Епідемію приборкати поки не вдається, а що з цінами на продукти?

В умовах стану епідемії гостро стоїть питання забезпечення населення харчовими продуктами за доступними цінами. Чого ж чекати українцям від вартості основних продуктів на початку квітня? Адже, скажімо, на лимони ціна зросла втричі, на імбир – у понад чотири рази, відчутно подорожчав часник і цибуля. Відзначається, що перша хвиля ажіотажного попиту минула. Продукції на складах побільшало. Крім того, пришвидшилася взаємодія між постачальниками та мережами супермаркетів.  Серед застосованих інструментів забезпечення продовольчої безпеки – тимчасове обмеження експорту продукції, зокрема – продовольчої пшениці, суміші пшениці і жита, борошна (на рівні 20,2 млн тонн).

Останній тиждень березня відзначився зміною цін на 3 – 4 % у середньому в Україні. Зараз цінове зростання дещо призупинилося, стабілізувався і курс гривні. Якщо у березні ціна на м’ясо підвищилася на 18 %, то зараз спостерігаємо «відкочування» ціни на ті ж 18 %. Тому на разі не має потреби втручання держави та застосування механізму цінового регулювання, хоча в арсеналі такий інструмент наявний.

Водночас, відповідно до цінового моніторингу, на початку квітня на фоні загальної стабілізації цін у більшості регіонів спостерігається зростання цін на овочі. Зокрема, зросли ціни на картоплю. Є очевидні проблеми із логістикою та якістю. Значна частина картоплі була використана для виробництва крохмалю. Але найвагомішим і найзгубнішим для виробників цього року стали рекордні поставки картоплі з Росії і Білорусії, коли вітчизняні картоплярі опинилися у не найкращій ситуації за умов відсутності підтримки галузі. Протягом тижня спостерігалося також зростання ціни на цибулю. Раніше ми її експортували, а відтак – імпортуємо з Польщі та Нідерландів. Очікуються поставки з Таджикистану й Узбекистану. Тому ринок буде насичений і все залежатиме від курсу долара. Але збільшення поставок відіграло позитивну роль – ціна вже «просіла» на 2-3 грн/кг, до 16 грн/кг. Поступово дорожчає капуста. Ціна на буряк та моркву – стабільна. Зростання цін на овочі відбулося, здебільшого, внаслідок закриття продовольчих ринків, коли продукція дрібних виробників не змогла потрапити на полиці супермаркетів. Тож тенденція звуження кола постачальників продукції до супермаркетів, що відзначається в останні роки, мала негативні наслідки для бюджету українських споживачів в умовах надзвичайної ситуації. 

Чому ж торгівельні мережі стали недосяжними для дрібних виробників? Насамперед, це обумовлено  термінами оплати за поставлений продукт, обсягами мінімальних партій товарів та дотриманням термінів постачання. Це також впливає на зростання цін в умовах підвищеного попиту, і торгівельні мережі своєчасно не можуть відреагувати на ситуацію, скажімо, шляхом залученням до поставок дрібних виробників. У таких галузях, як виробництво курятини, яєць, соняшникової олії домінуючі виробники є експортоорієнтованими. А отже, можливі ситуації, коли такі виробники визначають пріоритетними зовнішні ринки, зменшуючи пропозицію на внутрішньому ринку. У той же час, цінова політика відносно щодо соняшникової олії є зваженою. На майбутнє проблем стосовно виробництва і постачання олії не передбачається. Виробники продукції птахівництва також відзначають, що у постачанні на внутрішній ринок курятини та яєць збоїв не буде. До того ж, через спалахи пташиного грипу на Вінниччині, Україна протягом трьох місяців обмежена в експорті до низки країн. У середині березня спостерігалося стрімке, майже утричі, зростання попиту на м’ясо птиці, але оптові відпускні ціни не піднімалися. Однак, через зміни курсу долара можливий перегляд оптових цін, але їх зростання якщо і відбудеться, то лише в межах 3 – 5 %. Щодо яєць: зараз відпускна ціна не покриває собівартості виробництва. У 2019 році собівартість їх виробництва складала 15 грн 25 коп., з початку року відпускна ціна птахофабрик не перевищувала цієї межі. Виробники яєць акцентують увагу на зростанні собівартості кормів. Крім того, під час епідемії коронавірусу обмежені канали збуту яєць через закриття продовольчих ринків, тож супермаркети відчули підвищення попиту на яйця. Через наведені аргументи та з настанням Великодніх свят, можливе зростання ціни на яйця, однак, вона не перевищить 16 грн.

Щодо борошна: обсягів зерна вистачить для забезпечення борошномелів сировиною. Однак, представники рітейлу відзначають, що можливе виникнення проблем як і з борошном, так і з макаронними виробами, через прогнозований приріст продажів у найближчі три тижні, а сформувати запаси за старою ціною не реально. На противагу стабілізації ситуації на основні види продуктів, ситуація з гречкою невтішна. Росія та Казахстан заборонили експорт цієї крупи. В Україні також пропозиція гречки обмежена. Далі закупівельні ціни від виробника будуть від 35 грн/кг. Якщо ж закупівельна ціна буде вищою від 45 грн/кг, супермаркети можуть призупинити закупівлю гречки. Таким чином, через місяць ситуація буде критичною. Тож на експорт гречки з України також введено заборону. Стосовно інших круп до кінця маркетингового року спостерігатимемо більш-менш стабільну ситуацію як відносно цін, так і щодо обсягів постачання.

Перед молочною галуззю в період епідемії також стоїть виклик щодо періоду розрахунків з торгівельними мережами. Крім того, у весняно-літній період традиційно спостерігатимемо зниження споживання молочних продуктів, з’являться надлишки молока . Тож їх необхідно буде перетворювати у продукти тривалого зберігання – масло і сухе молоко. Представники кондитерської промисловості також відзначають, що сьогодні необхідно скорочувати термін розрахунків торгівельних мереж з виробниками та переглянути бонусні системи. На сьогодні виробники обмежені у можливості підвищувати ціни на свою продукцію.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК