Традиції чи дохід: що і як обирає споживач?

Досить часто про рівень життя населення тієї чи іншої країни можна зробити висновок, навіть не досліджуючи коливання  ВВП чи обсяги національних багатств, а просто зайшовши до супермаркету чи на ринок і поспостерігавши, що купують люди.  Не одразу можна сказати як живуть люди в Україні, адже на полицях магазинів ми знайдемо величезний вибір різноманітних товарів на будь-який смак. Проте, ви неодмінно помітите, що люди вибирають товар радше не за якістю ями, а за ціною. То що ж на сьогодні впливає на вибір українця: гаманець чи прив’язаність до певних традиційних продуктів.

За даними державного комітету статистики, в 2017 році серед сукупних витрат домогосподарств витрати на продукти харчування та безалкогольні напої становили 47,9%. Тобто майже половина витрат української сім’ї – це витрати на харчування. Багато це чи мало? З однієї сторони, в 2016 році продукти харчування в структурі витрат займали 49,8% , а в 2013 – аж 50,1%. Тож прослідковується загальна тенденція до зниження частки в стуктурі витрат, в той час як частка витрат на непродовольчі товари з кожним роком зростає. З іншої ж сторони, в країнах Європейського Союзу ця межа рідко коли перевищує 20% в загальній структурі витрат європейця.

В чому ж причина зниження витрат на харчування?

Однією з них  може бути темп зростання рівня заробітної плати та темп інфляції в Україні. Загалом, в січні-вересні  2017 року, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, розмір середньої заробітньої плати зріс на 45,7%. Найвищі зарплати отримують в Києві та Київській, Донецькій, Дніпропетровській областях, тоді як найнижчі – в Тернопільській та Чернівецькій. А от найбльший приріст протягом досліджуваного періоду  відбувся в Закарпатській та Тернопільській областях (див. карту). 

Розмір номінальної середньої заробітньої плати в Україні за регіонами в січні – вересні 2017 року та його зміна порівняно з аналогічним періодом 2016 року

Іншою причиною може бути зниження споживання продуктів через зростання цін.  За даними державного комітету статистики України,  середньодобова калорійність раціону населення в 2017 році становила 2707 ккал, що на 1,3% нижче, ніж в 2016 році.

Якщо в цілому досліджувати тенденції, то в 2017 році в усіх областях зросло споживання риби та рибних продуктів на 12,5% і плодів, ягід, винограду на 6,24%, тоді як споживання цукру знизилося 8,71%.  

Споживання продуктів харчування в Україні в 2017 році

Вагомим для дослідження є аналіз споживання білкових продуктів (м'ясо, риба, яйця).

Незважаючи на минулорічний ажіотаж з постійним значним зростанням цін на м'ясо та м'ясні продукти, їх середньоукраїнське споживання з 51,4 кг/особу зросло до 51,7 кг/особу. Цей факт важко назвати «досягнинням», адже в переломному 2013 рік середньостатистичний українець споживав цієї продукції на 4,4 кг (або на 8,5%) більше. Найбільше м'яса купують жителі Дніпропетровської (64,1 кг/особу) та Київської (63,8 кг/особу) областей, а найменше –Луганської(36,3 кг/особу) і Чернівецької (42,4 кг/особу) областей.

Зросло в Україні споживання яєць – з 267 шт./особу в 2016 році до 273 шт./особу в 2017. Проте пік  споживання був у 2014 році – 310 шт./особу. І якщо тенденція порівняно з 2016 роком майже в усіх областях була зротаючою,  то порівняно з 2013 роком в усіх областях прослідковується спад.

Схожа ситуація прослідковується і при аналізі споживання риби та рибних продуктів. У 2017 році, порівняно з 2016 роком, бачимо значний приріст –  12,5%. А  якщо досліджувати регіони, то в деяких областях споживання зросло на 25- 30%.

Традиційним для України є споживання молока та молочних продуктів. Проте, якщо поглянути на річну динаміку фонду споживання, то можна дійти висновку, що українці з кожним роком все більше відходять від цієї традиції, адже з кожним роком молочки споживається все менше. У 2017 році, порівняно  з 2016 роком, приріст спостерігається лише у Волинській області – на 0,05%. Лідером зі споживання стала Івано-Франівська область, де на 1 особу припадає 273 кг молочних продуктів.

Споживання молока та молочних продуктів в Україні

Споживання овочів та фруктів часто залежить від обсягів внутрішнього виробництва. Звернувшися до статистики, можна побачити, що виробництво овочевих культур в 2017 році становило  9287 тис. тонн і 434тис. тонн – баштанних (разом 9721 тис. тонн), тоді як в 2016 році – 9998 тис. тонн. Тобто виробництво скоротилося на 2,8%. Якщо до цього додати зростання цін, то зрозумілішими стануть причини загальноукраїнського зниження обсягів споживання. Якщо в 2016 році українець споживав культур 163,7 кг/особу овочів та баштанних, то в 2017 – 159,7 кг/собу, що на 2,4% менше. Лише в 5 областях наявна позитивна тенденція (див. матрицю). Найбільше люблять овочі в Полтавській області, де споживання на особу становить 176 кг/особу, а найменше – в Луганській (119 кг/особу), а за нею - Донецькій (144,2 кг/особу) та Рівненській (149,9 кг/особу) областях.

