Аграрії декларують готовність засіяти всі доступні площі ― Тарас Висоцький про посівну 2025

В Україні стартує посівна. Відповідно до попередніх оцінок Мінагрополітики, загальна площа під сільськогосподарськими культурами у 2025 році сягне понад 23 млн га, із них зернові займатимуть понад 11 млн га, що становить 48,1% від усіх посівних площ. В ексклюзивному інтерв’ю Українському Радіо посівну кампанію 2025 року та питання євроінтеграції України в частині агропромислового сектора прокоментував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Зокрема, заступник міністра повідомив, що Україна може підняти рівень забезпечення Євросоюзу майже до 100% за тими культурами, які у нас вирощуються. "Це диференціація ризиків ― геополітичних, торгових та інших, коли ти впевнений, що все необхідне для забезпечення базовим продовольством понад пів мільярда населення є у межах твого політичного, економічного та безпекового союзу", ― наголосив Тарас Висоцький.

"Українські аграрії декларують готовність засіяти відповідними культурами усі доступні площі"

Чим особлива цього року наша посівна?

На жаль, маємо констатувати, що вже четверта весняна посівна кампанія проходить в умовах повномасштабної війни. Виклики ніде не поділися. Це, перш за все, люди. Людей треба мати фізично, щоб виконати роботу, а у прифронтових регіонах їх треба відповідно екіпірувати бронежилетами та іншим захистом. Українські аграрії вже вчетверте декларують готовність засіяти відповідними культурами усі доступні площі, в тому числі 300 тис. га сільськогосподарських угідь, розмінованих торік. Цього року темп трохи повільніший за попередній, був ранній старт весни, а потім похолодання. Але навіть посів у квітні, при решті сприятливих факторів, за термінами не є критичним. Отже, у нас є готовність робити свою справу, вирощувати продукцію і гарантувати продовольчу безпеку ― внутрішню та міжнародну. Звісно, хотілося б скоріше перемоги, щоб займатися своєю справою без цих викликів.

Чи є якісь проблеми з озиминою? Як озимі культури пережили зиму?

Ще не в усіх регіонах озимі культури повністю відновили весняну вегетацію, отже, кінцевий підсумок зробити ще не можна. Проміжна оцінка ― в абсолютної більшості посівів стан задовільний і немає критичної потреби для масового пересіву. Коли температури дозволять повноцінну вегетацію, тоді можна буде остаточно оцінити, чи були якісь ризики в межах перезимівлі, чи є ослаблення рослин. З точки зору прогнозу погоди, на кінець березня вже можна буде точно мати зрозумілу ситуацію. Підстав для якихось катастрофічно негативних наслідків немає, питання лише в тому, який відсоток буде у задовільному стані, а який ― у доброму. Від цього залежатиме урожайність. Тобто ― урожай точно буде, але за тиждень можна буде чіткіше оцінити, якого рівня він буде по озимих культурах.

"За всіма базовими речами, готовність до посівної висока"

Яка ситуація з міндобривами і пальним ― усього достатньо?

Ситуація з паливом більш-менш стабільна, це не весна 2022 року. Є відповідні запаси і постійно діюче постачання. Насіннєвий матеріал ― аналогічно, є і вітчизняний, й імпортна селекція. Засоби захисту рослин ― понад 80% вже завезено і підготовлено, немає якогось дефіциту чи критичної відсутності. Мінеральні добрива є зараз навіть трохи доступнішими, ніж у 2022-23 роках, коли вони були значно дорожчими. У нас досить вільний ліберальний ринок, є конкуренція, що добре для аграрія, бо він має вибір. Тобто за всіма базовими речами готовність до посівної висока. Залишається важливим фактор безпеки, а також погодний фактор.

"В ідеалі ― чергування: 2-3 дні опадів, 7-10 днів відсутність опадів"

Яку погоду треба просити у небес, щоб допомогти нашій землі нормально народити новий врожай?

Хотілося б уникнути заморозків у квітні, а особливо у травні. Бо ми бачили прецедент, як заморозки торік вплинули на озимий ріпак. Відсутність заморозків у період активної вегетації ― це дуже важливо. В ідеалі було б добре чергування: 2-3 дні опадів і 7-10 днів ― відсутність опадів. У ці вікна можна встигати посіяти і було б достатньо вологи для сходу. Вікна для посіву мали б бути не коротші 5-7 днів. Цієї зими було менше опадів, тому запас вологи в ґрунті досить обмежений, тож важливо, щоб під час весняних місяців був супровід необхідною кількістю опадів для нормального розвитку та вегетації рослин.

"Ми можемо підвищити вплив Євросоюзу на продовольчу безпеку у різних регіонах"

Щодо нашої євроінтеграції ― чи є зацікавленість Євросоюзу в Україні як партнері?

