Умовний індекс прибутковості молока (УМІ) у лютому 2021 р. знизився на 1,1%. Це стало другим найнижчим рівнем умовної прибутковості молока за всю історію спостережень цього показника.
Про це розповів економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook.
«В лютому ми побачили найнижчий рівень прибутковості молока за останні 54 місяці поспіль», — підкреслив він.
Причина, на думку експерта, як і раніше — корми. Ціни на молоко — без змін, але ключові кормові компоненти продовжували дорожчати. Знову лідером була кукурудза, яка здорожчала майже на 4%.
За обсягом викидів парникових газів сільське господарство можна прирівняти до енергетики.
Про це розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, передає прес-служба міністерства.
«Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн тонн СО2. Водночас, впливаючи на клімат, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін», — повідомляє Ставчук.
Так, середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С. І ці зміни відчутні для аграріїв. Потягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8−1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С. «Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% - із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні і серпні. Це також критичний фактор для сільського господарства», — пояснює заступниця міністра.
У п’ятницю ціни на сою, пшеницю та кукурудзу на чиказькій СВОТ опинилися під тиском низьких експортних продажів та падіння фондових ринків. Проте після прийняття Конгресом пакету допомоги на суму 1,9 трлн $, в понеділок фондові індекси різко виросли та відіграли попереднє падіння, хоча це і не підтримало товарні ринки. Про це повідомляє graintrade, пише agronews.ua.
Ціни на нафту продовжують опускатися. З 25 лютого ф’ючерси на нафту марки WTI впали на 6% до 59,8 $/барель, а травневі ф’ючерси на нафту марки Brent – на 5% до 62,8 $/барель. Ринок очікує підсумків зустрічі міністрів ОПЕК+, що пройде 4 березня, та сьогоднішнього засідання технічного комітету ОПЕК+, на якому будуть розроблені рекомендації щодо збільшення видобутку нафти з квітня 2021 р.В Україні показники середньомісячного експорту зернових перебувають у режими заявлених обсягів. Про це у ідеться в матеріалі на АgroРolit.com.
«Поки що відсутні будь-які додаткові застереження, щоб обмежувати чи переглядати обсяги експорту зернових. Якщо подивитися на поведінку нашого східного сусіда, то вони вводять обмеження на експорт, їхні аналітики б'ють на спалах, що це може вплинути на їх внутрішній ринок, але нам ця ситуація більш цікава в сенсі впливу дій РФ на зовнішні ринки зернових. Адже, якщо там буде жорстке обмеження і вони лімітують свої обсяги експорту, особливо в Чорноморському регіоні, це може підвищити ціни на продукцію. Але ми будемо дивитися і спостерігати ще й за попитом. Я думаю, що в Україні зараз впроваджується вельми поміркована політика щодо цього питання», – заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
Проводити раннє підживлення посівів озимих зі слаборозвиненими рослинами вчені рекомендують азотними добривами, оскільки азот стимулює додаткове кущіння.
Догляд за рослинами в посівах озимих зернових культур базуватиметься на їхньому фізіологічному стані під час відновлення весняної вегетації (середньобагаторічна дата для України - 4 квітня), розвитку рослин, погодних умов, а також ресурсного забезпечення суб'єктів господарювання.
«Якщо в лютому бувають ранні відлиги і поля звільняються від снігу, можливе проведення підживлення посівів по мерзлоталому грунту. Але слід враховувати, що раннє підживлення може призвести до втрати морозостійкості рослин, якщо за тривалим потеплінням (із температурою вище +4°С) наступають сильні морози (нижче -12-14°С). Випадків загибелі посівів від повторних весняних морозів буває досить багато, але в першу чергу гинуть посіви, підживлені в лютому», - зазначили вчені.
Україна за підсумками 2020 року скоротила експорт курятини до країн Європейського союзу на 18,8%, але при цьому стала третім найбільшим постачальником м'яса птиці в цей регіон.
Про це свідчать дані звіту Європейської комісії, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на УНІАН.
Зокрема, за минулий рік Україна скоротила експорт курятини до ЄС до 108,6 тис. тонн з 133,8 тис. тонн у 2019 році.
Згідно зі звітом, найбільшим експортером курятини до Євросоюзу у 2020 році стала Бразилія (227,6 тис. тонн), на другому місці - Таїланд (131,3 тис. тонн).
Представники Національної молочної галузі ініціювали розслідування неконтрольованого імпорту молочних продуктів в Україну, який у 2020 році досяг критичної точки. Про це в ході прес-конференції розповів голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. Про це повідомляє УНІАН, пише agronews.ua.
“14 молочних компаній подали заяву про порушення та проведення спеціального розслідування Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з метою захисту українського ринку від неконтрольованого імпорту молочної продукції. Цьому передувало погіршення стану молочної галузі та економічного стану молочних підприємств”, – сказав він.
Експорт насіння зернових та олійних культур з України у 2020 році сягнув найвищої за часів незалежності позначки у $18,7 млн, майже у півтора рази перевищивши показник 2019 року у $12,7 млн.
Уряд робить ставку на додану вартість у своїх стратегічних планах розвитку. Проте, доки він реалізується, відмовлятися від сировинного експорту, не планує. Про це в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка.
У 2020 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом становила $10,2 млрд. Цей показник, хоч і не перевищив рекорду 2019 року у $10,6 млрд, став другим результатом за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Про це повідомив Микола Пугачов, академік НААН, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.
«Додатне сальдо становило $3,1 млрд. Головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія, Франція, а також Велика Британія і Бельгія, які протягом останніх років міцно закріпились у цьому списку. Ці країни створюють понад 80% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом», — розповідає академік.
За його словами, торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн — членів ЄС на суму близько $3,6 млрд. Це на 13,4% більше, ніж 2019 року. В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.