Деркач: Більшість вимог польських перевізників, які погрожують перекрити кордон, нездійсненні

Переважна більшість вимог польських перевізників, через які вони планують заблокувати низку пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, є нездійсненними, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач агентству "Інтерфакс-Україна".

"Нереалістичною є вимога повернутися до системи видачі дозволів для роботи в Євросоюзі українським перевізникам. Нині між Україною та ЄС діє угода, згідно з якою українські перевізники їздять без дозволів у країнах ЄС. Угода про лібералізацію вантажних перевезень, згідно з якою це відбувається, діє до кінця червня 2024 року. І тут важливо розуміти, що угода діє в обидва боки: наші перевізники їздять без дозволів, європейські перевізники їдуть в Україну з такими ж умовами. Тобто скасувати дію угоди на рівні уряду Польщі просто неможливо", - каже Деркач.

Польські перевізники не вперше озвучують такі вимоги, зазначив він. Найімовірніше, вони хочуть закласти основу на наступний рік і вплинути на переговори щодо пролонгації угоди, вважає заступник міністра.

За словами Деркача, польські перевізники є найбільшими гравцями в галузі вантажних перевезень у Європі. У загальному обсязі транспортних засобів (ТЗ), які здійснюють вантажні перевезення в Європі, на Польщу припадає більше ніж половина. Водночас українські перевізники здійснюють перевезення переважно з України та в Україну, а не між країнами Європи.

"Вони жодним чином не можуть впливати на вантажні тарифи, обвалюючи їх, як дехто намагається стверджувати", - наголосив заступник міністра.

Дивною, за його словами, є і вимога щодо посилення правил перевезення за ЄКМТ (спеціальний багатосторонній дозвіл, який дає можливість здійснювати перевезення протягом року тим перевізникам, які є учасниками системи квот ЄКМТ - ред.).

Правила, відповідно до яких здійснюють перевезення, поширюються абсолютно на всіх перевізників країн - членів ЄКМТ. Їх затверджено давно, доступ до отримання дозволів мають ті перевізники, у яких транспортні засоби Євро-5 і Євро-6. Розподіл цих дозволів в Україні відбувається через конкурс, на якому до перевізників висувають жорсткі вимоги.

Введення окремої черги для ТЗ на єврономерах, за словами Деркача, буде нечесним не лише щодо українських, а й щодо перевізників інших країн.

"На кордоні у нас немає окремої черги для українських водіїв - їдуть усі, хто зареєструвався. Через територію України також їздять перевізники з Туреччини, інших країн. Якщо запровадити окрему чергу, вони чекатимуть, доки не проїдуть ТЗ із номерами Євросоюзу. Також немає окремої черги для українських вантажівок у жодній країні ЄС", - зазначив заступник міністра.

Щодо окремих черг для порожніх фур, то на сьогодні на кордоні з Польщею їх пропускають два пункти "Устилуг-Зосин" і "Нижанковичі-Мальховіце".

"Відкриття додаткових ПП для проїзду лише порожніх ТЗ нереальне, тому що Україна зацікавлена в тому, щоб якомога більше ПП працювали на виїзд завантажених автомобілів, що сприяло б збільшенню обсягів експорту й зміцнювало нашу економіку", - пояснив Деркач.

Для пропуску порожніх транспортних засобів, за його словами, може бути відкрито ПП "Угринів-Долгобичув", що пропонували польській стороні.

Крім того, польським перевізникам не потрібно реєструватися в системі "Шлях".

Як повідомлялося, Мінінфраструктури отримало повідомлення про підготовку блокади пунктів пропуску на українсько-польському кордоні й ініціювало зустріч з офіційними представниками Польщі та Єврокомісії (ЄК) для забезпечення стабільної роботи кордону.

Раніше Міжнародна транспортна асоціація повідомила, що з 3 листопада польські перевізники планують на два місяці перекрити кордон з Україною. За інформацією асоціації, перевізники висунули умови: повернення до системи видачі дозволів для українських перевізників, посилення правил перевезення за ЄКМТ, запровадження окремої черги в "єЧерезі" для транспортних засобів із номерами Євросоюзу, створення окремої черги для порожніх фур, забезпечення доступу до системи "Шлях".

ІЦ УАК за матеріалами Інтерфакс-Україна