Болгарія наполягає на запровадженні тарифів і квот на імпорт українського зерна - ЗМІ

Болгарія наполягає на запровадженні тарифів і квот на імпорт українського зерна до Європейського Союзу і пояснює свою вимогу "значними" стражданнями місцевих фермерів після зняття обмежень на торгівлю українською продукцією, пише euractiv.de.

"Збільшення експорту з України викликає серйозне занепокоєння у виробників, оскільки вони не можуть конкурувати з цінами на українську продукцію", - пояснюється у відповіді Мінсільгоспу Болгарії на запит видання.

У Мінсільгоспі уточнили, що Болгарія має істотні потужності з виробництва рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, а також біодизельного палива. Болгарські виробники в цих секторах є одними з найбільших у ЄС. Водночас Болгарія не виробляє достатньо насіння соняшнику для своїх потужностей і сильно залежить від імпорту з України.

Запровадження мит на українське насіння соняшнику та ріпаку ускладнить продаж болгарської продукції на світовому ринку. Коли минулого року набула чинності заборона на імпорт українського зерна, деякі виробничі потужності було закрито, пояснили в Мінсільгоспі Болгарії.

Говорячи про якість українського зерна, в міністерстві розповіли, що 2023 року болгарські органи охорони здоров'я перевірили його і констатували, що воно цілком безпечне. Крім того, насіння соняшнику з України має вищий середній вміст олії, ніж болгарське насіння.

Щоб задовольнити болгарських виробників зерна та олії, а також тваринників, які покладаються на дешевий імпорт, болгарський уряд запропонував Європейській Комісії встановити "імпортні квоти" на безмитний імпорт. У разі їх перевищення Мінсільгосп Болгарії наполягає на сплаті митних зборів на українську продукцію.

У Болгарії переконані, що максимальні обсяги української агропродукції мають "відповідати ринковій логіці та переробним потужностям, а також забезпечувати більшу ясність і впевненість і для виробників, і для переробників".

Водночас Міністерство сільського господарства Болгарії попереджає, що нинішня ситуація може призвести до спаду внутрішнього виробництва, що "може вплинути на продовольчу безпеку країни в довгостроковій перспективі".

"Збільшення експорту з України є причиною серйозного занепокоєння виробників, оскільки вони не можуть конкурувати з цінами на українські товари, що є наслідком застосування різних стандартів виробництва", - уточнюється в листі Мінсільгоспу Болгарії.

Болгарський уряд упевнений, що Єврокомісія має застосувати заходи для захисту ринків сусідніх з Україною держав-членів ЄС, щоб дозволити їм використовувати свій експортний потенціал. Одним із таких заходів може стати запровадження тарифних квот на найчутливішу сільськогосподарську продукцію в рамках переговорів про продовження безмитної торгівлі агропродукцією з Україною навесні 2024 року.

"Для продуктів, для яких повторне застосування тарифних квот неможливе, слід знайти інше рішення проблеми збільшення імпорту з України", - резюмували в болгарському аграрному відомстві.

Як повідомлялося, минулого тижня міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини й Угорщини у спільному листі до Європейської Комісії наполягали на запровадженні імпортних мит на українське зерно через демпінгові ціни на нього в прифронтових країнах. Єврокомісія 15 вересня 2023 року оголосила, що не продовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п'яти країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, які дадуть змогу уникнути нового різкого зростання постачань.

Обмеження були запроваджені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п'ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с.-г. продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.

Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина застосували односторонні заборони. Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов'язковою верифікацією в кожній із п'яти країн.

ІЦ УАК за матеріалами Інтерфакс-Україна