Бізнесменам притаманний оптимізм. Це аксіома, – Віктор Іванчик

Агропромислова галузь одна з перших відчула наслідки повномасштабної російської агресії в Україні, яка почалась 24 лютого. Війна вимушено зробила з аграріїв вартових продовольчої безпеки.

Юлія Ліповецька, директор KPMG в Україні, зустрілись з Віктором Іванчиком, співзасновником та генеральним директором агропромхолдингу «Астарта-Київ» і запитала його про те, як агропромислова галузь утримує статус драйвера української економіки, про перспективи галузі, про стійкість в умовах війни та продовольчу безпеку.

— Нещодавно KPMG International випустила щорічний звіт 2022 CEO Outlook. За його даними, 85% керівників світових компаній впевнені у зростанні своїх організацій протягом наступних трьох років. За попередніми результатами дослідження серед українських СЕО, 77% з них впевнені у життєстійкості їхніх компаній упродовж наступних шести місяців, а 53% керівників українських компаній очікують зростання їхніх компаній протягом наступних трьох років. Як би ви пояснили такий обережний оптимізм бізнесу в Україні?

Такий оптимізм бізнесу у повній мірі відповідає настроям суспільства. Я навіть очікував більш оптимістичних показників. Адже з початку повномасштабної війни я не зустрічав людей, які б не вірили в нашу перемогу. Люди максимально мобілізовані, заряджені, переконані, що перемога України неминуча і роблять все, щоб її наблизити. Водночас бізнесменам притаманний оптимізм – вони вірять у свої компанії, у їх перспективи і успіх. Це аксіома.

За 8,5 років війни українці напрацювали досить стійкий імунітет до зовнішніх викликів, навіть таких, як військова агресія. І це дає нам додаткову впевненість, що найближчі місяці, роки, ми однозначно будемо успішними. Досить гарні перспективи у сферах бізнесу, в яких веде діяльність і компанія Астарта: агропромислова галузь серед світових трендів. Це та сфера, куди залучаються інвестиції, дивляться інвестори.

— Ситуація в Україні та світі дуже швидко змінюється. Яку бізнес-стратегію обрала компанія «Астарта-Київ» в умовах воєнного стану?

З 2014 року, коли почалась війна в Україні, ми зрозуміли, що тільки диверсифікація бізнесу і покладання на власні сили дозволять нам побудувати стійкий і успішний бізнес.

Диверсифікація для нашої компанії – це оптимальне поєднання орієнтації на внутрішній та зовнішній ринки, розвиток глибокої переробки агропродукції, цифровізація, підвищення енергоефективності і заміщення викопних джерел енергії відновлювальними. Для цього років десять тому ми побудували біогазовий комплекс, на якому органічні залишки цукрового виробництва переробляються на біогаз.

Розрахунок на власні сили, взаємодопомога, взаємопідтримка, на мою думку, це риси, які притаманні національному характеру українців. Саме тому, починаючи з 2014 року, різні соціальні групи суспільства проявили активність і створили сотні, а можливо, і тисячі, гуманітарних та волонтерських проектів, благодійних організацій, щоб допомогти цивільним і армії.  

Сьогодні інтереси бізнесу насамперед підпорядковані інтересам держави і наданню допомоги тим, хто її потребує. Ми робимо все, щоб зберегти обсяги виробництва продуктів харчування, продовжуємо сплачувати податки у бюджет, зберігаємо робочі місця та створюємо нові, якщо треба підсилити команди. Це і є запорука стійкості нашої бізнес-стратегії та стратегії всього українського бізнесу.

— Війна вкотре довела той факт, що Україна – ключовий гравець на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Що, на вашу думку, має змінитися у веденні політики в агрогалузі, аби наша країна нарешті почала використовувати весь свій агропромисловий потенціал?

Через блокування портів Чорного моря та основних напрямків експорту, ми зіткнулися з проблемами блокування аграрної продукції на території України. Усі компанії, у тому числі і Астарта, почали шукати нові логістичні шляхи через західні кордони та Дунай.

У короткостроковій перспективі ми знайшли рішення для часткового експорту. Але у довгостроковій перспективі ми маємо переробляти цю продукцію в Україні – створювати тут робочі місця, сучасні інноваційні виробництва для глибокої переробки і виробництва кінцевих продуктів харчування, які ми можемо постачати на зовнішні ринки. Для цього мають об’єднати зусилля бізнес, держава, громадські та галузеві організації. Кожен на своєму рівні має рухати цей процес уперед: від невеликих виробництв та індивідуальних підприємців до великих агрохолдингів.  

З перших днів повномасштабної війни ми додатково створили невеликі консервні виробництва: наші співробітники з власної ініціативи почали виробляти консервовану продукцію для забезпечення військових та тимчасово переміщених осіб. Зараз ми, спільно з міжнародними партнерами, цей напрям системно розвиваємо і масштабуємо, застосовуємо сучасні підходи та технології, створили сотні робочих місць для людей, які втратили роботу.

