Зернова угода: чи може бути продовження та на яких умовах. Якою може бути відповідь Туреччини, економічні наслідки для України та світу. Коментує Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації" в ефірі Українського радіо в інформаційно-аналітичній програмі "Сьогодні. Зранку".
Важливість "зернової угоди"
У неділю вранці вийшло останнє судно з продовольством з України в рамках зернової угоди, про це повідомила агенція Reuters. У ООН за продовження угоди росії навіть запропонували скасування деяких санкцій, а Президент Туреччини натякав, що вже нібито домовився з путіним. Проте напередодні в країні-агресорі - рф заявили про припинення зернової ініціативи. Хоча Ердоган висловив надію на переговори з президентом путіним. А ось Президент Володимир Зеленський пропонує продовжити зернову ініціативу без рф, а з ООН та Туреччиною.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль нагадав, що існування взагалі такої домовленості, як Чорноморська зернова ініціатива, було важливим для України. Адже, ми експортували, скориставшись трьома портами Великої Одеси, за весь час функціонування зернової угоди близько 33 мільйонів тонн аграрної продукції. А це - понад 10 мільярдів доларів надходження в економіку України. Це - важливий фактор.
На додачу угода спростила нам логістику, оскільки до 22-го липня ми відчували певні складнощі з перетином кордону залізничним та автомобільним транспортом. Зараз розвивається дещо активніше Дунайський канал. І по всіх цих напрямках є потенціал, де б ми могли за рахунок такої організаційної досконалості, вдосконалення процедур і процесів, ефективного планування перевезення ще наростити експорт. Але без зернових коридорів, звичайно, нам буде досить складно реалізувати всю свою продукцію на експорт.
Крім того, ще один дуже важливий аспект - роль угоди для зовнішніх ринків.
"Як тільки десь в інформаційному просторі з'являється інформація, що якісь складності в Україні з експортом, зразу на всіх світових майданчиках значно реагує ціна. І, як правило, на зростання, оскільки значні обсяги аграрної продукції експортуються з України. Є різні оцінки. Нещодавно Міністерство аграрної політики в Лондоні та Києві презентувало свої стратегічні бачення економічного розвитку. І оцінки експертів дуже такі попередні, їх варто перевірити, але говорять про те, що ми могли б нагодувати близько 600 мільйонів людей своєю продукцією, яку лише експортуємо. От тут тільки по цих цифрах ми можемо говорити, наскільки ми значний гравець на глобальних продовольчих ринках.
Близько 3 мільйонів гектарів на сьогоднішній день землі заміновано. І ще близько 4,5-5 мільйонів окуповано, яку ми не враховуємо у своїх господарських балансах. Але я думаю, що найближчим часом ситуація на фронті буде змінюватися на нашу користь. Потрібно буде певний час на розмінування цих земель. І ми повернемось, скажімо так, до клубу глобальних гравців, які годують планету. Україна завжди була відповідальним гравцем на всіх зовнішніх ринках", - зазначив Павло Коваль.
Наскільки можливо продовжити "зернову угоду" без участі росії?
У ніч 28 липня знову на південь, по Одесі, по Миколаєву, відбулась атака у декілька хвиль шахедів і 6 крилатих ракет "Калібр". Всі ракети та 31 із 36 дронів були збиті, але є інформація, що в Одесі є пошкодження портової інфраструктури.
"І це ж не випадково. Якщо ви не злякалися, що ми вийдемо з зернової угоди, так тепер ми спробуємо вас злякати шахедами та ракетами. Ну, українців вже важко чимось налякати. Правильна риторика зараз ведеться, і особливо мені імпонує те, що робить військово-політичне керівництво.
Ми не виходимо сам на сам на переговорний майданчик з агресором. І це виважене, правильне рішення, не дивлячись на важливість для України зернової угоди.
росія вже у жовтні минулого року робила такий крок, мов зараз полякаємо українців, весь світ, вийдемо з зернової угоди, а потім Ердоган і Гутерреш звернулися безпосередньо до путіна, та переконали повернутись до зернової ініціативи.
Вчора вся світова цивілізована спільнота висловила своє ставлення та позицію до заяв російської сторони щодо зернової угоди. Починаючи від Президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і закінчуючи Прем'єр-міністрами, Міністрами закордонних справ цілого ряду країн, які Путін вважає своїми партнерами або десь навіть союзниками. Хоч вони самі так не вважають, але то вже інша справа їхня. Мова йде, наприклад, про Китай і Туреччину", - повідомив генеральний директор УАК Павло Коваль.
Експерт додав, що напевно, щодо зернової угоди тут більше значення матиме розмова саме Ердогана з путіним, аніж позиція деяких країн. Звичайно, до Китаю рф теж має прислуховуватись, але Китай не має такого впливу у Чорному морі, як Туреччина, яка у Чорноморському регіоні є основним партнером росії. Також потрібно розуміти, що Туреччина також хоче залишитись посередником-переговорником. Турки вважають, що вони єдині можуть вільно спілкуватися як з путіним, так і з Зеленським, і створити майданчик для врегулювання. Це потрібно їм з точки зору геополітичного впливу.
