Цього тижня в Україні спостерігається падіння цін на малину, що пов’язано зі значним збільшення пропозиції ягоди на ринку. Експерти відмічають, що оптові партії зараз надходять у продаж за ціною 60-120 грн/кг, що в середньому на 48% нижче порівняно з цінами наприкінці минулого тижня.
Активне зниження цін на пшеницю, що спостерігається останні тижні, трохи сповільнилося на тлі активізації імпортерів, які відкривають все більше тендерів на покупку. Котирування пшениці на біржах сповільнили зниження, але закупівельні ціни на пшеницю в Україні продовжили зниження.
Південнокорейський переробник MFG закупив 65 тис. т фуражної пшениці, при цьому відмовившись від запланованої покупки 138 тис. т кукурудзи, а компанія FLC купила 65 тис. т Чорноморської фуражної пшениці за ціною близько 290 $/т C&F , імпортери Таїланду закупили 65 тис т фуражної пшениці за ціною близько 281 $/т C&F.
Згідно з оперативними даними Державної митної служби, станом на 9 липня Україна з початку 2021/22 МР (1 липня) експортувала 518 тис. тонн зернових і зернобобових культур, що на 302 тис. тонн вище за показник на аналогічну дату роком раніше. Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики України.
У розрізі культур із початку сезону було експортовано 178 тис. тонн пшениці (+165 тис. тонн до торішнього показника), 3 тис. тонн жита (на аналогічну дату роком раніше не відвантажувалося) і 333 тис. тонн кукурудзи (+171 тис. тонн).
Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс позитивно оцінив зусилля України на шляху до підписання Угоди АСАА з Євросоюзом (так званого промислового безвізу) та звернув увагу на обсяг впровадження стандартів ЄС для харчових продуктів в Україні. Про це він заявив на Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка проходить у Вільнюсі (Литва).
«Ми досягаємо гарного прогресу щодо оцінювання готовності України до обговорення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції... В Україні це відомо як «Промисловий безвіз», ми це звемо ACAA», – сказав представник ЄК. Він зауважив, що ця угода значно полегшить доступ українських продуктів до ринку ЄС.
За його словами, ще є над чим працювати перед початком перемовин, але Україна «вже доклала багатьох зусиль для відповідності європейським стандартам і положенням».
У І півріччі 2021 року Україна експортувала 3 тис. тонн морожених овочів — вдвічі більше, у порівнянні з обсягом за аналогічний період 2020 року.
«У грошовому еквіваленті експорт склав $2,8 млн, що на 75% більше від показника за січень-червень 2020 року. Найбільше українських морожених овочів протягом І півріччя цього року купували Польща ($1,1 млн), Білорусь ($837,8 тис.) та Німеччина ($284,7 тис.)», — йдеться в повідомленні.
АСТАРТА розпочала збиральну кампанію 2021. Роботи ведуться на полях агрофірм у Полтавській області та з 15 липня стартують у західних регіонах.
Загалом Компанія планує зібрати ранні зернові з площі 53.7 тис. га, у т.ч. озиму пшеницю – з 46.5 тис. га.
– Жнива 2021 стартували на тиждень пізніше ніж у попередні сезони. Зараз збираємо ріпак та пшеницю. Роботи виконуються в умовах високої вологості, що ускладнює роботу техніки на полях, але в той же час позитивно впливає на процес дозрівання пшениці та підвищення її врожайності. А правильна технологія внесення добрив, підбір сортів та догляд за посівами, дозволяє нам забезпечити високу якість зерна, – зазначив директор сільськогосподарського виробництва АСТАРТИ Вадим Скрипник.
Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання.Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого гатунку несподівано зріс у 800 разів», – пояснив він. На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.
Питання взаємного доступу продукції на ринки України та США були обговорені під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та аташе з питань сільського господарства Посольства США Пані Лізи Ахрамджан. Наразі Держпродспоживслужбою та стороною США ведеться робота з відкриття ринку для української продукції, зокрема, м’яса птиці.
«Ринок США є дуже цікавим для українських виробників. Відкриття ринків таких великих країн надає нові можливості для розвитку бізнесу – це і нові виробничі потужності, і інвестиції в нові технології, і нові робочі місця. Все це позитивно впливає й на внутрішній український ринок та українських споживачів. Тому чим більше ми матимемо ринків збуту, тим більш сталим та захищеним буде вітчизняний агросектор», - зазначила Владислава Магалецька.
Зростання пропозиції ячменю на тлі початку збирання урожаю на півдні призвело до різкого обвалу закупівельних цін в Україні, за два тижні з 7000 грн/т (225-230 $/т) до 5950-6050 грн/т (190-195 $/т). Висока врожайність, а також необхідність у поповненні обігових коштів особливо для фермерів, які в минулому році постраждали від посухи, збільшує пропозицію ячменю, що призвело до виникнення багатокілометрових черг в портах і падіння закупівельних цін.
Припинення дощів і прогнози спекотної і сухої погоди на найближчі 7-10 днів, також сприятимуть прискоренню прибирання по всій території країни і зростанню пропозиції ячменю.
Додатковим фактором тиску на ціни ячменю стало падіння закупівельних цін на пшеницю з рівнів близько 220-225 $/т до 205-210 $/т з поставкою в порт, і форвардних цін на кукурудзу до рівня 210-220$/т з поставкою в жовтні.
Але падіння цін привернуло більше покупців на ринок, що на тлі нових міжнародних тендерів і погоди в Росії зупинило зниження закупівельних цін на ячмінь.
Участь у форумах, самітах та інших міжнародних заходах – це унікальний спосіб презентувати бренд України на світовій торговій арені. Адже в Україні виробляють дійсно якісну, здорову, орієнтовану на майбутнє продовольчу продукцію. Те ж саме стосується і промисловості. Таку думку висловив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Міжнародна політика».
«Ми прагнемо до того, щоб в нас була синергія в тому як індивідуальний бізнес і держава презентують себе за кордоном. І для того, щоб ми говорили про одні і ті самі речі – цьому слугує Експортна стратегія України, яка є для нас спільним орієнтиром. Зараз у нас завершується перший період дії Стратегії і ми маємо можливість спільними зусиллями уточнити наші пріоритети в міжнародній торгівлі», - зазначив Тарас Качка.