22.02.2019 13:30

Digital_АГРО: тренди та проблеми

версія для друку
22.02.2019 13:30

Українська аграрна конфедерація завжди на хвилі сучасних трендів, які з’являються в агробізнесі. Слідуючи цій логіці, ми продовжуємо цикл заходів, присвячених digital в АГРО. Тож УАК, спільно з КМКЯ та Drone.UA у рамках Міжнародної виставки АгроВесна/AgroSpring-2019,  зібрав  на круглий стіл розробників і реалізаторів найуспішніших  digital-проектів, представників влади та аграріїв – підкреслила модератор заходу Наталка Зарицька.

У digital_АГРО шлях від початківця до професіонала не завжди простий, але сьогодні ми окреслюємо менш тернисті та легші доріжки.  Адже:

✔digital стає реальним інструментом дохідності агробізнесу та допомагає знизити втрати від помилок та крадіжок;

✔хвиля цифризації накриває сільське господарство і це неминучий та невідворотний процес;

✔ із кожним роком використання дронів у великих  та середніх підприємствах зростає;

✔ використання БПЛА дозволяє бути максимально оперативним і відразу використовувати отримані дані, адже фото при зйомках з літака чи супутника, зазвичай, - просто історія;

✔ ефект від впровадження цифрових технологій пролонгований, але в результаті великі компанії можуть зекономити до 100 млн грн в рік;

✔ цифрові технології - це технології майбутнього, за яких підприємства мають змогу контролювати погодні впливи, моніторити посіви, автоматизувати виробництво, відстежувати продукт від поля до супермаркету; штучний інтелект в агро для обробки даних - реальність;

✔ спеціалістів у цій сфері немає й не було - їх потрібно "вирощувати", однак кузня підготовки потрібних фахівців запрацювала – освітні заклади розуміють проблеми ринку й вже реалізують програми підготовки спеціалістів з диджитал-технологій;

✔під час гонки у впровадженні диджитал-технологій не варто забувати про вдосконалення техніки: тракторів, комбайнів, причіпного обладнання, та її впливу на якість ґрунту.

А тепер – найцікавіше – меседжі спікерів круглого столу:

Леонід Козаченко, народний депутат, президент УАК  – Тема має стратегічне значення для АПК України і не лише. Ми  ще більше переконані в тому, що диджитал-фармінг імплементується з шаленою швидкістю, але на цьому шляху є перешкоди, проте їх можна подолати. Щохвилини світ стрімко змінюється й постійно  з’являються ноу-хау. В Україні вже є такі компанії, які мають в своєму арсеналі диджитал-інструменти у ключових для управління галуззю сферах: від управління матеріальними і  людськими ресурсами до технологій  в агрономії, рільництві та тваринництві. Усі процеси автоматизовані, що дозволяє  оптимізовувати виробничий ланцюжок, прогнозувати обсяги  виробництва та отримувати високий результат. Нині важливіше продавати продовольство, аніж зброю. Цифризація допоможе вивести Україну на вищий щабель у світі, адже  попит на новації зростатиме. І ми лише на початку цього потужного шляху.

Сергій Танцюра, начальник відділу виробництва продукції рослинництва Мінагрополітики – Мінагрополітики зацікавлений у перспективному  розвитку та застосуванні геоінформаційних систем і технологій дистанційного зондування землі для моніторингу та управління агроресурсами, що стане основою для подальшого виробництва агропромислової продукції й зростання експортного потенціалу, а також збільшення та відтворення наявних ресурсів. Протягом останніх двох років Державне космічне агентство України щоденно надає Мінагрополітики оперативну інформацію  щодо кількості опадів, забезпеченості поживними речовинами рослин та стану ґрунту у всіх областях України. Такі дані є оперативним інструментом для моніторингу стану посівів  та прогнозування врожаю. Мінагрополітики запропонувало створити загальнодержавну систему  інформаційного забезпечення моніторингу агроресурсів та стану земель. Створення геоінформаційних порталів, які відображатимуть  інформацію про стан посівів  за допомогою інноваційних продуктів та технологій дистанційного зондування землі, зробить прорив у АПК. У перспективі на таких порталах  ми хочемо бачити оперативну інформацію про хід проведення польових робіт. Мінагрополітики вважає за важливе  розробку Плану впровадження космічних та інноваційних технологій у с/г на поточний та наступні роки, що забезпечить оперативне прийняття  управлінських рішень на всіх щаблях. Цей покроковий план окреслить впровадження новітніх технологій, до яких матиме доступ кожен  - від фермера до агрохолдинга.