Павло Коваль припустив, що можливо чорноморські порти готові б були працювати без участі росії. Але тут виникають ряд додаткових військових ризиків.
Він додав: "На сьогодні є і перевізники, і власники човнів вантажних, і команди з капітанами, які готові працювати за умови страхування та перестрахування військових ризиків. До речі, одним з гарантів, з військової точки зору, може бути Туреччина чи інша країна НАТО, наприклад, Франція чи Британія тощо. Тобто якесь рішення буде напрацьовуватись.
Мова йде про військові конвої. Але ми повинні розуміти, що з економічної точки зору це здорожчує фрахт, страхування і перестрахування. Ну і плюс там ще можуть виникати якісь технічні зміни, тому що команди моряків працюють в особливих умовах, наближених до військових умов. Там теж є своя специфіка відповідно до міжнародного морського права.
Але, в принципі, вже сформувався пул країн і представників бізнесу, які готові працювати у таких умовах без згоди росії".
План Б, або як працювати без морських портів
"Я б хотів би тут ще підкреслити, що спілкуючись з агровиробниками, трейдерами, логістами, ми маємо деякі напрацювання в Україні, у випадку, якщо нам доведеться працювати без зернових коридорів.
Технічно ми б могли це реалізувати. Цей план має працювати звісно за рахунок суходолу та Дунаю", - прокоментував Павло Коваль.
Він додав, що до бунту Польщі й інших сусідніх країн, показники експорту агропродукції вийшли близько на 2,5 млн тонн: 1 млн тонн - залізницею, 1 млн тонн - Дунаєм 0,5 млн тонн - автомобільним транспортом", - зазначив Павло Коваль.
За словами Коваля, експорт Дунаєм можна значно збільшити за умови незначних доінвестувань та організаційних рішень.
"І ми вже розуміємо, які необхідні рішення, і технічно вони апробовані. Є деякі інструменти, які б могли дозволити нам подвоїти або більш ніж удвічі наростити експорт через Дунай, порівняно з тим, що є зараз. Але є певні складності з підвізними шляхами. Є автомобільні шляхи на Рені, є залізничні на Ізмаїл, де треба також врегулювати та навести порядок просто у плануванні перевезення вантажів. І це би спростило та дало можливість більше нарощувати вантажопотік. Є й інші ще потенціали.
Але я думаю, що цей кейс із зерновою угодою поки що зарано закривати, це йде така геополітична торгівля. Але ж питання не тільки у війні, у Чорному морі чи в Україні, питання в тому, що ще є глобальна продовольча безпека.
А путін саме цього і хоче, щоб до нього телефонували світові лідери, щоб його умовляли. Бо принаймні в такий спосіб росія буде в інформаційному геополітичному трафіку, хоч і з негативної сторони.
Ну тероризм і шантаж - це ж їхній стиль, звичайно, від цього вони не відмовляться", - повідомив ген. директор УАК.
Яким буде цьогорічний урожай
На сьогодні 22 області працюють на збирання врожаю. Деякі господарства у південних регіонах уже завершили збирання ранніх зернових.
За словами експерта, врожайність відповідає середній за останні 5-7 років. Тож приводів для хвилювання немає.
Однак, зазначив Павло Коваль, збирання в центральних, західних, північних регіонах ще йде досить повільно, адже погодні умови, не в усіх регіонах зараз сприяють збиранню.
Аналізуючи дані і Міністерства аграрної політики, і приватних аналітичних центрів можна прогнозувати, що Україна цьогоріч збере близько 45 мільйонів зернових і зернобобових. А врахувавши ще олійні культури, ми вийдемо на понад 60 мільйонів тонн.
"Ну це не найвищі, але і не найнижчі показники. Якщо порівняти з минулим роком, то ми десь будемо близькі до цього, балансуватимемо на цьому рівні.
Але ми ж розуміємо, в яких умовах два роки аграрії забезпечують нам продовольчу безпеку. І виходячи з таких валових зборів, ми гарантовано можемо говорити, що ніяких питань із продовольчою безпекою всередині країни не буде, й експортний потенціал буде значний.
Нам би ще вирішити цілий ряд логістичних, організаційних питань, той же кейс із цим європейським ембарго і таке інше, і ми би пройшли цей рік. Але тут не потрібно випускати з виду, що кожна посівна нам дається важче і важче. На це треба зважати. І все-таки потрібні будуть певні системні рішення, тому що за 2022 рік майже весь аграрний комплекс був збитковим. І ми розуміємо, що надовго запасів (фінансових, ресурсних, будь-яких) у самих підприємств не вистачить.
Плюс ми ж не можемо гарантувати, як швидко ми будемо мати поступки на фронті, до кордонів з російською федерацією. Тобто тут потрібні будуть такі виважені, конструктивні системні рішення, в тому числі з боку держави та з боку наших партнерів", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".
ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо