Додана вартість з молока чи із молоковмісних продуктів?

Аналізуючи ситуацію на ринку молока і молочних продуктів за останні десять років (2007 – 2017 роки), констатуємо, що виробництво молока перестало бути збитковим лише з 2016 року. Спираючись на дані Державної служби статистики України, у 2016 році рентабельність виробництва молока становила 5 %, а у 2017 – 7 %. Водночас, очевидним є зменшення поголів’я корів і валового виробництва молока в цілому в Україні та при цьому парадоксальне збільшення виробництва низки продуктів його переробки. Постає запитання: скільки доданої вартості в окремих видах молочної продукції і що у ній є ще, крім молока?

Так, поголів’я корів за роки незалежності України скоротилося на 6,3 млн. голів, налічуючи у 2017 р. 2,1 млн. голів, при цьому темпи скорочення поголів’я у господарствах населення вищі, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Виробництво молока за цей період скоротилося більше, ніж у двічі – з 24,1 млн. тонн у 1991 році до 10,27 млн. тонн у 2017 році. Кількість переробленого молока скоротилася майже у 4,5 рази – з 18,5 млн. тонн до 4,2 млн. тонн, як зменшилася і кількість молокопереробних підприємств.

Виробництво окремих видів молочної продукції в Україні за 2011–2017 рр.

¹ Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

         Так, у 2017 році, порівняно з 2011 роком, значне зростання виробництва спостерігається за такими видами продукції, як: масло вершкове жирністю не більше 85% – на 42 %, сир плавлений – на 58 %, йогурт рідкий та сквашене молоко ароматизовані (молоко і вершки коагульовані, йогурт, кефір, сметана та інші ферментовані продукти, ароматизовані або з доданням фруктів, горіхів або какао) – на 43 %. Щодо сиру тертого, порошкового, блакитного та іншого неплавленого в цілому за цей період спостерігається спад виробництва, однак у 2017 році було вироблено на 7,8 тис. тонн більше, порівняно з попереднім роком. Цікава динаміка простежується відносно морозива та льоду харчового (включаючи щербет, льодяники; крім сумішей і основ для приготування морозива), пік виробництва яких в аналізованому періоді простежувався у 2012 році. З 2013 року обсяги виробництва цієї продукції незначно спадали, однак у 2017 році, порівняно з 2016 роком, зросли на 3 млн. л.

         Маючи усі можливості для повноцінного функціонування і розвитку молоко-продуктового підкомплексу в Україні, українці критично мало споживають молока і молочних продуктів. Низький рівень доходів населення, об’єктивна недовіра до якості продукції призвели до того, що у 2017 році «молочки» середньостатистично споживалося лише 200 кг/особу (у 2011 році – 204,9 кг/особу) при тому, що раціональна науково обґрунтована річна норма споживання – 380 кг/особу, а мінімально допустима – 341 кг/особу. Залишається хитким, з точки зору надходження сировини на переробку, співвідношення виробників молока (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення), що впливає на його гарантоване постачання на переробку. Тож, якщо ми шукаємо доданої вартості (як новоствореної вартості, що додається до вартості сировини, матеріалів, палива в процесі виробництва продукції на кожній стадії її руху від виробника до кінцевого споживача), а також якості у переробленій продукції, маємо подбати про обсяги і якість сировини, у даному випадку – молока. Зважаючи на динаміку виробництва молочної продукції, можна припустити, що найбільшим попитом серед українських молочних продуктів будуть користуватися сири, йогурти, масло та морозиво. Якщо ж говорити про високу додану вартість у «молочці», то найбільше її визначатимуть і формуватимуть такі фактори, як: якість та органічність, науко- й інтелектоємкість, високотехнологічність виробництва, брендованість.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК