Без погодження з основними аграрними асоціаціями зміни в законах щодо експорту зерна не відбудуться — нардеп

Останні тижні в дунайських портах тривають облави на трейдерів, що експортують куплене за готівку зерно. Паралельно депутати реєструють законопроект №10169, яким розширюються підстави для відмови в митному оформленні при експорті зерна. Вчора в Кабміні пройшла зустріч за зачиненими дверима, де обговорювали, як побороти сірий агроекспорт. Все натякає на те, що за сіру частину ринку взялися серйозно.

Частина трейдерів такі рухи вітає. Хтось переживає, що відбувається «переділ» ринку і все залишиться як раніше — лише зміняться дійові особи, які контролюватимуть сірий сегмент. Треті переживають, що разом з кешовиками постраждають і «білі компанії», як це було на Дунаї.  

Про це видання "Latifundist.com" запитало у Ярослава Железняка, народного депутата, голови тимчасової парламентської комісії, що намагається викрити схеми із сірого експорту зерна. Власне, він є і співавтором законопроекту №10169. В інтерв'ю йдеться про спроби влади побороти тіньовий агроекспорт — від відшкодування ПДВ лише за умови повернення валютної виручки до ліцензування агроекспорту.

Ярослав Железняк зазначив, що без погодження з основними асоціаціями, які представляють агроринок, депутати не будуть штовхати якісь законодавчі зміни. І справа навіть не у тому, що буде супротив. Боротьба із сірим ринком має спільний знаменник між владою і білим бізнесом. Якщо вони будуть проти такої боротьби — це виглядатиме досить дивно. 

"Закон буде змінюватися. Це один з перших варіантів, щоб дискусія була більш предметною, жвавою та, сподіваюсь, ефективною. 

Існує дві проблеми. По-перше, частина компаній експортує зерно, не сплачуючи ніяких податків. Я тут кажу загалом про формат компаній, які з'являються з повітря.  

І, друге — неповернення валютної виручки. Відповідно чорні експортери забирають місце у білих, які і сплачують податки і повертають валютну виручку", - повідомив нардеп.

Депутат додав, що, на щастя, звільнили керівництво митниці. Але потім змінилось керівництво Одеської області, прийшов відомий «реформатор» з прокуратури, пан Кіпер (Олег Кіпер, голова Одеської ВЦА — прим. ред.), який швидко випустив наказ, що вони тепер борються з чорним зерном. І як потім казали аграрні асоціації, яким Ярослав Железняк схильний вірити, там пішли не реформи, а кейси, якими мають займатися антикорупційні органи. 

За словами Железняка, якщо ситуацію не змінити, вона буде вічна, чим і користуються Кіпер і компанія. Вони йдуть в ОП, кажуть, що ось є чорне зерно, там не повертають валютну виручку, треба жорстоко карати. Карають, але з нюансами. 

"Коли зрозуміли, що митниця з БЕБ все одно пропускають «чорне зерно», на рівні ТСК разом з головою податкового комітету Данилом Гетманцевим, експертом з митних питань Робертом Зелді та колегами ми прийшли до висновку, що треба принаймні на час війни це питання врегулювати.

Податкова написала текст законопроекту, ми обговорили разом з Мінагро, з асоціаціями. Тривало це більше місяця. Зрозуміло, що податкова хоче більше повноважень, а бізнес — зменшення тиску. Вийшов текст, який, я підкреслюю, не є фінальним. Якщо його не погодять бізнес-асоціації, я не буду за нього голосувати. Але це вже спонукало до дискусій", - зазначив Ярослав Железняк.

ІЦ УАК за матеріалами Latifundist.com