Валерій Яковенко, Drone.UA - Диджитализация уже давно началась, в с/х это неотъемлемая составляющая. И от размеров предприятий задействование этих технологий не зависит. Мы вошли на рынок с технологиями  использования  дронов. Это одна из составляющих современного агробизнеса. Но так же существует и  большой набор различных инструментов, которые затрагивают все этапы агропроизводства. Важные знания  о новых технологиях необходимо распространять и мы рассчитываем на поддержку Минагрополитики,  а сделать это с помощью классических инструментов очень тяжело,  потому что нужно демонстрировать эти технологии напрямую в каждом хозяйстве и надо начинать с масштабных демонстраций даже для небольших фермеров. И как раз с образованием проблема, потому что на данный момент хороших специалистов,  которые знали бы все от А до Я в сфере цифровых технологий для АПК, практически нет. Мы взращиваем их и постоянно ищем новые таланты иногда в смежных областях. Мы понимаем, что задача всех цифровых  инстументов - исключить человеческий фактор как  элемент  ошибки. Ни одной технологии доверять нельзя, поэтому я рекомендую после получения цифровой информации о проблеме выйти в поле, поскольку  пренебрегать опытом классической агрономии нельзя. Нужно комбинировать все технологии. К примеру,  порядка 150 тысяч га в прошлом году в Украине было проанализировано с использованием искусственного интеллекта. С помощью дронов была  получена макросъемка проблемы, которую на основании   миллионных вариантов решала система, находящаяся в Израиле. Сегодня диджитал инструменты доступны всем. Даже телефон в руках агронома - тоже диджитал-элемент. Респект крупным агрохолдингам, которые начали первыми платить за ноу-хау, и мы смогли  создавать для них крутые штуки. Самым слабым звеном являются небольшие фермерские хазяйства, к ним еще нужно достучаться. И вот где должно подключиться Минагрополитики.       

Юрій Проценко, «УкрПромІнвест»  – Важливе  те, наскільки компанія та її керівник готові вкладати кошти в інновації. Ми розпочинали 5 років тому з використання одного єдиного квадрокоптера, а тепер їх 20 на площі 120 тисяч га. Один квадрокоптер обслуговує 8 тисяч га. З 2017 року в компанії також використовується авіація з пілотами, тож за 10 днів ми можемо створити карти всіх наших полів.  З 2019 року планується використання спектральних камер. Скажімо, поля під основною культурою – цукровим буряком –площею у 30 тисяч га квадрокоптери облітають за день, вже ввечері інформація потрапляє до центрального офісу, а зранку аналітик працює з матеріалом. На третій день вся відзнята й проаналізована інформація передається до головного офісу для прийняття управлінських  рішень й усунення проблеми. Для оперативної зйомки найефективніший інструмент – це квадрокоптери. Бази даних у компанії створені з 2014 року. Діджиталізовано всі відділи та підрозділи компанії, адже наш орієнтир – це результат. На даний момент ми знаємо все, що відбувається на кожному квадратному метрі наших полів.

Володимир Бабій, «Укрлендфармінг» – Мы работаем в  направлении  оцифровывания всех процессов, так как для  нас важно убрать человеческий фактор и возложить весь контроль на цифровую навигацию. Компания  оперирует 11 кластерами и представлена практически во всех областях Украины. Касательно техники - 90% это марка Джон Дир. Мы используем  их технологии, сенсоры,  датчики,  программное обеспечение. Благодаря технологиям  ежегодный возврат в бюджет компании живыми деньгами составляет  от 3 до 8 млн грн. Это касается сбора урожая, внесения   минеральных удобрений, использования  солярки. Мы контролируем все процессы: начиная с основной обрабротки,  внесения удобрений, посевов и до уборки урожая. На основе показателей датчиков мы легко выявляем, как недобросовестные механизаторы пытаются секономить солярку. По контролю работ прослеживаем  насколько качественно обрабатываются все участки земли. В  скором времени мы также  сможем контролировать, сколько минеральных удобрений вошло в грунт. Контролируется также процесс внесения СЗР. Благодаря нашим системам  ежедневно формируется  отчет руководству, начиная с данных от кластеров до небольших предприятий агрохолдинга. Мы четко понимаем, что сделано, что нужно сделать, в какой регион и какие ресурсы надо перебросить. За три  года мы поймали «на горячем»  25 недобросовестных механизаторов и в конце 2018 года был суд над сотрудником, который получил 3 года за хищение, остальные признали свою вину и компенсировали ущерб. Благодаря цифровым технологиям мы знаем все  - от того,  сколько и чего было на поле, до того, что уже загружено на весы элеватора. Были случаи воровства и на поле, и по дороге, и на элеваторе, и из перегрузчика. Но все такие схемы мы закрыли.

Катерина Молодецька, керівник Центру інформаційних технологій Житомирського національного агроекологічного університету -  Студенти проходять не лише теоретичну, а й практичну підготовку не тільки  в Україні, а й за кордоном. Навчальні плани обговорюються з основними операторами на ринку праці. Диджиталізація у  аспекті космічних технологій – це пріоритет для нас. З вересня 2018 року ми спільно з Державним космічним агентством України створили  Регіональний космічний центр «Полісся», де антенна, що  працює на частоті 137 мГц, дозволяє отримувати інформацію від таких структур як американська НОА та Метеор, а також європейських космічних систем. Нам вдалося підписати договір з Асоціацією «Ноосфера», завдяки чому ми відкрили інжинірингову школу, що дає можливість студентам створювати стартапи, які пов’язані з космічною галуззю. Молодь  працює над проектами, які будуть використані в планетарії міста Дніпро, наразі розробляється інтерактивна  гра  для дітей, що допоможе досліджувати сонячну систему. Починати підготовку фахівців потрібно з дитячого віку, долучаючи малюків до космічної теми і диджиталізації, тоді вони будуть  навчатися в Україні, а не поїдуть за кордон. «Ноосфера» пов’язана з проектом «ЕОС», який призначений для дистанційного зондування землі й це дає змогу нашим студентам також приєднатись до цих технологій. У планах – відкрити такі спеціалізації як: наука про землю, інформаційні системи та технології, агрономія, екологія, геодезія, захист рослин тощо. Щоб бути затребуваним спеціалістом, треба бути обізнаним у всіх сучасних технологіях.

