Україна завершила зерновий маркетинговий рік 2020/2021, який видався непростим через кліматичні умови та погодні катаклізми, а також значне зростання цін і, як наслідок, кризу невиконання форвардних контрактів. За результатами року за оцінками аналітиків УЗА, Україна експортувала 48,8 млн т зернових та олійних культур з врожаю 84,2 млн т.
«Попри різні природні, фінансові та економічні кризи, Україна завжди вирощувала зерно і буде продовжувати його вирощувати та експортувати. Сьогодні Україна виробляє втричі більше зерна, аніж здатна спожити самостійно. Один із факторів такої ситуації – це зменшення населення країни, в той час як у світі, особливо в Південно-Східній та Південній Азії воно продовжує досить динамічно зростати і створювати додатковий попит на продовольство. Україні доволі пощастило, що вона може експортувати стільки надлишку зерна, скільки здатна виростити і воно знайде свого покупця на світовому ринку», – зазначив Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Народні депутати 264 голосами «за» підтримали у першому читанні законопроект № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Метою законопроекту є створення правового підґрунтя для:
Експорт товарів з України за січень-червень 2021 року виріс на 30,2% у порівнянні з першим півріччям минулого року і склав $29,9 млрд.
Про це повідомив Тарас Качка, заступник міністра економіки, торговий представник України, на своїй сторінці у Facebook.
«Найголовніше ж — це ще менше негативне сальдо, ніж минулого року, $1,2 млрд, на 8,3% менше, ніж минулого року. Але треба теж порівняти з позаминулим доковідним 2019 роком. Експорт цього півріччя у порівнянні з першим півріччям 2019 року зріс на 22%. Але 1 липня 2019 року негативне сальдо сягало — $3,1 млрд. То ж маємо за 2 роки скорочення негативного сальдо на 60%», — йдеться в повідомленні.
Виробники кондитерських виробів скаржаться на те, що український продукт виявився найдорожчим в світі.
Незважаючи на вжиті заходи щодо зниження цін на цукор, вартість цього продукту в Україні наразі майже вдвічі вища, ніж у країнах Європи. Це призвело до подорожчання кондитерських виробів на 15-20%, адже їх виробники почали програвати конкуренцію іноземним компаніям. Цінова ситуація пов’язана з дефіцитом сировини, а тому стабілізувати ситуацію могли б нові імпортні поставки.
«При цьому, якщо розглядати відвантаження українського зерна в розрізі культур, то експорт пшениці за підсумками сезону не досяг визначеного Меморандумом про взаєморозуміння граничного рівня в 17,5 млн тонн – із зібраного врожаю зернової в 25,3 млн тонн було експортовано 16,5 млн тонн. Те саме можна сказати і про кукурудзу – із зібраних приблизно 30 млн тонн на зовнішні ринки було відвантажено 23,5 млн тонн при визначеній меморандумом межі в 24 млн тонн», - сказав він.
Крім того, додав М.Горбачьов, за підсумками сезону, що завершився, Україна також експортувала 4,2 млн тонн ячменю (із зібраних приблизно 8 млн тонн), 2,4 (з 2,6) млн тонн насіння ріпаку і близько 1,5 (з 2,7) млн тонн соєвих бобів.
Два важливі звіти, які оприлюднило МСГ США: про запаси зерна станом на 1 червня та фінальні площі сівби під врожай 2021 р повпливали на цінову ситуацію. Зазначені показники виявилися нижчими, ніж очікували трейдери, на що ціни відреагували зростанням на 7%.
Липневі ф’ючерси на кукурудзу подорожчали на 3,7% до 285,4 $/т, а грудневі – одразу на 7,3% до 231,5 $/т, додавши з понеділка в ціні 13%.
Котирування підтримали дані енергетичної агенції США ЕІА про збільшення виробництва етанолу за тиждень на 1% до 1,06 млн барелів/добу, що відповідає споживанню 2,72 млн т кукурудзи на тиждень.
Міністр агрополітики Роман Лещенко заявив, що для реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року треба $4 млрд.
«За попередньою експертною оцінкою Світового банку і FAO, обсяг видатків, необхідних для реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні, становитиме $4 млрд. Це без урахування загальних річних обсягів видатків на оплату праці працівників державних органів та установ, які братимуть участь в реалізації Стратегії», — сказав міністр.
Аналітик Української аграрної конфедерації Ярослава Кисіль дала коментар телеканалу "Україна" щодо ситуації на олійному ринку України.
«На світовому ринку зростає попит на соняшникову олію, адже пальмова відходить на другий план через негативний вплив на здоров'я» - підкреслила Ярослава. Саме через збільшення попиту на світових ринках, та рекордний експорт у 2020 році, який становив 6,9 млн.тонн, українці змушені купувати олію в середньому за 70 грн/л.
За останніми оцінками Всесвітньої ради з переробки томатів/World Processing Tomato Council (WPTC), глобальний обсяг переробки томатів цього року збільшиться на 0,8% порівняно з 2020 роком, передає Fructidor.
WPTC у своєму свіжому прогнозі глобального ринку переробки томатів у 2021 році оцінює, що цей обсяг може досягти 38,92 млн тонн. Це незначне зростання на + 0,8% порівняно з кінцевим результатом 2020 року (38,6 млн. тонн).
Після відкриття ринку землі громади матимуть зворотній зв’язок для вирішення питання, пов’язаних з земельною реформою. Для цього Всеукраїнська Асоціація Громад, Міністерство аграрної політики і продовольства та Київська облдержадміністрація підписали Меморандум про співпрацю. Мета і завдання документа — консолідація зусиль для реалізації земельної реформи, зворотній зв’язок про системні проблеми, які є в місцевого самоврядування сільських територій для негайного і своєчасного їх вирішення.
Як зауважив Голова Всеукраїнської Асоціації Громад Микола Фурсенко навіть з відкриттям ринку землі чимало питань залишаються невирішеними, тому така співпраця центральної і місцевої влад важлива:
«В такий історичний момент земельної реформи як ніколи важлива консолідація державної та місцевої влади, щоб спільними зусиллями вирішувати проблеми, які турбують сільських голів. Особливо актуальним є детінізація аграрного сектору: звідти мають надходити податки у місцеві бюджети, це є запорукою і фундаментом розвитку сільських громад.