Але я впевнений, що окрім створення продукції для надзвичайних ситуацій, ми маємо потенціал виробляти якісну українську молочну, м`ясну та борошномельну продукцію, яка має всі шанси вийти на закордонні ринки. Сьогодні до України прикута увага всього світу. Україна та її народ борються за світові цінності, за моральні та гуманітарні принципи, за право на існування. І, безумовно, український бізнес має показувати приклад, як із максимальною віддачою виробляти продукцію для забезпечення продуктової безпеки, сталого ставлення до ресурсів. І в цьому сенсі наші напрацювання в екстремальних умовах можуть бути застосовані в подальшому у багатьох країнах світу.

— Як вашій компанії вдається утримувати людей? На чому ви зараз фокусуєтеся, як підтримуєте?

Люди для компанії – основний і найважливіший актив. З першого дня повномасштабної війни ми налагодили регулярну комунікацію з усіма працівниками та керівниками. Насамперед сфокусувалися на безпеці працівників, їхніх родин, потім – на збереженні активів і забезпеченні сталих безперервних операційних процесів. Впровадили програми психологічної підтримки.

Одночасно почали допомагати з житлом, харчуванням, вирішенням елементарних побутових проблем тимчасово переміщеним особам, які проїжджали або зупинялися на території громад, де ми ведемо свою виробничу діяльність. А це Полтавська, Вінницька, Хмельницька, Житомирська, Чернігівська, Тернопільська області. І така гуманітарна допомога стала місією для нашої команди. Без перебільшення тисячі працівників долучилися до цього добровільно, за покликом серця.

Коли зрозуміли, що це всерйоз і, на жаль, надовго, ми почали думати над довгостроковими заходами.

Аграрне виробництво та переробні підприємства потребують спеціалістів із специфічними знаннями та вміннями, тому залишаємо їх на робочих місцях. Законодавство України дозволяє бронювати працівників, без яких виробничі процеси можуть зупинитися.  Проте близько 300 працівників Астарти були мобілізовані. Компанія допомогла їм всім необхідним: засобами індивідуального захисту, одягом, ліками, тощо. Ми зберегли мобілізованим заробітну плату. Впевнений, що будемо платити їм до перемоги України, до їх повернення на робочі місця. Крім того, ми надаємо психологічну та матеріальну допомогу родинам тих, хто пішов боронити країну.

Тим спеціалістам і керівникам, які залишилися на роботі, безумовно, ми допомагаємо також. Контролюємо, переглядаємо та перерозподіляємо обов’язки для збереження балансу функцій та навантаження кожного працівника. Підвищили заробітну плату. Продовжуємо навчальні та розвиваючі програми – готуємо наступників, розвиваємо внутрішній кадровий резерв. Це знову ж таки, психологічна допомога, і ті речі, які дозволяють почуватися впевнено і оптимістично.

— Як ви особисто вважаєте, чи є зараз актуальним напрямок цифрових технологій?

Сьогодні використання цифрових технологій – це запорука успіху у всьому. Це доводять наші досягнення на фронті – українські військові воюють з планшетами в руках, використовують сучасні технології ведення бойових дій: управління військами, логістикою, зв’язком, специфічними військовими операціями – і без цього сучасну війну виграти неможливо. Я гордий, що наші військові настільки швидко та ефективно опановують сучасні методи ведення війни. І це береже сотні тисяч життів і військових, і мирних жителів. І без цього неможливо.

Так само і перспектива агропромислової галузі неможлива без сучасних IT-технологій. Ми це усвідомили ще десять років тому, а останні п`ять років активно створюємо та розвиваємо комплексну цифрову систему для управління бізнесом Agrichain. Тому IT-технології це необхідність і те, що якісно змінить ведення бізнесу в найближчому майбутньому.

— Як продовжується робота над IT-проектом «Agrichain» в умовах воєнного стану?

Попри війну проект Agrichain продовжує розвиватись, звичайно, з урахуванням поточних потреб. Більше того, фахівці наростили темпи і взяли у розробку шість нових проектів. Почали розробляти нові модулі AgriChainMachinery (управління технікою і обладнанням), AgriChainLogistics (управління логістикою, ТМЦ та продукцією).

Останні декілька років ми працювали над створенням своєї внутрішньої системи на базі штучного інтелекту. В основі оцифрована база даних, яку ми накопичили за майже 30 років ведення діяльності. Дані аналізуються за допомогою алгоритмів, а результат ми використовуємо для прийняття поточних управлінських рішень у сфері логістики і т.п.

Буквально у вересні ми розпочали співпрацю з американською компанією “Planet Labs”, яка являється провідною компанією в галузі спостереження за поверхнею Землі з космосу. Наші фахівці інтегрували їхній застосунок у свою систему AgriChainScout і тепер стан посівів, рівень вегетації, якість сходів на полях Астарти буде фіксуватися супутниками, обладнаними надпотужним телескопом. І це дає дуже багато інформації для роздумів, оцінки, аналізу.

Це лише три ключові моменти, над якими ми працюємо, але всі ті модулі, які були розроблені за п’ять років, впроваджені, постійно вдосконалюються. Ми постійно ділимося нашими напрацюваннями з  партнерами. І це конкурентна перевага українських компаній перед міжнародними. Тому я  абсолютно переконаний, що за цими технологіями майбутнє. Їх не можна відкладати на післявоєнний час, це треба робити сьогодні  і максимально швидко.

