За даними різних організацій, близько 350 млн африканців недоїдають та знаходяться на межі голоду. А за даними ФАО, 47 країн є "бідними" та відчувають дефіцит продовольства. З цих 47 країн 36 країн - це країни Африки.
Тобто, майже 70% або 2/3 країн Африки не виробляють достатньої кількості продовольства, а через слабку економіку вони відчувають складнощі з імпортом: їхнє населення дуже чутливе навіть до незначного зростання цін.
Інші - більш заможні країни Африки, наприклад - Єгипет, також не виробляють достатньої кількості харчової продукції. Тож, вони також є залежними від імпорту продовольства, хоч і меншою мірою.
А чи не на цьому зробила акцент росія, блокуючи українські порти? - Адже, уряди країн, де прогресує голод, дуже залежні від зовнішнього впливу та легко перетворюються на маріонеточні уряди. Скажи їм, що "зернові коридори" - то заслуга росії, а ціни зросли із-за санкцій заходу; запропонуй їм крадене українське зерно за цінами, нижче ринкових - і все, лояльність африканських урядів у кишені путіна і ко.
Розбираємось, скільки Україна експортувала зерна до країн Африки, хто ще експортує своє зерно до Африки та чи дійсно без української пшениці населенню Африки загрожує голод.
(Політична карта Африки. Джерело: cia.gov)
Африка налічує 54 незалежні держави. Є ще близько десятка залежних територій і кілька самопроголошених країн. Їх ми враховувати не будемо.
Динаміка імпорту
(Імпорт пшениці Африкою, млн тонн. Джерело: Argus)
За діаграмою видно, що за останні 10 років економічного та кліматичного дива не сталося: країни Африки за 10 років не зменшили імпорт пшениці. Навіть навпаки - спостерігається тенденція до збільшення імпорту через збільшення кількості населення.
Які країни Африки потерпають від голоду
(Напрацювання автора)
Для кращого розуміння переглянемо карту, на якій відмічено 17 країн Африки, для яких у короткостроковій перспективі немає загрози голоду:
Логічна закономірність, що більшість країн Африки, яким не загрожує голод, мають вихід до моря, тобто це - логістична й економічна перевага у вигляді наявності портів.
Крім того, важливим є географічне місцезнаходження. Від того, в якому кліматичному поясі (екваторіальний, субекваторіальний, тропічний) знаходиться країна, залежатиме і кількість опадів, і температури, що впливає на можливість ведення сільського господарства.
Проте не можна виключати й природних аномалій: там, де повинні йти великі дощі, опадів може не бути місяцями чи взагалі - роками.
Ну і звісно значну роль відіграють стан економіки та політична ситуація країни та регіону.
Хто експортує зерно до країн Африки
(Найбільші експортери пшениці в Африку, млн тонн. Джерело: Argus)
Найбільшим покупцем України у 2021/22 був Єгипет, придбавши близько 2,82 млн т, за ним йдуть Туніс і Марокко з 634 000 т і 596 000 т відповідно. До Ефіопії та Алжиру було відвантажено близько 466 000 т та 462 000 т української пшениці відповідно.
росія експортувала близько 10,8 млн т до Африки у 2021/22 роках, при цьому Єгипет є найбільшим покупцем російського продукту – близько 6 млн т. Нігерія імпортувала близько 912 000 т, за нею слідував Судан з приблизно 731 000 т. Алжир, Лівія та Кенія також були серед основних російських імпортерів пшениці, отримавши близько 540 000 т, 448 000 т та 447 000 т відповідно.
Головними ринками Канади на африканському ринку пшениці, є країни Західної Африки, такі як Нігерія та Гана.
Країни ЄС-27 також можуть збільшити поставки пшениці до африканських країн, на які припадало близько 60% від загальних відвантажень м'якої пшениці блоку в сезоні 2021/22. Найбільшими покупцями стали Алжир, Єгипет, Нігерія та Марокко, які придбали 4,8 млн т, 2,8 млн т, 2,2 млн т та 1,97 млн т відповідно у липні 2021-травні 2022 року.
Зокрема основні споживачі французької пшениці – Марокко й Алжир.
Щодо Сполучених Штатів, то найбільшим імпортером американської пшениці є Нігерія. За даними USDA, Нігерія є п'ятим за величиною імпортером пшениці зі США. У 2021 році Нігерія імпортувала американської пшениці на 504 млн дол.
Із-за вторгнення росії 24 лютого Україна втратила 20-30% посівних площ, частина врожаю знищується з-за бойових дій, із-за цінової недоступності добрив урожайність може бути меншою, а аграрний експорт і досі обмежений. Як результат, менший у 1,5 раза валовий урожай і у 2 рази менший експорт української пшениці.
