Кабінет міністрів України на засіданні в середу 22 вересня погодив законопроект, яким вносяться зміни в понад 20 законів про органи санітарного контролю, якими позбавляють Держпродспоживслужбу частини повноважень.
Частина змін – технічні. Вони прибирають назву вже ліквідованих державних органів, проте є правки, які, зокрема, забирають у Держпродспоживслужби частину повноважень, вирішивши таким чином її “оптимізувати”.
Президент Української аграрної конфедерації, Леонід Петрович Козаченко дав коментар Українському радіо щодо стану врожаю зернових.
«Україна за обсягами зібраного врожаю займає лідируючі позиції в світовому рейтингу, за експортними показниками ми займаємо друге місце після Америки. За підрахунками УАК, Україна виробляє 78% потенціалу збіжжя, який базується на середній врожайності зернових та олійних культур в ЄС, якщо все ж вдасться досягнути максимальних показників урожайності, тоді українські аграрії будуть мати збір урожаю, не менше 125 млн. тонн. Ці показники досить суттєво впливають на зовнішньоекономічні та внутрішні процеси країни», - - зазначає Леонід Козаченко.
За оновленими даними Державної служби статистики України, середня ціна виробників цукру за серпень знизилися на 1,6%, та становила 17,08 грн/кг, в липні ціна досягла свого найвищого значення за січень-серпень 2021 року і складала 17,36 грн/кг. Мінімальна середня ціна виробників цукру була зафіксована у січні – 14,85 грн/кг.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 3 вересня середня ціна на цукор, включно з ПДВ становила 22,09 грн/кг, що на 75% більше, ніж за попередній період минулого року, та на 1% менше, ніж за минулий тиждень.
Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу СТБ, щодо ситуації на ринку зернових.
Українським аграріям є чим похизуватися, цьогорічний урожай зернових культур найбільший за 30 років незалежності України.
«Якщо раніше ми збирали 25-27 млн. тонн пшениці, то в цьому році 32,5 млн. тонн, попит на внутрішнє споживання харчової пшениці в Україні складає до 4 млн. тонн, тобто потреби внутрішнього споживання ми однозначно забезпечуємо, а решта піде на експорт», - зазначає Павло Коваль.
Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку основних продуктів сільського господарства.
Президент Української аграрної конфедерації, Леонід Петрович Козаченко дав коментар Українському радіо щодо стану врожаю зернових.
«Концентрація уваги на розвитку галузі рослинництва та позиція українських аграріїв, які відстоюють свої права та використовують можливості, посприяли досягненню високих результатів. Значну роль у зборі високого урожаю відіграє застосування нових технологій та підходів до обробітку ґрунту, а також, безумовно, сприятливі погодні умови», - зазначає Леонід Козаченко.
Українська аграрна конфедерація вітає українців з визначним святом - Днем Незалежності України!
Великі успіхи нашої Держави складаються з успіхів кожного небайдужого українця. Перед Україною та її громадянами складні й великі завдання. Але віримо, що агросектор є найбільш потужною силою, яка зіграє рішучу роль і разом ми здолаємо будь-які перешкоди на шляху зміцнення незалежності нашої Держави.
Нехай Ваші серця наповнюються ще більшою гордістю за нашу Державу.
У Києві 14-16 липня 2021р. відбувся Український Енергетичний Форум. Мета Форуму – модернізація української енергетичної галузі заради стійкого та інтегрованого енергетичного майбутнього в Європі.
Вступна промова на форумі прозвучала від Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Міністра енергетики України Германа Галущенко.
Участь у Форумі узяли представники інших гілок влади, а також державних та приватних підприємств, міжнародних організацій, профільних асоціацій України та ін. Одним із спікерів заходу став президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
«Енергетика України – це серцевина розвитку економіки Держави, тому дуже важливо, аби вона була потужною та забезпечувала потребу внутрішнього ринку і, частково, зовнішнього. Енергія поділяється на електричну та теплову, для її отримання необхідно використовувати сучасні технології, які не використовуються належним чином в Україні, оскільки існують перешкоди на шляху до їх застосування. Одним із напрямків енергопостачання є сільське господарство, адже це галузь, яка може генерувати значну частину енергетичних ресурсів України» - зазначає Леонід Козаченко.
З 1-го липня в Україні можна продавати чи купувати землю. Після скасування мораторію в державі уклали 532 угоди про продаж землі. Найбільше – у Харківській області – понад 100 гектарів. Водночас державні та комунальні землі не продаватимуть. Чи буде Україні користь від відкритого ринку землі?
Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку землі. Сам факт запуску ринку землі є позитивним, проте є ряд питань, які потребують більш детального обговорення та удосконалення.
«Продаж земель із 2024 року юридичним особам є недоцільним, адже фаза, яка була запущена з 1 липня, могла бути продовжена ще на 10 років, спираючись на досвід Східноєвропейських країн. Безумовно, початок закладено, але варто зосередитись на питаннях, які гальмують розвиток та, безпосередньо, продаж земель. Зокрема має бути удосконалена система моніторингу земель, попит та пропозиція земельних ділянок. Досить стримуючим фактором є технічні питання реєстрації, відсутність публічної бази попиту та пропозиції», - наголошує Павло Коваль.
Прогнозованість та послідовність державних рішень і політики – запорука розвитку економіки та стабільної роботи бізнесу.
Тому Федерація роботодавців та представники інших провідних українських бізнес-об’єднань підтримують позицію Уряду, Мінекономіки та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, які не підтримали застосування непрогнозованих політико-економічних інструментів, яким, зокрема, є ініціатива щодо запровадження тимчасового зниження тарифної квоти на ввезення на митну територію України білого цукру без ввізного мита (законопроект № 5673).
Адже цей документ не відповідає національним інтересам та матиме негативний вплив на вітчизняних виробників і поставить під загрозу існування цукрової галузі та вирощування цукрових буряків в Україні.
Вони виступили з відповідним зверненням до Президента України.
« Впевнені, що програма діяльності Президента, Уряду та Парламенту, спрямована на економічне зростання України, повинна передбачати прогнозованість економічної політики та прозорість умов ведення бізнесу.
Розуміючи занепокоєння споживачів цукру щодо росту ціни та дефіциту, ми водночас вважаємо, що держава повинна мати інші механізми впливу на роботу ринку цукру в таких умовах, ніж тимчасове зниження тарифної квоти на ввезення на митну територію України цукру білого до нуля відсотків від його митної вартості», - йдеться у зверненні.