— Ще одна тема, яка продовжує лунати на світовій бізнес-арені ESG. «Астарта-Київ» серед перших долучилися до глобального договору ООН та почала публічно звітувати про свій прогрес у цьому напрямі і згодом публікувати звіти сталого розвитку за стандартами GRI та ESG-критеріями. Як змінився градус важливості питань ESG після початку повномасштабної війни для бізнесу та для вашої компанії зокрема?

Принципи сталого розвитку стали філософією нашої компанії, ще до виходу Астарти на ІРО. Для нас це найважливіші цінності, які ми втілюємо в життя і якими керуємося при прийнятті повсякденних і стратегічних рішень.

Безумовно, із початком війни проблеми загострилися. Мільйони людей втратили особисту безпеку, житло, деякі – рідних і близьких. Постійні бомбардування міст та селищ російськими ракетами, снарядами, мінування ними територій – це величезна трагедія для людей, але й величезна екологічна катастрофа. 

Тому питання підтримання гуманітарної та продовольчої безпеки сьогодні для нас на першому плані. І ми робимо все від нас залежне, щоб трохи покращити умови для людей, які постраждали найбільше. У першу чергу, до нас, як до продовольчої компанії, зверталися і звертаються за продуктами харчування. І ми надаємо таку допомогу. Ми співпрацюємо з багатьма міжнародними партнерами – Посольством Швейцарії в Україні, Міжнародною організацією праці, Міністерством закордонних справ Данії, Федерацією роботодавців України, Всесвітньою продовольчою програмою ООН, Німецьким банком розвитку DEG, банком Raiffeisen Bank, благодійними організаціями «Caritas» та «Центр спасіння життя» , благодійними фондами «Омріяна країна» та «Сумка самарянина», «Співдія», компанією Vodafone. Ми спільно забезпечуємо населення, яке потребує допомоги, продуктами харчування, засобами індивідуального захисту, гігієни, ліками тощо.

Я особливо вражений залученням наших співвітчизників за кордоном, зокрема спільнотою українців у Португалії на чолі з Романом Куртішем. Невелика група волонтерів “Ukrainian Refugees UAPT” організували декілька вантажних авіарейсів до Варшави загальною вагою понад 100 тонн з гуманітарною допомогою для населення України. Ще один приклад – це організація “Cleaveland Maidan Association”. Її співзасновники, Олександр Шараневич та Андрій Воєцький, живуть у Сполучених Штатах Америки та мають власний успішний бізнес. У 2014 році після анексії Криму та Донбасу хлопці приїхали в Україну і почали волонтерити. І з початком повномасштабної війни вони особисто возили літаками з Америки десятки сумок по 30-40 кг з продукцією, яка була необхідна людям в Україні.

Всі гуманітарні зусилля Астарти і міжнародних партнерів об’єднані у проект «Common Help UA». Він діє із середини березня і на сьогоднішній день допомогу отримали більше 700 тисяч постраждалих внаслідок бойових дій українців та майже 400 соціальних і медичних закладів України. Загальний обсяг допомоги вже перевищує 411 млн грн. Це участь, без перебільшення тисяч і тисяч людей в Європі, США, у вирішенні проблем, про які ми сьогодні говоримо. І це все, безумовно, включається в цілі і цінності сталого розвитку, які сьогодні особливо актуальні для України. Тож ця тема ні в якому разі не зійшла з наших топових цілей, вона навпаки стала найголовнішою у діяльності компанії.

— Які ваші особисті прагнення та фокуси уваги наступного року, щоб впоратися з труднощами у бізнесі на тлі війни та після перемоги України?

Сьогодні все особисте підпорядковане загальному – прагненню всіх нас досягти перемоги. Відтак наші поточні, середньострокові і стратегічні цілі якраз корелюються з цими головними чинниками.

Компанії потрібно зберегти всі свої виробничі процеси. Навесні ми посіяли навіть на тимчасово окупованих землях. Зараз в екстремальних умовах війни та несприятливої погоди збираємо врожай, триває переробний сезон. В умовах дефіциту газу, електроенергії та палива, інфляції ми розуміємо, що вирішувати ці задачі бізнес повинен самотужки, де це можливо. І всі наші внутрішні резерви, наші власні зусилля повинні бути мобілізовані на досягнення цих речей, адже державі важливо всі ресурси спрямувати на допомогу військовим.

Тому ми не тільки дивимося на збереження наших операційних процесів, ми дивимося у майбутнє, як відновити ті інвестиційні проекти, які ми планували ще до війни. Ми повинні бути готовими на низькому старті, розробляючи бізнес-плани, щоб по можливості розпочати ці процеси з перемогою. Я впевнений, що ми здатні це зробити і вірю в те, що українська економіка, українські підприємці швидко відновлять свої активи і швидко вийдуть на високий рівень конкурентоздатності на світовому ринку.

ІЦ УАК за матеріалами прес-центру "Астарта-Київ"