Об’єктивно кажучи, ми вбачаємо в агросекторі не просто зацікавленість, а досить логічне і взаємовигідне партнерство. Глобально, є багато напрямів, де Євросоюз залишається імпортозалежним. Це протеїнова група ― соя, інші бобові продукти; частково зернова група ― насамперед, кукурудза; відбувається більший чи менший імпорт цукру, тваринницької продукції. Україна може підняти рівень забезпечення Євросоюзу майже до 100% за тими культурами, які у нас вирощуються. Це диференціація ризиків ― геополітичних, торгових та інших, коли ти впевнений, що все необхідне для забезпечення базовим продовольством понад пів мільярда населення є в межах твого політичного, економічного та безпекового союзу. Далі. Те, що виробляється з надлишком, якщо взяти сумарно з ЄС, можна спільно експортувати. Нагадаємо, що зараз 86% продукції експортується морем. Відтак якщо на цю продукцію попит на Близькому Сході чи в Північній Африці ― експортуємо туди. Але це можна вже позиціонувати як європейський експорт та як спільну європейську позицію щодо боротьби з голодом в Африці. Тобто ми можемо підвищити вплив Європейського Союзу на продовольчу безпеку і спокій у різних регіонах. Отже, бачимо взаємні переваги. Наступний момент ― у Євросоюзі фактично не залишилося майданчиків для збільшення виробництва, з точки зору їхніх регуляцій, густоти населення, санітарних норм тощо. Кошти є, розвиватися і рости для будь-якого виробництва ― це логічно, а Україна може стати тим майданчиком, де все буде гармонізовано. З мінімальними додатковими витратами можна мультиплікуватися, збільшуючи виробництво в Україні. Тут такі можливості є. Ми маємо зараз індустріальні парки з пільговим оподаткування, тобто це можливості для росту та отримання прибутків. І це взаємовигідно, бо у нас будуть нові робочі місця й додаткові податки, а для європейських підприємств ― також позитивний економічний ефект.

У співпраці з Італією "жодного бажання конкуренції та протидії немає"

Можливо, саме з таким настроєм завітали до нас гості з Італії, які зустрічалися з міністром та обговорювали розвиток аграрного бізнесу?

У спілкуванні із представниками агросектора усіх країн ЄС ми маємо конструктивний діалог. Тобто політично наш курс підтримується Євросоюзом, а деякі протестні речі, які ми іноді чуємо, часто мають замовний характер з боку певних груп. У нас абсолютно конструктивна дискусія, ніхто не вбачає, що ми є конкурентами. Італія має свої сильні сторони ― виноградарство, виноробство, сири, це зовсім інші умови, клімат, підходи до ведення бізнесу. Вони є великими імпортерами української продукції, реально потребують зернову групу, соєву групу, визнають якість нашої продукції, безпечність та добре поєднання ціна-якість. Тому жодного бажання конкуренції та протидії ― немає. В італійців є багато досвіду в технологіях, ми можемо робити обмін шляхом інвестицій. Італія є одним із найбільших у світі виробників обладнання для виробництва харчових продуктів та переробки. Тут є абсолютна налаштованість на позитив, до того ж конференція з відновлення України буде проходити влітку саме в Італії.

Законопроектом № 8340 запроваджується паспорт рослини

Коли ми в наших магазинах будемо купувати картоплю не просто 1-го чи 2-го ґатунку, а зі справжньої назвою сорту?

Прогрес тут є. Майже п’ять років ми вели роботу, і в січні 2025 року президент підписав законопроект 8340 про захист рослин. Там запроваджується паспорт рослини. Тобто, коли ми говоримо про будь-яке насіння чи посадковий матеріал, цей документ має гарантувати стовідсоткову простежуваність і завжди супроводжувати рослину. Це не обов’язково папірець, а може бути QR-код, але важливо, що в будь-який момент можна зрозуміти, що це за сорт, звідки він, які його показники санітарні та карантинні тощо. Щоб це запустити, треба зробити багато копіткої роботи. Перехідний період ― три роки, тобто повноцінно це запрацює із січня 2028 року, але маємо вже зміну парадигми. Це абсолютно новий кодекс рослин, який не змінювався з 1990-х років. Зараз будуть подальші нормативні акти для регулювання, але незабаром кожен споживач зможе телефоном навести на QR-код ― і все розуміти. Це може бути не вигідно лише тим, хто займався якимось тіньовим готівковим бізнесом, але ми системно рухаємося в іншому напрямку ― системності та прозорості.

Цей законопроект проходив як євроінтеграційний, він є однією з обов’язкових передумов зміни правил гри для майбутнього повноцінного членства України в Євросоюзі. На цьому шляху заплановані скринінгові сесії на вересень поточного року. Є три аграрні розділи: сільське господарство ― перша декада вересня, безпечність продуктів та фітосанітарні заходи ― з 15 вересня і рибальство ― з 29 вересня. По цих трьох розділах відбудуться зустрічі у Брюсселі, буде детально обговорено наш поточний стан імплементації та зроблено оцінку. Зараз ми у процесі підготовки документів, які маємо подати у травні. А в четвертому кварталі 2025 року будемо чітко розуміти, що вже зроблено, а що ми повинні ще зробити, маючи відповідну дорожню карту по роках.

Читайте також: Весняна посівна коштуватиме приблизно 200 млрд грн — Коваль

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо