Баланс цукру в Україні
Станом на 1 серпня прогнозується, що в Україні у 2023/24 МР виробництво цукру складе 1450 тис. тонн.
За словами директора НПЦ «Цукробурякового виробництва Олександра Коротинського в Україні переробляти цукровий буряк планують 29 заводів, хоча останні кілька років стабільно працювали 33 цукрових заводи.
Нагадаємо, що за даними НПЦ "Цукробурякового виробництва" виробництво цукру в Україні у 2020/21 МР склало 1174 тис. тонн, у 2021/22 МР - 1450 тис. тонн, у поточному 2022/23 МР - 1330 тис. тонн.
Внутрішнє споживання цукру у поточному 2022/23 МР було дещо переглянуто та знижено на 15 тис. тонн до 1005 тис. тонн. Станом на 1 серпня спожито 925 тис. тонн цукру. У наступному 2023/24 МР внутрішнє споживання прогнозується на рівні 1020 тис. тонн.
Війна росії проти України призвела до масштабної еміграції українців, що значно зменшило кількість населення та відповідно - внутрішній попит на цукор. У 2020/21 МР споживання цукру в Україні становило 1380 тис. тонн, а у 2021/22 МР - 1100 тис. тонн.
Якщо за минулі 2 сезони експорт цукру з України становив 71 тис. тонн (2020/21) і 59 тис. тонн (2021/22), то цього сезону прогнозувалося, що Україна мала експортувати 400 тис. тонн (станом на 1 серпня фактично було експортовано 400 тис. тонн), тим паче, що Кабмін на засіданні 30 травня встановив нульову квоту на експорт цукру з України з 5 червня по 15 вересня 2023 року, пояснивши своє рішення тим, що влітку в Україні зростає споживання цукру, й необхідно уникнути виникнення дефіциту та росту цін на внутрішньому ринку в цей період.
Однак, на засіданні 7 липня Кабінет Міністрів встановив квоту у розмірі 20 тис. т цукру, який можна експортувати до 15 вересня 2023 року до Румунії. Згодом Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що це рішення було ухвалене на прохання румунської сторони.
Тож, прогноз експорту цукру на поточний маркетинговий рік збільшений на ці 20 тисяч, і складає 420 тис. тонн цукру. Також можна зазначити, що навряд чи ці 20 тисяч тонн вплинуть на зростання внутрішніх цін.
Директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський тоді зазначив, що внутрішній баланс цукру України дозволяє без ризиків для внутрішнього споживача поставити ці обсяги до Румунії. Експерт уточнює, що дефіцит в сусідній країні виник до початку нового сезону виробництва. Заборона експорту цукру з України стала однією з причин зростання цін в регіоні до понад 900 євро за тонну. «Привезти з Бразилії сирець довго — це два місяці. І тому для них вочевидь заборона експорту з України була несподіванкою. А цього обсягу ймовірно їм вистачить на період до нового маркетингового сезону або до запланованих поставок, які вони могли укласти після заборони з України. Цим ми підтримали наших партнерів, з яким будували дружні відносини, та підтвердили, що нам, як постачальнику якісного цукру, можна довіряти», — додає Коротинський.
Також варто зазначити, що зменшення експорту інших непродовольчих товарів і зростання світових цін на продовольство призвели до зростання питомої ваги багатьох сільськогосподарських товарів у загальному експорті України. Не виключенням є і цукор, питома вага якого за півроку складає понад 1% від загального обсягу експорту (у грошовому вимірі).
Крім того, війна внесла зміни й у географію експорту. До 2022 року Україна традиційно постачала цукор переважно для країн Азії. У різні роки найбільшими покупцями нашого цукру були: Азербайджан, Вірменія, Ізраїль, Сакартвело (Грузія), Таджикистан, Туреччина, Узбекистан тощо.
У 2022 році ситуація кардинально змінилася: внаслідок руйнування традиційних логістичних ланцюгів український цукор почали масово експортувати до країн ЄС. Торік трійця найбільших імпортерів виглядала так: 1) - Румунія, 2) - Польща, 3) Італія.
У 2023 році ситуація трохи змінилася внаслідок протестів у Польщі, яка тепер жорстко контролює імпорт агротоварів з України. Як наслідок, у квітні цього року Італія витіснила Польщу з другого місця, а вже через два місяці Болгарія витіснила Польщу з третього місця. У підсумку, за 6 місяців 2023 року 3 країни ЄС імпортують половину (49,9% у вартісному обсязі та 50,8% у фізичному обсязі) нашого цукру: Румунія зберігає першість із часткою 27,2% (54,6 млн дол.), Італія - 11,9%, Болгарія - 10,8%. Ще 10,6% і 10,3% цукру імпортували Польща й Угорщина. Також у десятку входять: Франція, Іспанія, Греція, Хорватія, Литва.
Прогноз експорту на наступний рік був значно переглянутий, і скорочений на 50 тис. тонн. Відповідно, прогнозується, що у 2023/24 МР обсяг експорту цукру становитиме 450 тис. тонн.
Початкові запаси цукру у поточному сезоні за даними НПЦ "Цукробурякового виробництва" складали 350 тис. тонн. Прогноз початкових залишків на 2023/24 МР складає 255 тис. тонн, а кінцевих залишків - 235 тис. тонн.
Пропозиція (початкові запаси + виробництво) за рахунок збільшення виробництва у наступному сезоні буде більшою на 25 тис. тонн, і складе відповідно 1705 тис. тонн.
Попит (внутрішнє споживання + експорт) у 2023/24 МР зросте на 45 тис. тонн до 1470 тис. тонн.
Ситуація на глобальному ринку
Ціни на глобальному ринку у 2023 році значно виросли.
У вівторок, 25 квітня 2023 року, цукор-сирець сягнув максимуму в 26,99 центів, це найвищий показник з 21 листопада 2011 року.
У четвер, 27 квітня 2023 року, білий цукор досяг найвищої ціни за контрактом у 720,1 дол. США за тонну, що є найвищим показником з 26 жовтня 2011 року.
Щодо ф'ючерсів на даний момент, то жовтневий цукор-сирець (Sugar #11, Нью-Йорк) вчора, 3 серпня, другий день поспіль впав у ціні до 529,55 дол./т (-3,97 дол./т (-0,74%)). Але все ж, за тиждень, відносно минулої п'ятниці, ціна зросла на 2,2 долара за тонну (+0,4%).
Ціни на жовтневий цукор білий (Sugar #5, Лондон) вчора, 3 серпня, зросли до 699,00 дол./т (+1,8 дол./т (+0,26%)). Зміна за тиждень відносно минулої п'ятниці: +20,5 дол./т або +3,0%.
Ціни на цукор у четвер встановилися різноспрямовано. Ціни в четвер перебували під тиском через слабкість бразильського реала (USD/BRL), який впав до 3-тижневого мінімуму щодо долара. Більш слабкий реал стимулює експортні продажі бразильськими виробниками цукру.
Тиск на ціни був і внаслідок макроекономічних проблем. Наприклад, через погіршення бюджетних показників і зростаючий держборг міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента США до "AA+" з "ААА".
Втрати цін на цукор у четвер були обмежені через зростання цін на сиру нафту на 2% (Саудівська Аравія на місяць продовжила обмеження на видобуток нафти). Вищі ціни на сиру нафту позитивно впливають на ціни на етанол і можуть спонукати світові цукрові заводи перенаправити переробку тростини на виробництво етанолу, а не цукру, тим самим збільшивши постачання цукру.
Підтримувальним фактором для цукру була оцінка, зроблена у середу Індійською асоціацією цукрових заводів (ISMA), про те, що виробництво цукру в Індії у 2023/24 році знизиться на 3,4% р/р до 31,68 млн т. Індія зазвичай є другим за величиною виробником цукру у світі. Однак, У 2021/22 МР Індія випередила Бразилію та стала найбільшим виробником цукру у світі, виробивши майже 36 млн тонн – рекордний показник за весь час.
Як ведмежий фактор, Unica минулого вівторка повідомила, що виробництво цукру в Бразилії в центрі та на півдні країни у першій половині липня зросло на 8,9% у річному вимірі до 3,241 млн т. Загалом з 1 квітня виробництво підсолоджувача становить 15,47 млн тонн проти 12,69 млн тонн (+21,88%) у попередньому 2022/23 МР. Цукрові заводи планують направити більше тростини на виробництво цукру цього сезону, щоб скористатися високими цінами. З 1 квітня 2023 року по 16 липня 2023 року для виробництва цукру було використано 48,14% подрібненої цукрової тростини, у порівнянні з 43,54% торік.
Сприятливі погодні умови в Бразилії спонукали цукрового трейдера Czarnikow підвищити прогноз виробництва цукру в Centro-Sul у 2023 році на 500 тис. тонн до 38,2 млн тонн. Крім того, 29 червня Datagro прогнозувала, що бразильський центр-південь, основний регіон вирощування цукру, виробить рекордні 39,1 млн тонн цукру у 2023/24 маркетинговому році, який розпочався у квітні, що на 16% більше, ніж минулого року.