Компенсувати українські втрати експорту до країн Африки у 2022/23 можуть такі країни: Канада (у 2022/23 прогнозується набагато більший урожай, минулого року у них була посуха), росія (кажуть про рекордний врожай із-за збільшення площ і сприятливої погоди) та країни ЄС (у 2022/23 прогнозується менший врожай, але при цьому вони планують збільшити експорт).
Австралія та Аргентина – тенденція до зниження, зокрема із-за високої ціни доставки.
США – стабільний експорт, але все ж на 2022/23 МР прогнозуються трохи менші обсяги продажів із-за вищої ціни.
Український експорт агропродукції
Спочатку розглянемо до яких країн Африки за 7 місяців 2022 року експортувалася українська сільськогосподарська продукція.
Чому не відбувався експорт до 11 країн Африки - це ситуація, індивідуальна для кожної країни.
Наприклад у Гвінеї-Бісау з Україною не налагоджені дипломатичні стосунки - у нас навіть немає спільних консульств із цією країною. Найближче посольство Гвінеї-Бісау, що відає справами щодо України, знаходиться в москві. Справами України у Гвінеї-Бісау відає українське посольство в Сенегалі.
З острівною державою Африки - Сан-Томе і Принсіпі з Україною теж не встановлені дип. стосунки. Але, це не так важливо, оскільки жителі цієї держави взагалі майже не споживають пшеницю. Вони імпортують рис з Китаю. Крім того, вони споживають рибу та морепродукти, смажені банани, авокадо, бобові та кукурудзу.
З Нігером схожа ситуація - жителі цієї країни також найбільше споживають рис.
Така країна, як Ботсвана, взагалі все зерно імпортує із сусідньої ПАР, у якої є доступ до моря.
Есватіні та Лесото - маленькі країни без виходу до моря - також більшість зерна, зокрема пшениці, експортують із сусідньої Південно-Африканської Республіки. Значно менші обсяги вони імпортують зі США, Німеччини, Польщі та іноді з України.
Деякі країни, як Малаві та Намібія, і в минулі роки у нас практично нічого не купляли, зате більшу частину пшениці вони купують у росії.
А ось країни - Мадагаскар, Зімбабве і Замбія - минулого року купували нашу пшеницю. Можна здогадатись, що невизначеність, довгі терміни поставок та вищі ціни відлякали потенційних покупців з Африки.
Далі розглянемо основні 4 товари: пшениця, кукурудза, ячмінь та соняшникова олія.
Спочатку проаналізуємо для кожного товару топ-3 імпортні ринки.
(За даними Державної митної служби України. Напрацювання автора)
Тут уже можна побачити 3 африканські країни: Єгипет є найбільшим імпортером пшениці, Алжир став 3-м за значенням покупцем української пшениці, а Лівія займає 2-е місце за імпортом ячменю.
Тепер проаналізуємо експорт даних товарів по країнах Африки за 7 місяців 2022 року.
(За даними customs.gov.ua. Напрацювання автора)
Додамо, що частка Африки в українському експорті с/г товарів за 7 місяців 2022 року склала для:
Тож, соняшникова олія - це недешевий товар для Африки. Більш популярною на цьому континенті є пальмова олія, іноді рисова олія або олія власного виробництва з традиційних для Африки сільськогосподарських культур. Тому частка соняшникової олії в українському експорті до країн Африки становила лише 4%.
Значення ячменю вже більше - 20% українського ячменю було експортовано до Африки. Проте це специфічний ринок - монополія споживача: всього три африканські країни купують український ячмінь, і 80% припадає на Лівію.
А от щодо пшениці - то це головна культура для "бідних" країн Африки. І майже половину всього обсягу експортованої пшениці Україна за 7 місяців відправила саме до країн Африки.
Важливо зазначити, що у списку країн, що імпортують українську пшеницю, є - Сомалі. Сомалі зазвичай купує близько 40% української пшениці. Трохи більше вона купує російської пшениці.
Сомалі - це тема №1 серед міжнародних гуманітарних організацій. ООН, Червоний Хрест та інші організації заявляють, що ця країна зараз страждає від голоду чи ненайбільше. В країні зі слабкою економікою вже 2 роки триває посуха. Кілька місяців тому кількість внутрішньо переміщених осіб досягла 1 млн. Біженці живуть у наметових містечках, створених міжнародними та гуманітарними організаціями.
Чи важливі "зернові коридори" для Африки?
За даними ООН станом на 31 серпня 2022 внаслідок "чорноморської зернової ініціативи" з трьох морських портів України вийшли 62 судна з українською агропродукцією.
І тільки 7 суден (11,3%) за перший місяць роботи зернових коридорів відправилися з продовольством до трьох країн Африки: Єгипет (5), Джибуті (1), Судан (1).