Андрей Дресвянников, AGROXY – Почему-то говорят, что все меняется слишком быстро, но мы видим, что должна произойти смена поколений, понимающая важность современных технологий. Мы делаем софт для многих стран мира, а сейчас активно работаем со  странами Африки, куда вошли со своей платформой.  Диджитал-фарминг уже активно развивается и там. Интересно, что в Украину  мировые технологии приходят через  3-5 лет.

Сейчас тренд – способы получения информации - дроны, датчики (ILT). Они дают массивы данных, но когда вы делаете видео - это один поток данных, а собираете анализы о качестве грунта – другой поток.   Как сделать из хаотичного колличества небольшой объем осмысленных данных – в этом вся суть. Думаю, что в  будущем все системы пресижинг-фарминг  станут бесплатными, но за это пользователи будут платить своими данными. Все будет происходить по аналогии с  поисковой системой Гугл.  

В сфере диджитал большой прогресс касательно анализа почв, сушествует программа  для создания детальной карты почвы, но мы  сильно привязаны  к данным.  Сегодня ошибочно думать, что только владелец определенного участка владеет информацией о том, что там растет.  Есть очень крупные агрохолдинги, которые пытаются идти в тренде  и делятся своим софтом, открывая  информацию прошлых лет по полям. Таким образом,  фермер может сравнивать свои результаты с результатами соседних участков. И этот путь самый верный. Через 10-15 лет прийдет понимание, что раньше росло на конкретном поле, какие удобрения или СЗР использовались. Эти базы данных подделать невозможно. Например, современный владелец захочет сделать поле органическим, а исторически это невозможно, ведь в  почву шесть лет вкладывалось совсем другое. Мы такие продвинутые в технологиях, боремся с воровством благодаря диджитал, но в  Америке не понимают, когда входишь на рынок со своим продуктом, зачем контролировать выгрузку из бункера? Ведь 90% мира такой проблемы не имеет, даже Африка. Отчасти из-за того, что в мире нет таких крупных холдингов, как у нас. Например, в Голландии в моде автоматизированные теплицы. Колличество данных, которые собирают там роботы, фотографируя каждый овощ – миллионы в час. Но эти технологии даже до Америки пока еще не дошли. Кто первый начнет такой бизнес в Украине,  будет в тренде.  

 Геннадий Клысак, директор «Консима Днепро» – Диджитал в агро – прекрасный инструмент для решения многих глобальных проблем. Но этот инструмент нужно использовать для решения проблем  уплотнения  и обезвоживания грунта. Ведь даже по такой важной специальности как «механика почвы» практически не осталось специалистов. И именно цифровые ноу-хау должны  спрогнозировать, минимизировать, а затем  и оптимизировать проблему орошения почвы. Под силу диджитал  также создать единую программу использования  правильных технологий в сфере АПК и для малых хозяйств, и для  агрохолдингов.       

 

Юрій Петрук, «AgTech» -   Для країн Азії, звідки я повернувся, та України, розуміння інструментів диджитал дуже відрізняється. Скажімо, для нас global farming – вирощування нашвидкуруч  домашньої зелені,  а у них – стратегія  донесення  інформації щодо важливості  вирощувати в міських умовах продуктів харчування, що дозволить мешканцю міста значно скоротити свої витрати.   До того ж для азійців  супутникові технології не представляють такого інтересу, як дрони, які дуже популярні у приватних фермерів й швидко окуповуються.  Весь світ йде до розуміння, що основа управління будь-яким господарством – це інформація, яка дозволяє приймати правильне рішення й управляти ризиками. Але фактично зростання будь-якого виробництва залежить від фінансування. У країнах, що розвиваються,   приватному фермерові дуже важко залучити будь-які інвестиції. Тобто інформацію можна розглядати з двох сторін.  Вона  допомагає приймати правильні рішення фермеру, а  також дозволяє банку чи потенційному  інвестору оцінювати ризики їхніх  інвестицій. Ця тема нині актуальна для  групи Світового банку,  ЄБРР, інших міжнародних фінансових установ.  Таким чином, технології,  які дають можливість оцінити ризики від фінансування фермера, стануть  глобальною статистикою й разом із дронами та супутниками допомагатимуть  мінімізувати фінансові ризики. А це призведе до зменшення кредитних відсотків і більшої доступності капіталу для агровиробників. Як на мене, це основний вектор на найближчі 3-5 років для країн, що розвиваються.

ІЦ УАК