Ціни на цукор підтримуються надмірною посушливістю Таїланду, третього за величиною виробника цукру у світі, що може обмежити виробництво цукру в країні. Цього року кількість опадів у Таїланді значно нижча, ніж за аналогічний період минулого року, а настання погодного явища Ель-Ніньйо може ще більше знизити кількість опадів протягом наступних двох років. Czarnikow Group прогнозує, що виробництво цукру в Таїланді в цьому році може впасти вперше за три роки, та може впасти до другого найнижчого рівня з 2009/10 МР.
Бичачим фактором для цукру є побоювання, що погодні умови Ель-Ніньйо можуть порушити світове виробництво цукру. 8 червня Центр прогнозування клімату США повідомив, що температура поверхні моря в екваторіальній частині Тихого океану піднялася на 0,5 градуса за Цельсієм вище норми, а характер вітру змінився настільки, що критеріїв Ель-Ніньйо було дотримано. Погодні умови Ель-Ніньйо, як правило, приносять зливи до Бразилії та посуху в Індію, що негативно позначається на врожаї цукрової тростини. Востаннє Ель-Ніньйо викликав посуху врожаїв цукру в Азії у 2015 та 2016 роках, що призвело до різкого зростання цін.
Міністерство сільського господарства США у своєму дворічному звіті, опублікованому 25 травня, прогнозує, що світове виробництво цукру у 2023/24 році зросте на 6,0% у річному обчисленні до рекордних 187,881 млн тонн, а глобальне споживання цукру людьми у 2023/24 році збільшиться на 2,3% до рекордних 180,045 млн т. USDA також прогнозує, що глобальні кінцеві запаси цукру у 2023/24 році впадуть на 15,2% до 13-річного мінімуму У 33,455 млн тонн.
Міжнародна організація з цукру (ISO) 22 травня знизила оцінку світового виробництва цукру на 2022/23 рік до 177,4 млн тонн з попередньої оцінки в 180,4 млн тонн і знизила оцінку глобального надлишку цукру на 2022/23 рік до 852 000 тонн з попередньої оцінки 4,15 млн тонн.
Відповідно до наявних прогнозів, очікується, що найбільшими гравцями глобального ринку у 2022/23 МР буде вироблено цукру:
Ціни в ЄС
Оскільки ціни на продукти харчування значно зросли протягом 2022 року, цукор був одним із продуктів харчування з найвищим зростанням цін у Європейському Союзі.
У Євросоюзі спостерігалося безперервне зростання інфляції на цукор починаючи з серпня 2021 року по лютий 2023 року. Проте з березня по червень інфляція на цей продукт почала уповільнюватися. У порівнянні з лютневим показником у 60,8%, інфляція у червні на цукор становила вже 49,7%.
Попри це, ціна в ЄС на цукор - вдвічі більше референтної ціни (404 євро/т), і становить у середньому по ЄС 817 євро/т (цукор білий, EXW, стандартної якості, насипом або біг-бегами) у червні 2023 року. Це на 364 євро/т більше, ніж рік тому.
Найбільша ціна спостерігається у Регіоні 3 (країни Південної Європи), до якого входять: Болгарія, Іспанія, Греція, Хорватія, Італія, Португалія, Румунія.
У цьому регіоні середня ціна у червні складала 897 євро/т.
Щодо річної інфляції на цукор, то у червні 2023 року найбільше зростання було зафіксовано в Німеччині (72%) й Австрії (65%), тоді як менші, але все ж значні зростання були зафіксовані в Угорщині (13%), за нею йдуть Болгарія (17%) та Люксембург (19%).
До слова, другим найбільшим продавцем цукру на ринок ЄС була Україна з часткою близько 17%. Вдвічі більше (приблизно 34%) постачає до ЄС Бразилія.
Ціни в Україні
Ціни на цукор в Україні відреагували на війну: зростання тривало з березня 2022 року по жовтень 2022 року. Ціни зросли із-за зростання собівартості виробництва та невпевненості у майбутньому.
Ціна на цукор білий для кінцевого споживача зросла у жовтні 2022 року порівняно з лютим 2022 року на 33,7%. За даними Держстату, сердня ціна за 1 кг цукру по Україні за ці 8 місяців зросла на 9,09 гривень.
Однак, виробленого цукру виявилося достатньо для забезпечення попиту, і вже в листопаді минклого року ціни на цукор на внутрішньому ринку знизилися та почали стабілізуватися.
Як свідчать дані Держстату, за останні 7 місяців роздрібна ціна на цукор в Україні практично не змінилася: у грудні 2022 року 1 кг цукру у середньому коштував 35,29 грн, а у червні 2023 року - 35,31 грн.
Є ймовірність, що цукор нового врожаю восени подорожчає. Однак, поки робити будь-які оцінки складно. Адже, собівартість виробництва цукру у кожного виробника може значно відрізнятись.
АЦ УАК, Артем Гавриш