За один місяць роботи зернових коридорів 62 судна вивезли 1 472 016 тонн продовольчої продукції. А 7 суден, які відправилися до Африки, були завантажені 247 тис. тоннами продовольства. Тобто, зерновими коридорами за серпень було відправлено до Африки 16,8% від усієї агропродукції.
Першим судном, яке в рамках "чорноморської ініціативи" відправилося до Африки, став хендісайз "BRAVE COMMANDER". Це одне з двох суден, законтрактованих ВПП ООН. Вантаж призначений для населення Ефіопії, яка не має виходу до моря.
Ось список семи кораблів, які прийшли чи направляються до берегів Африки:
Інші направлення, крім країн Африки, такі: Туреччина (20), Італія (7), Іспанія (4), Румунія (4), Корея (3), Нідерланди (3), Ізраїль (2), Іран (2), Китай (2), Греція (1), Ємен* (1), Індія (1), Ірландія (1), Ліван (1), Німеччина (1), Франція (1).
* зерно законтрактоване ВПП ООН; вантаж відправляється до Туреччини, після чого буде перевантажений на інший корабель.
Єдиним судном, доля вантажу чийого і досі залишається невідомою, є балкер RAZONI - перше судно в рамках "зернової ініціативи". Спочатку судно мало вивантажити кукурудзу у Лівані, однак покупець тоді відмовився від товару. Згодом з'явилася інформація, начебто покупця знайшли у Туреччині. Але потім судно вимкнуло транспондер, і його виявили у берегів сирії, яка нещодавно визнала незалежність днр/лнр. Скоріше за все, частину зерна вивантажили саме там. До слова, зараз балкер RAZONI знаходиться у Кавказу, рф.
Якщо дивитись на експорт зерновим коридором у розрізі видів продукції, то найбільше було вивезено кукурудзи.
(Джерело: ООН)
До слова, за це найбільше і критикують "зернові коридори". Начебто Україна збрехала про наміри допомогти з продовольством бідним країнам, і замість того, щоб доставляти пшеницю до Африки, ми беремо й продаємо кукурудзу до Туреччини, ЄС, Китаю...
Але треба розуміти, що ні Зеленський, ні генсек ООН не мають права вказувати трейдерам куди продавати зерно. Це суто ринкові умови.
Зокрема, про це зазначали і в Координаційному центрі ООН: "JCC не має права вирішувати, яке зерно куди доставляється".
"Це - комерційні угоди", - захищав цю процедуру представник ООН Стефан Дюжаррік на брифінгу. Судна "були законтрактовані в рамках комерційних угод". Це "цілком нормально, що вони пливуть туди, куди належить за контрактом", - пояснював посадовець.
ВИСНОВОК
Тож, чи буде загрожувати голод Африці у 2022/23 МР, якщо вона фізично не отримає українське зерно? - Ні, скоріше за все не буде. Цьогоріч склалися переважно сприятливі погодні умови. У 2022 році всі основні країни-експортери отримають досить хороші врожаї пшениці. Негативно погодні умови вплинули хіба що на країни ЄС, через що очікуються трохи нижчі врожаї.
Чи загрожуватиме голод Африці у 2023/24 МР без української пшениці? - А ось у довгостроковій перспективі ймовірність цього вже більша. Наприклад, минулого року посуха негативно вплинула на Канаду та США. Канада виробила на 15 млн тонн менше пшениці, ніж зазвичай, а США - на 5 млн тонн менше. Тож, якщо станеться так, що хоча б у трьох основних країн-експортерів складуться несприятливі кліматичні умови, то тут уже 15 млн тонн української пшениці можуть стати вирішальними для кількох країн Африки.
В чому ж зараз основна важливість українського зерна? - Хоча, фізична нестача української пшениці не є загрозою, але це впливає на зростання світових цін на продовольчі товари: зерно, борошно, крупи, хліб, макарони і т.д. А враховуючи, що бідне населення країн Африки є чутливим до будь-якого стрибка цін, то це є насправді сильним тригером до світової нестабільності.
Тобто, хліб на полицях Сомалі, Ефіопії чи Зімбабве буде, але він буде коштувати стільки, що частина населення не матиме фінансової змоги придбати його. А це вже викличе хвилі біженців і голодні бунти проти африканської влади.
Тому, очевидно, що українська агропродукція - це економічна стабільність України; продовольча безпека країн Африки (і не тільки); стабільність світових ринків.
Виходить, що продовольство для росії - це дійсно зброя та засіб впливу на інші незалежні держави. І ніякого перебільшення тут немає.
У вкладених файлах ви знайдете корисні матеріали по темі
Артем Гавриш, аналітик УАК