Ціна на ріпак на біржі Euronext за підсумками тижня (2–9 січня) зросла на 19.25 Євро до 471 Євро/т.
Відновлення російських атак на українську логістичну інфраструктуру, зокрема на об’єкти зберігання та переробки олійних культур, дозволяє європейським цінам розпочати зростання на початку року. Додаткову підтримку європейському ринку ріпаку надає зростання котирувань у Канаді, яка на межі призупинення додаткових імпортних мит на канадський шрот і олію які діють з боку Китаю.
Під час формування Плану гуманітарного розмінування на 2026 рік вперше в межах експериментального проєкту використали можливості цифрової платформи GRIT. Це зробили для формування переліку ділянок сільськогосподарського призначення, що будуть очищені в межах Плану. Загальна площа таких земель склала 5 312 гектарів, а послуги з їх розмінування коштом держави закуповуватиме Центр гуманітарного розмінування. План схвалили під час підсумкового засідання Національного органу з питань протимінної діяльності.
2025 рік став знаковим для українського аграрного експорту – попри війну та складні зовнішні умови, Україна відкрила 19 нових ринків для експорту аграрної продукції тваринного і рослинного походження, суттєво розширивши географію міжнародної присутності українських виробників.
Про це повідомив голова Держпродспоживслужби України Сергій Ткачук.
Україна у 2025 році експортувала 463,7 тис. т цукру на загальну суму $222 млн. При цьому 73% експортованого обсягу було спрямовано на світовий ринок, 27% — на ринки країн ЄС (у 2024 році це співвідношення становило 60/40% відповідно).
Основними покупцями українського цукру у 2025 році стали:
Імпорт сої до ЄС із липня 2025 року скоротився до 6.46 млн т (-12% р/р). Ринок залишається концентрованим: США забезпечують 47.3%, Бразилія – 33%. Частка України зменшилась із 11.1% до 9.5% через логістичні ризики та конкуренцію з боку американської й бразильської сої.
Імпорт соєвого шроту знизився до 9.32 млн т (-10% р/р), основні постачальники – Бразилія (52.7%) та Аргентина (35.5%). Частка України зросла з 3.1% до 4.4% (410 тис. т), що свідчить про посилення позицій українських переробників.
Станом на 12 січня у 2025/26 МР Україна експортувала 16 млн 376 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 6 млн 426 тис. тонн або на 46,9% менше, ніж торік.
Станом на 12 січня експорт української пшениці становить 8 млн 115 тис. тонн, що на 1 млн 878 тис. тонн або на 27,2% менше, ніж торік.
Експорт ячменю становить 1 млн 321 тис. тонн – на 52% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім того, за кордон вивезли 0,2 тис. тонн жита.
Після різких цінових коливань останніх років соняшникова олія залишається одним із ключових продуктів для українських домогосподарств. Війна, глобальна інфляція та зміни на світових аграрних ринках безпосередньо впливають на її вартість. Водночас 2026 рік, за оцінками експертів, не принесе суттєвого подорожчання цього продукту для споживачів в Україні. Про основні чинники формування цін на олію та очікування на 2026 рік в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Вільний експорт для України – це питання економічної стійкості держави та глобальної продовольчої безпеки. Тому у фокусі Мінекономіки – розширення торговельних можливостей через наближення українського АПК до вимог ЄС та збільшення квот. Про це зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
«Агросектор забезпечує до 60% валютної виручки. І будь-які затримки або його обмеження швидко позначаються як на українській економіці, так і на зовнішніх ринках. Саме тому фокус міністерства — двоколійний. Збільшення квот забезпечує ширший доступ до ринку, а перехід на європейські стандарти дає можливість системно користуватися цим доступом. Додатково цей курс закріплено в змінах до Угоди про асоціацію, ухвалених у жовтні», – відзначив Міністр.