Аграрні асоціації України готують відкриті звернення до Британії та Франції щодо забезпечення захисту зернового коридору

Ціла низка постколоніальних країн Великобританії та Франції зараз найбільше потерпають від голоду. За інформацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), наразі більше 783 млн людей у світі страждає від голоду. В Африці голодує кожен 5 житель.

За неофіційною статистикою, добова смертність від голоду збільшилася на 2 тис. в день – до 27 тис. смертей у світі щодня.

«Франція і Британія мають долучитися до Туреччини та поставити свої бойові кораблі по лінії проходження зернового коридору і таким чином гарантувати як відсутність атак на зерновози з боку рф, так і відсутність фактів проходження по коридору українських бойових катерів, запуск із них дронів, чого нібито так бояться російські агресори та через що вони нібито блокують коридор. Які тоді будуть аргументи в кремлівського диктатора?», – відзначає віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Він повідомив, що аграрні асоціації України готують відкрите звернення на адресу президента Франції Е.Макрона та прем’єр-міністра Великобританії Р.Сунака з цими пропозиціями.

Експерти ділового союзу, інших аналітичних центрів сходяться на думці, що рф не наважиться атакувати кораблі країн-членів НАТО та ще й які вийдуть на рейд із формулюванням «захистити морські торговельні шляхи від бойових дій». Більш рішучі кроки наших західних партнерів в цій ситуації цілком реальні, вважає президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах. І додає: тим паче, якщо до цього долучиться Туреччина. Кремлівський диктатор тією чи іншою мірою дослухається і зважає на позицію Анкари, яка в цьому питанні є доволі жорсткою.

Нагадаємо, росіяни до свого повного виходу з угоди постійно блокували роботу зернового коридору. І тут турецькі інспектори продовжували свою роботу, часто навіть не зважаючи на істерику окупантів.

Багато хто покладає надії на Китай, який є начебто зацікавленою стороною в імпорті українського зерна. Зокрема, знищені на днях агресорами 60 тис. тонн збіжжя в українському терміналі готувалися до відправки в КНР. Загалом Китай є найбільшим імпортером в рамках роботи зернового коридору, закупивши загалом 8 млн тонн (в цілому через коридор було експортовано 33 млн тонн).

«Проте Китай не приєднається до забезпечення роботи Чорноморської ініціативи з тієї навіть простої причини, що має запас зернових на 3 роки наперед. Ще за півроку до повномасштабного вторгнення рф в Україну, Китай почав скуповувати на міжнародному ринку зерно у всіх, хто його продавав. Відтак, їм не критично потрібна ця продукція, це варто розуміти», – зазначили в УСПП.

Поза тим, необхідно максимально розвивати альтернативні шляхи експорту українського АПК. Це інвестиції в розвиток Дунайських портів, через них в місяць йде відвантаження близько 2 млн тонн продукції, а також продовження функціонування сухопутних «шляхів солідарності».

Причому навіть заборона на імпорт українських зернових у 5 країн ЄС – це не така вже і критична ситуація. Наш продукт чекають в Іспанії, Нідерландах, Франції, Італії, також є заяви партнерів про деяке розширення пропускної спроможності європейських портів. Наразі це 3,5 млн тонн в місяць, ще 1,5 млн тонн можемо реалізувати в Західній Європі. Відтак, теоретично можливо вийти на показники 5 млн тонн експорту щомісяця при потребі у 7 млн тонн.

«Проте варто враховувати, що цього сезону ми засіяли менше зернових через замінованість територій і важку логістику», – підсумували в УСПП.

ІЦ УАК за матеріалами Букви