальним, вертикально інтегрованим виробництвом, яке розвивається практично без дотацій. У нас дотаційні витрати на утримання фермерів становлять 40% бюджету, а у вас витрати на війну – 20%. У нас фермерство витратніше, ніж війна, а ви хочете, щоб ми відкрили вам ворота? – тоді нам треба ці дотації збільшити ще на 15-20%, а Євросоюз не вистоїть і розвалиться». Спочатку нам потрібно переглянути ці норми. Є багато питань і в інших сферах та галузях – спільний інформаційний простір, спільна логістика, стандарти залізничних колій, спільні стандарти частоти електричного струму. Таких питань багато, які потребуватимуть витрат часу та фінансів, але вони дадуть нам інші переваги. Якщо ми об’єднаємось із Євросоюзом, у нас зміняться та стануть кращими умови життя.

Вкрай важливо не відкладати з прийняттям законів, які вимагає ЄС, де йдеться про зміни фіскальної та монетарної політики, потрібно вносити корективи у сфері діяльності прокуратури та антикорупційних органів. Це законодавство вимагає більшої прозорості. Вони вимагають створення баз даних, які будуть відкритими для доступу що унеможливлює корупцію та краще захищає права людей. Є технічні регламенти, якими прописано порядок тих чи інших технологій. Наприклад, вирощування і переробки продукції та сировини, з якої виготовлятимуть продукцію, тобто молока, м’яса, овочів, фруктів. Це технічні регламенти, з яких ми застосували близько половини нам потрібних. Є інші норми, які передбачають захист довкілля. Євросоюз вважає Україну смітником, тому що проблема номер 1 в місцевих громадах, селах, регіонах, містах – утилізація відходів. Якби ми  імплементували норми Європейського Союзу, нам самим легше б дихалось і жилось. В реальному секторі економіки потрібні суворіші норми контролю якості та безпеки.

ІЦ УАК за матеріалами AgroPolit