06.11.2017 14:50

"Без економічної ефективності не буде соціальної та екологічної" - П.Коваль

версія для друку
06.11.2017 14:50

Сьогодні все частіше можна почути про негативний вплив виробництва, у тому числі й аграрного, на екологію. 2 листопада, в рамках виставки «Агрокомплекс-2017» відбулася конференція  «ЕКОtransformation: АПК. Законодавчі зміни, технології. Найкращийдосвід», де зібралися люди, які небайдужі до екологічних проблем сьогодення. 

 Загалом, говорили про вплив  аграрної галузі на екологію  та шляхи  зниження такого впливу. Хоч з часом все більше аграрних підприємств і реалізовують екологічні програми: утилізація відходів, оптимізація застосування хімічних препаратів тощо, проте багато хто ще не готовий жертвувати своїми доходами, заради покращення екологічного стану довкілля чи соціального благополуччя населення. Тому,  Генеральний деректор  ВГО «УАК» Коваль Павло, який став одним із запрошених спікерів, розповів про сутність взаємодії економічної, екологічної та соціальної ефективності в контексті принципів сталого розвитку аграрного виробництва.

 «Перевівши дискусію у русло  категорії «ефективність», варто розмежовувати її складові – екологічна, економічна, соціальна, технологічна, організаційна. Взаємозалежність та взаємовплив, а також кількісна вимірюваність даних складових ефективності функціонування аграрного бізнесу, є предметом нашої бесіди. Необхідно визначати, що первинне: економічна ефективність чи соціальна й екологічна ?» - зазначив Павло Коваль.

 

Потім генеральний директор УАК  продовжив: «Сільське господарство може мати як позитивний, так і негативний вплив  на екологію, за різних умов використання землі. Та не слід забувати, що це  довготривали процес адже, для того щоб відновити вміст гумусу у землі на 0,1 п.п. потрібно 100 років «правильного» її використання, дотримуючись сівозміни, раціональної системи землеробства, оптимальної системи живлення та захисту сільськогосподарських рослин, оптимального впливу машин. Доцільне використання мінеральних добрив також  сприяє  підприємству у підвищенні врожайності, уникненню мінералізації грунтів, меншого виснаження земліі. Сердні витрати на мінеральні добрава в УкраЇні, за результатами 2016 року, складають близько 2,09 тис. грн/га (без ПДВ). Це майже  40-45 кг добрив у діючій речовині (NPK) на 1 га. Для прикладу, у Німеччині даний показник у 3-4 рази більший і досягає 240 кг діючої речовини на 1 га.»

На прикладі галузі рослинництва П. Коваль пояснив залежність якості та кваліфікованості праці, кількості працівників, як складових соціальної відповідальності і ефективності ведення аграрного бізнесу, які працюють у  малих чи великих підприємствах, з  фондом оплати праці на 1 працівника та середньоспискової чисельності працівників з коефіцієнтом рентабельності .

«Так, дійсно, в найменших підприємствах кількість працівників на 100 га є найбільшою, проте, це не говорить про якість праці і про  високу оплату праці відповідно . Адже великі підприємства потребують  більш кваліфікованих працівників, які можуть виконувати складні технологізовані завдання.  І якщо звернутися до графіків, то саме підприємства з найбільшою площею землі мають вищий фонд оплати праці» - пояснив Коваль.

А от, зележність розміру орендної плати від прибутку в розрахунку на 1 га в 2016 році показує, що незважаючи те, що у невеликих підприємствах (від 100 до 200 га) прибуток на 1 га може бути більшим, проте орендна плата тут нижча, на відміну від великих підприємст, які можуть, до певної міри «пожертвувати» своїм прибутком, сплачуючи при цьому більшу плату за оренду землі.

Таким чином, необхідно звертати увагу на збалансування складових ефективності в контексті сталого розвитку аграрного бізнесу.

ІЦ УАК

 

ДодатокРозмір
koval_uak.pdf1.22 MБ