Будемо сіяти на зло ворогу, забезпечимо продовольчу безпеку і будемо багато експортувати, - Павло Коваль

Про весняну посівну кампанію в Україні: які виклики існують і що буде з врожаєм, та про експорт в ефірі "Суспільне Одеса" говорили з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.

Погодні умови сприятливі, посівна кампанія цьогоріч починається раніше

Традиційно вже для України першими у весняно-польові роботи, у весняно-посівну кампанію вступають південні регіони, зокрема Одеська та Миколаївська область. Але в цьому році ми бачимо, що погодні умови, на відміну від таких складних осінніх погодних умов, є більш сприятливими, і весняна кампанія, очевидно, почнеться дещо раніше. І на поля вийшли вже не тільки аграрії південних регіонів. Багато робіт виконується вже й у західних областях, і в центральних регіонах України. Ну і є роботи на підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту: виконують їх у центральних, східних, північних регіонах України. І це відбувається.

Варто не забувати про брак ресурсів у контексті посівної

Питання в тому тільки, наскільки складною буде третя посівна в умовах війни? Це дійсно питання складне, тому що дві попередні посівні весняні кампанії ми проводили у таких умовах, коли ще були якісь фінансові запаси, запаси матеріальних ресурсів. Але з кожною посівною, з кожним сезоном аграрним нам стає все важче і важче виконувати свої операції в повному обсязі.

Ми змушені констатувати, що в умовах, коли ціни на нашу аграрну продукцію на внутрішньому ринку знижуються, а ціни на матеріальні ресурси були досить високими: коливаються ціни на мінеральні добрива, пальне, засоби захисту рослин і насіння, то в нас рентабельність цілого ряду культур дещо знижується.

Є, звичайно, питання щодо доступу до фінансово-кредитних ресурсів. Це одна з великих проблем поряд з тими, які створила нам війна, як-от - замінування прифронтових регіонів.

Не всі ще території звичайно очищені від замінувань і від забруднень вибухівкою в тих областях, які звільнені: Київська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Миколаївська й інші області.

Є відповідні плани щодо гуманітарного розмінування. Це дуже вартісний і тривалий процес. Але навіть і в цих умовах, наприклад і миколаївські аграрії вже в полі.

"Аграрій намагається виходити з ситуації, яка склалася оперативно". Аграрії переорієнтовуються на більш рентабельні чи навіть нішеві культури

І цим саме пояснюється, чому ми знизили посівні площі під такими малорентабельними культурами, як ячмінь (у т. ч. озимий ячмінь), і натомість відбувається переорієнтація великої кількості підприємств аграрних і фермерів на бобові й олійні культури. Це дійсно так, тому що, по-перше, є більш сталий попит на такі культури, як ріпак і соя. І ми дійсно легше можемо експортувати продукцію цих культур.

Ми наростили посіви озимого ріпаку з осені минулого року. Я думаю, що разом із ярим ріпаком, порівняно з попереднім чи навіть 2021 роком, коли ми висівали десь близько 1 млн га, у цьому році ми посіємо, можливо, на 22-27% більше. Це культура більш рентабельна, вона непогана у сівозміні, але вона потребує більш ретельного догляду за посівами порівняно з тим же ячменем, вівсом, гречкою чи іншими культурами.

І також є такі прогнози, що будуть нарощувати висівання таких культур, як коріандр, соя та соняшник у більших масштабах та обсягах порівняно з попередніми роками.

Чекаємо, що погодні умови будуть сприяти. Будемо нарощувати темпи посівної кампанії. Є певні незначні застереження щодо зміни структури посівних площ і у 2024 році. Але подивимось, як буде ситуація розгортатися, чи зменшимо ми взагалі площу оброблюваних земель.

Так, по планах у нас десь вийти на 12-12,5 млн га ярих зернових, олійних, бобових і технічних культур, у тому числі таких, як цукрові та кормові буряки.

Логістика й експорт

Ми надіємось, що до збирання врожаю цих культур, частково принаймні, логістичні проблеми будуть в Україні вирішуватися, як-от на польському кордоні сформувалися.

Але ніхто не надіється з аграріїв, що буде якесь полегшення швидке, і вже в цю весняну кампанію будуть якісь більші і дотації, і грантові програми, адже вони будуть скільки, скільки зможе держава забезпечити в таких умовах складних.

Ми точно можемо сьогодні сказати, що навіть тих зменшених посівів озимих культур, і настрої аграріїв на весняну посівну кампанію, повністю забезпечать продовольчу безпеку в Україні і значні обсяги аграрної продукції, що традиційно ми реалізуємо на експорт.

