Агроновини Світу

Статистичне бюро Канади (StatsCan) 3 грудня оприлюднило фінальний звіт про врожай-2021, в якому внаслідок посушливих умов в країні ще трохи зменшило оцінку виробництва пшениці, каноли, ячменю та сої, але повисило оцінку врожаю кукурудзи. Дані звіту відповідають попереднім оцінкам аналітиків, тому майже не вплинули на біржові котирування.

Внаслідок посухи у Західній Канаді врожайність пшениці та каноли зменшилася на 33-40%, що є історично найбільшим річним падінням врожайності, проте у Східній Канаді врожайність кукурудзи збільшилася завдяки сприятливим умовам вирощування.

Дефіцит опадів в регіонах вирощування озимої пшениці в Україні, Росії та США посилює занепокоєння трейдерів щодо долі майбутнього врожаю, що підтримує світові ціни на пшеницю на високому рівні. У Південній Америці погода сприяє розвитку посівів сої та кукурудзи, але у південних регіонах Бразилії та в Аргентині очікують інтенсивніших опадів. В Австралії кількість опадів зменшується, що дозволяє активізувати збирання рекордного врожаю пшениці, ячменю та каноли.

За даними операторів ринку, державне агентство Бангладеш із закупівель продовольства оголосило про проведення міжнародного тендеру на закупівлю 50 тис. тонн борошномельної пшениці довільного походження (за винятком Ізраїлю).

Як уточнюється, крайній термін подачі цінових пропозицій встановлений до 8 грудня п.р. За умовами тендера, постачання зернової імпортеру повинно проводитися через 40 днів з дати підписання контракту до портів Читтагонг і Монгла.

На міжнародних тендерах 24 та 25 листопада турецький державний оператор ТМО придбав 370 тис т фуражного ячменю та 385 тис т продовольчої пшениці, хоча експерти очікували тимчасове призупинення закупівель зерна Туреччиною на тлі обвалу курсу ліри.

Курс турецької ліри відносно долара за три дні впав на 20%, а загалом з початку року на 70% до рівня 13 лір/$, що стало найвідчутнішим падінням з часів валютної кризи 2018 року. З середини 2019 року президент Туреччини Ердоган тричі змінював голову ЦБ. Востаннє це відбулося у березні, коли ЦБ підвищив облікову ставку з 17% до 19%. Новий очільник ЦБ у вересні знизив ставку до 18%, у жовтні – до 16%, в листопаді – до 15%, що було схвалено президентом. Водночас економісти попереджають, що подібні кроки посилюють інфляцію, яка вже наближається до 20%.