Споживання плодів, ягід та винограду з 49,7 кг/особу в 2016 р. зросло до  52,8 кг/особу в 2017 р. При внутрішньому виробництві 2458 тис. тонн, загальний фонд споживання становив 2241,5 тис. тонн. Найбільше продуктів споживається в Київській (75,8 кг/особу)  та Чернівецькій областях (61,7 кг/особу), тоді як в Луганській (32,8 кг/особу) та Сумській (39,6 кг/особу) у 1,5-2 рази менше.

Відповідно до законів попиту та пропозиції зниження ціни на товар мало б сприяти зростанню обсягів його споживання. Проте, це не спрацювало для цукру. За середньорічного зниження споживчої ціни в 2017 році на 7,7%, споживаня теж скоротилося на 2,7%, а якщо порівнювати з 2013 роком, - то аж на 18%. У 2017 році фонд споживання цукру становив 1290,4 тис. тонн, що на 130 тис. тонн (або 9,2%) менше, порівняно з 2016 роком, і на 395,6 тис. тонн      (-23,4%) нижче, ніж в 2013 році. Лідерами зі скорочення споживання солодкого продукту стали Київська (-13,62%) та Волинська (-12,86%) області. Глобальною причиною цієї тенденції могло стати збільшення використання цукрозамінників, або цілковита відмова від вживання цукру з метою слідування модним трендам для  покращення здоров’я.

Ще одним традиційним продуктом, споживання якого скорочується, став хліб разом з хлібними продуктами. У 2017 році фонд споживання становив 4284,5 тис. тонн, тоді як на одну особу припадало 100,8 кг хлібної продукції. І якщо порівнювати ці дані з аналогічними в 2016 році, то споживання на особу знизилося на 0,2%, а порівняно з 2013 роком – на 7%.

Залишилося незмінним споживання олії (у розрахунку на 1 особу в 2017 до 2016 року). Хоча фонд споживання протягом даного періоду скоротився на 0,16%, що легко пояснюється зменшенням чисельності населення України.

Ландшафт зміни «апетитів» українця в 2017 році, порівняно з 2013

Ландшафт зміни «апетитів» українця в 2017 році, порівняно з 2016

Порівняємо зміни обсягів споживання та факторів, що на них впливають на прикладі двох областей.

Так, в Київської області середня заробітна плата за рік зросла на 44,2% і становила 7299 грн., споживання яєць, картоплі, риби та рибних продуктів, м’яса, овочів, плодів, ягід зросло, а хлібних продуктів, цукру, олії та молочних продуктів знизилося.

Найбільша кількість позицій, за якими знизилося споживання, прослідковується в Черкаській області. Спад спостерігався для хлібних продуктів, картоплі, цукру, олії, молочки, м'яса, овочів, а зростання - тільки для яєць, рибних продуктів та плодів-ягід. Розмір середньої заробітної плати становив 6238 грн, а його річне зростаня –  55,7%. Обсяги споживання на душу населення в Черкаській області для всіх вищеназваних продуктів має не найнижче значення. А за споживанням цукру на 1 особу Черкаська область взагалі  лідирує.  Та й калорійність раціону для цього регіону є чи не найвищою Україні – 2929 ккал/особу (після Вінницької та Івано-Франківської областей).

Копнемо ще глибше: у Черкаській області ціни на хлібні вироби зросли на 25-30%, на м'ясо та м'ясні продукти – від 15 до 38% (залежно від виду м'ясного продукту), на молоко – на 13%, а молочі продукти – на 25-28%, яйця здорожчати на 28%, олія – на 5%, ціна на цукор знизилася майже на 9%. Тоді як у Київській області хлібні продукти здорожчали на 25-30%, м'ясо та м'ясні продукти – на 25-30%, молоко – на 27%, молочні продукти на 18-25%, яйця – на 21%, олія – на 5%, цукор – на 0,31%.

В обох областях відзначаємо значний приріст заробітної плати, суттєвої різниці у динаміці зміни цін на продукти харчування не спостерігається. При цьому в Київській області проживає 62% та 38% сільського населення, а в Черкаській це співвідношення – 57% до 43%. І тут проблема для розрахунку обсягів споживання полягає в тому, що складно точно обчислити скільки селянин, споживає різних продуктів. Адже в селі потреба в харчах частково задовольняється за рахунок продуктів власного виробництва, тоді як в містах – харчі переважно купуються.

Загалом, існує низка причин, які впливають на споживання тих чи інших продуктів. В одному випадку, збільшення в раціоні хліба могло б свідчити про зубожіння населення. Але у випадку України споживання хліба скорочується. Натомість збільшення в споживчому кошику кількості риби, м'яса, яєць – також добрий знак. Хоча з іншого боку споживання й  традиційного для українського столу продукту – картоплі – зростає.

Якщо говорити про динаміку споживання за останні п’ять років, то можна зробити висновок, що українське населення, через низку причин, стало біднішим. Проте якщо порівнювати 2017 рік з 2016 – то ситуація починає врегульовуватися і тенденція до зростання обсягів споживання є показовою відносно поступового поверення населення до звичного раціону.

Онищенко Неля, аналітичний департамент УАК