"Це втрата не лише для фермерів": які наслідки підриву Каховської ГЕС для аграрного бізнесу в Україні

Підрив Каховської ГЕС знищив більшу частину зрошувальних систем південних регіонів. Це матиме наслідки не лише для аграріїв, а й для загального експортного потенціалу країни. Про це на брифінгу в Ukraine Media Center Odesa 13 червня розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

"На сьогодні, ми втрачаємо найбільшу в Україні й найбільшу в Європі Новокаховську зрошувальну систему. Я нагадаю, що Каховське водосховище це величезний гідротехнічний об’єкт. Це мільйони тонн води. З цього резервуару було живлення більш як 31 зрошувальної системи, які зараз позбавлені води та зруйновані", — зазначив він.

За словами аграрія, 92 % зрошувальних систем в Херсонській області втрачено. Постраждали сотні фермерств. Близько 70% систем втратила Запорізька область та ще певну частину інші області на межі з Херсонщиною:

"Херсонська область має одну з найбільших площ сільськогосподарських угідь: близько двох мільйонів. З них 85% це рілля, яка потребує постійного зрошення. Ми цей інструмент втратили".

Експортний потенціал країни після підриву Каховської ГЕС знизиться

Павло Коваль зазначив, що втрата каховського водосховища вплине і на внутрішній український ринок, і на експортний потенціал країни:

"Близько півтора мільйона гектар зернових та олійних культур висівали на Херсонщині, але здебільшого це був осередок вирощування овочів, ягід, баштанних культур. Всім відомий Херсонський кавун. За оцінками фахівців близько 35 % всієї овочевої продукції давав південь України.

Зазвичай Херсонська область виробляла 4 млн тонн зерна й олійних культур. Це частково формувало експортний потенціал України. Тобто якусь частину зернових культур не отримують зовнішні ринки. Це значуща річ. Близько 9% експорту зернових йшло зі зрошувальних полів південних областей. Це втрата не лише для фермерів".

Потрібні десятки мільйонів доларів, аби переналаштувати зрошувальні системи

За його словами, на переналаштування зрошувальних систем та сільськогосподарських угідь потрібно багато часу та фінансів:

"Крапельне зрошування потребує переналаштування старої системи. Треба будувати насосні станції, канали доведення. Це потребуватиме часу та інвестицій: близько двох з половиною тисяч євро на гектар. Уявіть що ви втратили до 600 тисяч гектарів зрошуваних земель. Це десятки мільйонів доларів чи євро. Також крапельне зрошування підходить не для всіх культур.

Потрібна державна стратегія, бо доведеться будувати все з нуля. Це комплексне та складне питання. В майбутньому будемо впроваджувати нові технології з раціональним використанням прісної води в цьому регіоні, будемо це все перезапускати."

Повний брифінг генерального директора УАК Павла Коваля можна переглянути за посиланням

ІЦ УАК за матеріалами Суспільне