З українського збіжжя і цілого ряду іншої аграрної продукції ми можемо забезпечувати цілий ряд тих країн, які самі себе не здатні прогодувати. Це і Північна Африка, й азійські країни, багато продукції постачається в країни Затоки.

Але скрізь ми маємо певні проблеми в деяких регіонах. На жаль, через логістику ми втратили свої традиційні ринки зовнішні.

Є неприємні речі, коли наш ворог зайняв наші ніші на цих глобальних ринках, у тому числі і частково вкраденою в Україні аграрною продукцією, куди вийшов і намагаються демпінгувати. Бо в Україні вона вкрадена, він не поніс ніяких витрат на її вирощування і виробництво. Можна привести у ряд південних країн і говорити: "от я такий щедрий, зараз вам забезпечу продовольчу безпеку українською пшеницею". Ми це все розуміємо, наші партнери міжнародні також це контролюють, і ведеться певний моніторинг та облік. Це все буде розглядатися на різних міжнародних майданчиках.

Як ситуація на кордоні з Польщею впливає на плани українських аграріїв

Все, що нам створює перепони для вільної торгівлі зі світом, звичайно, для українського аграрного сектору, для української логістики - це негативні явища.

Ми розуміємо, що Польща входить знову у дві виборчі кампанії: у них у квітні - місцеві вибори, а у червні (як у члена ЄС) - вибори у Європейський парламент. Очевидно, певні політичні сили, в тому числі деякі трошки мотивовані росією і спецслужбами росії, будуть грати свою політичну гру тут.

Звичайно, польський ринок сам собою для великих обсягів зерна українського - нам він не цікавий, я відверто скажу, це незначні обсяги. Нам цікава транзитна можливість інфраструктури Польщі.

І коли поляки виходять, і говорять, що вони не задоволені політикою ЄС, тому будемо перекривати українське зерно на кордоні, то це нелогічно, погодьтесь. Якщо у вас є претензії до вашого уряду чи до брюссельських чиновників, ну так вирішуйте їх там шляхом мирних акцій. Будь ласка, під кабмін польський, у Брюссель виїжджайте, об'єднуйтесь з фермерами інших країн. А виходить, ви перекриваєте кордон саме для українського збіжжя, і натомість з Білорусі йде величезний потік російського зерна. Чому поляки блокують українське зерно, та купують і перевозять із Білорусі своїм автомобільним транспортом російське збіжжя, казахське збіжжя?

І здавалось би, ви ж оголошували разом з європейськими іншими країнами ембарго на російську продукцію, натомість ембарго створили для української продукції.

Ми працюємо і будемо працювати на рівні і міжурядових зустрічей і делегацій, і на рівні профільних асоціацій, будемо намагатись вести конструктивний діалог. І добре, що така позиція протестувальників - перевізників і фермерів - це не є позицією держави Польща.

Тому у нас поки що є контакт, і ми там спілкуємось, але часто звучать і заклики з польської сторони, навіть уже від урядовців, щоб повернутися до режиму торгівлі України з ЄС, який був до війни. А у нас війна-то триває.

Крім того, коли у 2022 році через проблеми в Україні на світових ринках ціна на зерно різко зросла більш як у 2,5 раза, польські трейдери та переробники із задоволенням купували українське зерно, і наростили свій реекспорт, у тому числі за рахунок українського збіжжя. А коли на світових ринках ціни зараз стабілізувалися, знизилась майже до довоєнного рівня, вони перекривають навіть транзит.

І знову ж таки виникає питання, чи тільки економіка тут, чи тільки питання проблем економічних у польських фермерів виникають? Чи все-таки тут якесь політичне і геополітичне підґрунтя? Навіщо ви блокуєте українську продукцію, яка йде транзитом у Німеччину.

Ми ж усі розуміємо, що з України якась продукція овочева чи якась інша не може через порти, через моря прийти в Гамбург, у Берлін. Це ж логістичні витрати неймовірні!

Тож, з польськими нашими колегами і друзями, поки що ми їх так називаємо, хотілось би, щоб ця тенденція не заходила в глухий кут.

Щодо зерна, експорт масових зернових культур (останні грудень, січень і лютий були рекордними за обсягами), близько 80-85% експортувалися через три порти Одеської області і Дунайські порти. Я думаю, що ця тенденція збережеться, і Військово-морські сили гарантують нам цей коридор, який із зернового був розширений на додатковий асортимент іншої продукції. І це важливо для економіки України.

Будемо працювати далі в конструктивному руслі і намагатися кожний на своєму місці наближати перемоги. Ми будемо сіяти на зло ворогу, ми зберемо цей хліб, ми забезпечимо продовольчу безпеку в Україні у наступному році і будемо багато експортувати!

ІЦ УАК за матеріалами Суспільне Одеса