Україна та Європейський Союз уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів. Документ підписали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Віце-президент Європейської Комісії Марош Шефчовіч 13 липня під час Конференції високого рівня щодо стратегічного партнерства між ЄС та Україною у сфері критичної сировини.
«Започатковуючи стратегічне партнерство з ЄС у сфері критичної сировини та акумуляторів, яке буде закріплено у Меморандумі про взаєморозуміння та дорожній карті заходів, ми домовляємося об’єднувати наші зусилля та діяти з ЄС згуртованіше для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць», — зазначив Прем’єр-міністр.
13 липня 2021 року, в Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулося 17 Засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Міністр агрополітики Роман Лещенко привітав учасників Німецько-Українського аграрного комітету з відновленням їхньої роботи.
Міністр наголосив, що нинішнє засідання відбувається вже за нових змін в аграрному секторі України. З 1 липня в нашій державі запрацював ринок землі.
«Ми ліквідували несправедливість до українського аграрія, яка існувала понад 100 років на наших теренах. Це велика, історична зміна, яка закладає ґрунтовні основи зростання українського аграрного сектору. Тому ми вдячні нашим партнерам, які готові ділитися досвідом, співпрацювати в локалізації виробництва, разом інвестувати у розвиток українського аграрного сектору», - зазначив Роман Лещенко.
Аналітики USDA у своєму липневому звіті дещо знизили прогноз світового виробництва пшениці в 2021/22 МР – до 792,4 млн тонн порівняно з 794,4 млн тонн за червневим прогнозом, що, тим не менш, перевищує показник у сезоні-2020/21 (775,8 млн тонн).
Як уточнюється, експерти провели знижувальне коригування виробництва зернової для США – до 47,5 млн тонн проти 51,6 млн тонн за попереднім прогнозом, що також поступається показнику в 2020/21 МР (49,7 млн тонн), а також для Росії – до 85 (86; 85,3) млн тонн і Канади – до 31,5 (32; 35,2) млн тонн. У той же час, прогноз був підвищений для Австралії – до 28,5 (27; 33) млн тонн, Пакистану – до 27 (26; 24,9) млн тонн, ЄС – до 138,2 (137,5; 125,9) млн тонн і України – до 30 (29,5; 25,4) млн тонн.
До кінця першої декади липня озимі зернові культури в Україні перебували у фазах «молочно-воскова стиглість», а в південних областях – у фазі «повна стиглість». Кількість зерен у колосі в середньому становить 22-58 шт., з них відсоток щуплих – 8-16 шт., маса 1000 зерен знаходиться в межах 46-65 г. Про це йдеться в аналітичній довідці, підготовленій фахівцями Національної академії аграрних наук України. «Стан посівів озимих зернових добрий і задовільний», - підкреслили вчені.
Разом із тим, зазначається, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами деякі господарства південних областей змушені були припиняти збирання озимих культур.
«Зливи та сильний вітер зумовили локальне вилягання посівів у багатьох областях України, а на півдні також місцями фіксувалося вимокання та поява підгону посівів озимих і ранніх зернових культур, а також ураження їх грибковими хворобами та шкідниками. Це може негативно позначитися на процесі наливу зерна і, як наслідок, – його врожайності», - додали в НААН.
У липневому балансу попиту і пропозиції (WASDE) експерти Мінсільгоспу США збільшили в порівнянні з оцінками червня прогноз загального світового виробництва олійних культур в 2021/22 МГ на 2,55 млн т до рекордних 635,41 млн т проти 600,2 млн т в цьому сезоні, в основному завдяки підвищенню оцінок врожаю соняшнику в Росії на 2 млн т.
У той час як прогнози виробництва ріпаку та сої залишилися практично без змін, а запаси сої навіть зросли.
У світовому балансі на 2020/21 МР прогноз виробництва сої знижений в порівнянні з червневим прогнозом на 0,5 млн т до 363,57 млн т (339 млн т в 2019/20 МР), а споживання залишилися на рівні 368,9 млн т, але зважаючи на зниження прогнозу експорту сої з Бразилії та Аргентини на 3 і 2,65 млн т, а також зниження імпорту в Китай на 2 млн т, прогноз кінцевих запасів сої на кінець 2020/21мг підвищений на 3,49 млн т до 91,49 млн т, проти очікувань аналітиків близько 87,6 млн т.
Впродовж 2022-2024 років Міністерство агрополітики планує розшитири підтримку малих та середніх сільгосптоваровиробників.
Про це під час круглого столу «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації» розповів міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.
За його словами, в Україні після старту ринку землі було укладено більше 500 земельних угод. Але ажіотажу щодо купівлю-продажу землі не відбувається.
Міністр наголосив, що українцям не варто поспішати із продажем своїх ділянок. Їх краще або обробляти самотужки, або здавати в оренду. За його словами, українці не поспішають продавати землю, адже бачать динаміку зростання орендної плати та власне вартості ділянок.
Роман Лещенко також повідомив, що наразі більше 3 тисяч нотаріусів вже мають доступ до Державного земельного кадастру.
На його переконання, у найближчі півроку буде проведена робота з напрацювання правозастосовчої практики та ухвалення підзаконних актів до законів щодо функціонування ринку землі.
АСТАРТА продовжує виробництво цукру з імпортованого тростинного цукру-сирцю. Друга партія продукції, в рамках законтрактованих раніше 60 тис. тонн, вже надходить на Яреськівський цукровий завод.
На сьогодні підприємство вийшло на продуктивність 820 тонн/добу, а випущена продукція відповідає високій категорії якості.
Як раніше зазначав засновник та генеральний директор агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик «…Компанія почала переробку цукру-сирцю для створення резервного об’єму цукру, забезпечення продовольчої безпеки та стабілізації ціни на продукцію в Україні на фоні їх прогнозованого зростання на світовому ринку у середньостроковій перспективі…»
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 29,8%, у тому числі в межах України — на 20,8%, за межі України — на 60,3%. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
За даними статистичного відомства, найбільше зросли ціни у виробництві цукру — на 65,7%, у тому числі всередині України — на 73,5%.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.
З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції – в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.
Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві – без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, – призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.
На поточному тижні на український ринок в продаж надійшли перші партії кавунів ранніх сортів. За інформацією виробників, сезон кавунів цього року почався майже на 2 тижні пізніше, ніж роком раніше, через несприятливі погодні умови.
«Дощ і град навесні завдали істотної шкоди врожаю баштанних. При цьому деяким виробникам навіть довелося заново пересівати площі під кавунами. На сьогоднішній день реалізацію кавунів ведуть поодинокі виробники з Херсонської області», — йдеться в повідомленні.
Ціни на перші партії кавунів озвучуються на рівні 9−12 грн/кг (0,33−0,44 $/кг), що в середньому в 2,7 рази дорожче, ніж в аналогічний період минулого року. Розпочати сезон з настільки високих цін українським баштанниками дозволила обмежена пропозиція даної продукції на ринку.
«Для порівняння: в 10 числах липня минулого року ціна на кавуни в Україні варіювалася в діапазоні 3−5 грн/кг (0,11−0,18 $/кг), але при цьому пропозиція баштанних була більш ніж достатньою, і ціни інтенсивно знижувалися», — додають експерти.