Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» (№4046) проголосував 291 народний депутат.
Законопроєктом передбачається, що новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів, може надаватися допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Мін’юст 18 лютого зареєстрував наказ Мінекономіки «Про затвердження вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання». Документом встановлюються мінімально допустимі вимоги до благополуччя с/г тварин під час їх утримання, включаючи відгодівлю та догляд за ними.
На даний час уміст цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН становив 21-22%, Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН – 32-37%, ННЦ «Інститут землеробства НААН» – 15-26% на суху речовину, загибелі рослин не встановлено.
Станом на 11 лютого 2021 року забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин становить 9,69 тис. т препаратів, або 31% до їх потреби — 31,6 тис. тонн.
За тиждень капіталізація компанії «Астарта-Київ» зросла на 5,7%.
Про це свідчать дані Eavex Capital.
Так, капіталізація публічних українських агрокомпаній за період з 11 по 17 лютого 2021 року змінилася таким чином: «Астарта-Київ» — зросла на 5,7% до $310 млн; «Агротон» — зросла на 2,9% до $41 млн; «Кернел» — зросла на 2,1% до $1,2 млрд; «Мілкіленд» — зросла на 1,1% до $8 млн; МХП — не змінилася і склала $641 млн; «Овостар Юніон» — не змінилася і склала $142 млн; «Авангард» — не змінилася і склала $1 млн; ІМК — знизилася на 3,9% до $196 млн.
Відповідне розпорядження Кабміну № 115-р оприлюднено на офіційному урядовому порталі.
Україна знайшла для себе привабливу експортну нішу, яку продовжує активно розвивати вже кілька років – експорт свіжого мускатного гарбуза (butternut squash). Причому поставляє її Україна переважно на найвимогливіший з можливих ринків збуту – до Великобританії. Про це повідомляє EastFruit, пише agronews.ua.
Аналітики EastFruit відзначають, що, незважаючи на Брекзіт, в 2020 році Україна змогла в черговий раз різко наростити експорт гарбуза і встановити новий рекорд експорту за рік. За підсумками 2020 році експорт гарбуза з України виріс на 76% до майже 2 тис т. Більш того, в порівнянні з обсягом поставок всього п’ять років тому, експорт української гарбуза виріс більш ніж в 12 разів, так як ще в 2016 році українські експортери продали лише 164 т гарбуза за кордон. У грошовому еквіваленті гарбуз приніс українським експортерам 783,6 тис дол США виручки, з яких близько півмільйона – це виручка від поставок до Великобританії.
Хоча в світі зростає попит на українське зерно, Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз експорту зернових і олійних культур на 7,2%, або на 3,9 млн тонн, до близько 50 млн тонн в 2020/2021 маркетинговому році (липень 2020 – червень 2021) в порівнянні з жовтневим прогнозом. Про повідомив президент УЗА Микола Горбачьов, пише agronews.ua.
Ціни на низку продуктів в 2021 році підвищилися вдвічі. Так, цукор, яйця і масло тепер коштують на 54,7%, 52,3% і 25,6% дорожче відповідно.
Відомо, що тільки з листопада вартість окремих продуктів зросла:
Україна у січні 2021 року імпортувала 6,3 млн голів живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок. Це на 15,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті імпорт живої свійської птиці за перший місяць цього року склав $5 млн – на 8,5% більше, ніж за такий самий період 2020 року.