Чому Україні важливо досягти продовження зернової угоди – яку роль може відіграти Туреччина

Зараз, якщо росіяни не захочуть продовжувати угоду, термін якої спливає 18 березня, своє слово може сказати Туреччина.

російський міністр закордонних справ лавров заявив, що продовження "пакетної" зернової угоди (закінчується 18 березня) можливе лише, якщо "будуть враховані інтереси російських виробників сільгосппродукції та добрив у плані безперешкодного доступу на світові ринки". Як ситуація навколо зернової угоди може розвиватись далі? Які важелі впливу на росію слід застосувати? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Треба активніше включатися у боротьбу проти агресора, який хоче зірвати "зернову угоду", всіляко її гальмує

Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко розмірковує так:

"Важливо розуміти, що "зернова угода" є вкрай важливою для розв'язання проблем логістики українського експорту. Причому це питання не лише України, а й усього світу. Мільйони людей вже відчули те, що ми не можемо постачати продукцію на світовий ринок, як було на початок широкомасштабної російської агресії".

За словами експерта, до вторгнення ворога майже 80% експорту продуктів сільськогосподарського походження (зерно, олія, комбікорми) ми здійснювали морськими шляхами. Але через нову фазу війни РФія заблокувала такі можливості. Зрештою втрачають і Україна, і світ.

"Тому треба активніше включатися у боротьбу проти агресора, який хоче зірвати "зернову угоду", всіляко її гальмує. Причому включатися не лише тим, хто зробив такий коридор можливим (Туреччина, Україна ООН як міжнародна структура, яка змусила росію піти на такі домовленості), а й країнам Африки, Азії, які потребують нашої продукції. У забезпеченні безпечного коридору можуть брати участь Франція, Великобританія. Не як члени НАТО, а виявивши особисту ініціативу. І попередивши Путіна – якщо він спробує напасти на військові кораблі, які стоять там заради порятунку від голодної смерті мільйонів людей, які потребують українського продовольства, то отримає адекватну відповідь. І це побачить увесь світ", – пояснює Леонід Козаченко.

Те, що рф вимагає натомість продовження роботи цього коридору – розширення власних поставок на світовий ринок, може бути розглянуте, вважає він. Але має йтися лише про продовольство. Не про нафту, нафтопродукти чи добрива. Плюс – у такому разі ми маємо отримати можливість відвантажувати продукцію не лише з Одеської, а й з Миколаївської області.

"Якщо все обернеться саме таким чином, ми стабілізуємо ситуацію на внутрішньому ринку, а також усунемо дефіцит продовольства у світі", – констатує Леонід Козаченко.

Анкара може натиснути на Москву у питанні продовження "зернової угоди"

На думку експерта Міжнародного інституту демократій, екс-командира 2-ї роти 24-го батальйону "Айдар" Євгена Дикого, ключовий важіль тиску на росіян у цьому питанні – у турецького президента Ердогана.

"Він не менше, ніж Україна, зацікавлений у тому, щоб зернова угода працювала. Укладання цієї угоди стало ключовим елементом у політиці лідера Туреччини щодо арабських та африканських країн. Він показав, що може сприяти появі таких домовленостей, які сприяють зниженню ризиків голоду в державах, які також стали жертвами російської агресії проти України. По суті – жертвами боротьби рф проти Заходу, на чому, до речі, теж грає Ердоган у стилі "ви могли постраждати через протистояння Заходу з росією, але я врятував вас, відкривши зерновий коридор". Враховуючи такі ігри президента Туреччини в "ні вашим, ні нашим", враховуючи його постійні реверанси в сторони рф, нехай тепер шукає важелі впливу на свого торгового партнера, якому допомагає обходити санкції", – вважає Євген Дикий.

А натиснути Анкара на Москву може. Минулої осені, нагадує експерт, коли росіяни заявили, що не хочуть продовжувати дію зернової угоди, Туреччина чітко дала зрозуміти – коридор продовжить діяти, незалежно від того, чи братиме участь у цьому рф.

І ті кілька днів, коли російських спостерігачів не було, коридор працював найшвидше. Зуміли спокійно пройти судна, які раніше тижнями стояли, чекаючи, поки російські інспектори зроблять ласку їх оглянути. У результаті представники країни-агресора швидше повернулися в угоду, щоб мати можливість гальмувати роботу коридору та зберегти обличчя.

"Наразі, якщо росіяни не захочуть продовжувати угоду, термін якої спливає 18 березня, найкраще, що може зробити Ердоган, повторити осінній фінт. Дати зрозуміти, що Туреччина, Україна та ООН чудово впораються і без рф. Якщо остання наважиться вийти з угоди, вона точно не ризикне намагатися атакувати цей коридор, йдучи на військовий конфлікт не просто з Туреччиною, а з НАТО. Це чудово розуміє Ердоган. Розуміє все, гадаю, і Путін", – констатує Євген Дикий.

ІЦ УАК за матеріалами Comments.ua