ВР може комплексно вирішити земельні питання

Відповідний законопроект №6049-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» було зареєстровано 23 лютого 2017 року.

Першим блоком питань, яких стосується правова ініціатива, є правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення. Так, ні для кого не секрет, що більшість власників паїв в земельних масивах не бажають використовувати їх самостійно, натомість передаючи в оренду аграрним підприємствам. Внаслідок чого більшість польових доріг таких масивів де-факто використовуються як рілля. При площі таких доріг біля 2% кожного масиву загалом в Україні вони займають біля 500 000 га.

Крім того, порушення цілісності масивів при паюванні стало джерелом виникнення іншої проблеми – ділянок, розташованих посеред масиву. Адже таке розміщення не тільки створює суттєві незручності у проході с/г техніки для використання інших ділянок (у тому числі суттєво ускладнюючи зрошення), а й відкриває можливості для рейдерства, направленого на створення штучних складнощів землекористувачу задля подальшого шантажу і одержання матеріальної вигоди. Не полегшує життя аграріям і стан польових лісосмуг та інших захисних насаджень – багаторічна законодавча невизначеність механізму управління землями колективної власності (в якій і знаходяться згадані території) призвела до того, що такі землі фактично не мають реального власника. Це, в свою чергу, результує у вигляді масової вирубки лісосмуг, що вже в даний час сприяє ерозії ґрунтів та негативно впливає на стан довкілля.

Тому, на думку авторів законопроекту, є доцільним на законодавчому рівні визначити правила використання масиву земель сільськогосподарського призначення, якими:

• надати право землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, на одержання в оренду земель під польовими дорогами (із обов’язком встановлення земельних сервітутів для доступу до інших земельних ділянок масиву);
• надати орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди.
• надати право землекористувачу, який використовує істотну частину земель масиву (75 % від загальної площі) на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву із наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у тому ж масиві,
• надати можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, що буде набуватись без проведення земельних торгів.

Окремо слід зауважити незадовільність ситуації із визначенням меж та конфігурацій земельних ділянок, які дуже часто не співпадають з інформацією у правовстановлюючих документах. Досить значні проблеми є і у відображенні відомостей про земельні ділянки масиву у Державному земельному кадастрі – майже у кожному масиві є площі, відомості про які не внесені до кадастру.

Автори законопроекту вбачають вирішення цих проблем в інвентаризації масиву земель с/г призначення, порядок проведення якої і пропонується визначити запропонованим документом на законодавчому рівні.

Крім того, актуальним досі залишається питання нерозпайованих земель колективної власності – фактично такі землі не мають власника, відповідно легальне оформлення права їх оренди є неможливим, а плата за землю ніким не сплачується. Загальна кількість таких земель в межах України складає за різними оцінками більше мільйона гектарів.

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

• визнати комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані;
• надати можливість загальним зборам членів колективних сільськогосподарських підприємств, паювання земель у яких завершилось, до 2020 року перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності;
• встановити кінцевий строк виділення в натурі (на місцевості) невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;
• надати органам місцевого самоврядування право тимчасового розпорядження землями колективної власності шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них;
• надати органам місцевого самоврядування з 2020 року право звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним.

Основними перевагами даного законопроекту є комплексне вирішення питання використання масивів земель сільськогосподарського призначення та ряду пов’язаних з цим проблем. Проект пропонує дієвий механізм вирішення питання оптимізації землекористування в межах масиву, запобігання рейдерству, усунення «шахматки» та сприяння розвитку зрошення.

Аналітичний департамент УАК