Чому профіцит зерновозів ще гірше, ніж їх нестача?

За січень-жовтень 2019 року українські аграрії значно наростили обсяги виробництва та експорту деяких культур, порівняно з показниками минулих років.

Про це свідчать дані Державної служби статистики та Державної фіскальної служби. Так, валовий збір кукурудзи та пшениці за 10 місяці поточного року склав 29,1 млн. т та 28,8 млн. т, що на 14,2% та 15% відповідно більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Разом із цим, збільшились й обсяги експорту цих культур, а саме: кукурудзи на 16% та пшениці на 1,4%, порівняно з показниками минулого року. У результаті цього, обсяги перевезення зерна залізничним транспортом за 3 квартали зросли на 23,7% (до 32,3 млн. т), порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними офіційного сайту Укрзалізниці, станом на 26 листопада 2019 року було подано 855 заявок на зерновози при середньодобовому плані в 1000 зерновозів, та фактично виконано 55% заявок (або 473 вагони). Виходить так, що наразі Укрзалізниця здатна задовольнити потреби аграріїв. Але, при цьому за перші 9 місяців поточного року обсяги перевезень зернових автомобільним та морським транспортом зросли на 46,4% та на 44,9%, порівняно з показниками за аналогічний період 2018 року. Зважаючи на те, що залізничний транспорт є більш вигідним варіантом перевезення, ніж автомобільний, виникає питання, чому обсяги використання останнього зростають швидше.

Поясненням цьому можуть стати мінімум два фактори.  По-перше, під’їзди до портів не зроблені належним чином, тому аграріям доводиться користуватись автомобільним транспортом для підвезення вантажу, де це можливо. По-друге,збільшення вагонного складу зерновозів частково спричинене зростанням кількості приватних осіб, що їх скуповують. Оскільки Укрзалізниця не здатна врегулювати цей процес та збалансувати обсяги придатного для використання рухомого складу, під портами можуть накопичуватись «склади на колесах», що створюють додаткові проблеми під ас транспортування. Очевидно, що невчасне виконання умов поставок та штрафні санкції за це можуть обійтись аграрію дорожче, ніж перехід на більш мобільний засіб транспортування. Отже, виходить так. що профіцит зерновозів не вирішує проблему логістики для агробізнесу, а, навпаки, поглиблює її.

Аналітичний департамент УАК