Дослідивши результати понад 6 тис. наукових публікацій, італійські вчені провели ряд досліджень щодо користі та шкоди генетично модифікованої кукурудзи. Як з’ясувалось, за останні два десятиліття урожайність ГМ-кукурудзи зросла на чверть, при цьому, такі рослини менш схильні до небезпеки зараження мікотоксинами.
Виявилось, що урожайність ГМ кукурудзи вище, ніж у звичайної в середньому на 6-25%. Крім того, концентрація мітотоксинів у ГМ-рослинах цього виду нижча на 28,8%, фумонизинів і трихотеценів на 30,6 та 36,5% відповідно. Ще однією перевагою таких рослин є те, що стебла ГМ-кукурудзи після збирання врожаю розкладалися в ґрунті швидше, ніж стебла немодифікованих рослин цього виду.
І хоча противники ГМО часто звинувачують досліджену італійцями кукурудзу, якщо не в шкоді для здоров'я, то принаймні в економічній неефективності, вчені все ж зуміли довести її безпечність як для людини так і для навколишнього природного середовища.
Науковці зазначають, наразі існують тільки дві групи сортів ГМ-кукурудзи: стійкі до комах-шкідників і стійкі до гербіцидів. Якщо врожайність у них і підвищиться, то не за рахунок збільшення чисельності качанів, а за рахунок менших втрат врожаю. Дослідження це довело, комахи, які намагалися поласувати стійкою до них кукурудзою, гинули. А коли види, які самі по собі кукурудзу не дуже-то їдять, «насильно» годували ГМ-качанами, нічого страшного з цими безхребетними не відбувалося.
При цьому, генетично модифіковані стійкі до гербіцидів рослини не знищували своїх зелених побратимів, так що і вони виявилися безпечні для навколишнього середовища.
Перевагою таких ГМ-рослин, на думку вчених, є також можливість створювати в рослинах вакцини і препарати проти злоякісних пухлин. Клінічні дослідження таких препаратів вже йдуть, а деякі і зовсім давно завершені. Для прикладу шпинат «вчили» виробляти вакцину від вірусу сказу, картоплю — від гепатиту B, а кукурудзу — від агресивної кишкової палички.
ІЦ УАК за матеріалами superagronom