Чи переросте польський зерновий кейс у загальноєвропейський агропродовольчий?

Яка роль росії у європейській зерновій кризі і нападках на Україну європейських фермерів?

Про це на каналі Ukraine World News говорили з генеральним директором "Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.

Перш за все, наголосив генеральний директор УАК, ми маємо розглядати цю проблему ширше, оскільки цей "польський кейс" може стати "загальноєвропейським кейсом".

"Ми б дуже хотіли, щоб оця проблематика між Україною і Польщею закінчувалась, а вона може тільки набувати певного масштабування. І для цього потрібно вже думати наперед і не реагувати на якісь там дії окремих маргінальних політиків у Польщі, які очевидно підігріваються кремлем.

Потрібно, щоб ми могли активнішу позицію з цього приводу мати.

За останні дні європейські політики знаходяться в пошуку консенсусних рішень, знаходять можливості врегулювати, щоб залишитися в рамках заявлених позицій щодо торгівлі з Україною аграрною продукцією, а також, щоб зробити якісь кроки назустріч і європейським фермерам", - зазначив Павло Коваль.

Під цим він мав на увазі, що у середу парламент і Рада ЄС досягли попередньої домовленості про продовження заходів з лібералізації торгівлі для України в умовах агресивної війни росії, але із запобіжниками для ряду українських продуктів.

Тобто, якщо Україна експортує певної агропродукції більше, ніж у середньому за 2022-23 рр., то Єврокомісія введе квоти.

Однак, це рішення ще поки що не є затвердженим.

Деякі політики, як-от Президент Франції, висловили невдоволення даним рішенням і висловились за введення квот на українське зерно.

Павло Коваль зазначив, що це рішення - консенсусне, проте ймовірні квоти не приносять оптимізму українським аграріям.

Адже Україна зацікавлена та хотіла б експортувати такі товари, як цукор, мед, деякі зернові та певні інші агротовари, в тому числі, і на європейські ринки в більших обсягах.

Але навіть попри це, каже Коваль, українські аграрії не здаються, і, наприклад, почали експортувати чималі обсяги того ж цукру і на ринки Африки і до інших країн.

"Тобто бізнес український буде знаходити можливості реалізувати свою продукцію, але звичайно ж ми хотіли б розуміти зустрічну політику з боку Європейського Союзу", - додав експерт.

Ген. директор УАК вважає, що дестабілізація європейських ринів, і, як наслідок, протести фермерів по всій Європі - це справа рук кремля.

"Європейські фермери та європейські політики звикли жити у стабільних ринках. І сьогодні вже цілий ряд аналітиків сходяться на думці, що росії вдалося розбалансувати цілий ряд продовольчих ринків глобальних.

Вони - росія - своєю здешевленою продукцією по демпінгових цінах зайшли на ті ринки, де протягом останніх 15-20 років була Україна, наприклад: країни Затоки, той же Єгипет, ще ряд країн Північної Африки, деякі азійські країни.

І це збурює глобальні ринки, й Україні не залишається іншого виходу, як виходити своєю продукцією в Європу.

росії вдалося опосередковано впливати на європейські ринки, в тому числі, втягуючи в це українську аграрну продукцію. До речі, вони і не приховували, що серед гібридних інструментів ведення війни вони будуть використовувати продовольчий тероризм.

Тобто, вони заходять на найбагатші ринки та демпінгують, ламають ціни, а потім там краденим зерном якісь африканські країни задобрюють. Там в Україні вкрали пшеницю, а комусь там дали майже безкоштовно.

Тобто і тут накапостили на європейських ринках через транзит та імпорт через Білорусь, і на традиційних для України ринках також зайшли і показали там, що "от Україна дорого продавала, а ми тут вам ось можемо дешевше це робити".

До цього всього треба спокійно відноситись, і аналізувати, і правильно аргументувати в наших дискусіях, в тому числі і на майданчиках у Брюсселі", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор УАК.

На останок він додав, що у тому, яка роль і місце кремля і фсб у цих усіх польських протестах, мають більш ретельно розбиратися українські та європейські спецслужби.

ІЦ УАК за матеріалами Ukraine World News