Чому українці змушені купувати продукти дорожче?

Із настанням осені ціни на більшість споживчих товарів почнуть зростати. І аргументами для цього є безліч причин, серед яких і сезонність виробництва деяких продуктів, інфляція, зростання різного роду витрат. Та ще однією передумовою для зростання роздрібних цін товарів на полицях супермаркетів та магазинів є безпосередня зміна цін виробників.

На основі даних Державної служби статистики проведемо анліз цінових змін на окремі продукти. 

 

Таким чином, ціни на досліджувані продукти в серпні зросли, і з великою ймовірністю продовжать свою тенденцію і протягом наступних осінніх місяців. 

Підвищення цін на хліб залежить від ціни на борошно, яке, в свою чергу, теж подорожчало і продовжить таку тенденцію й надалі. Чому? Знову ж, через ситуацію з достатністю високоякісної пшениці та ціни на неї. 

Прослідковується також плавне зростання ціни на соняшникову олію, що до певної міри пояснюється здорожчанням сировини. А от перепади цін на молоко й масло передбачувані, остільки, в даному випадку, проявляє себе сезонність як виробництва, так і споживання цих продуктів: продуктивність корів влітку вища, тому зростає виробництво.

Ситуація на ринку цукру має відблиск світових трендів. Крім того, зважаючи на біржові ціни майбутніх контрактів, існує висока ймовірність падіння ціни і в майбутньому. Для ціліснішої  картини проаналізуємо також зміни споживчих цін. 

 

 

 

 

На перший погляд, споживчі ціни в загальному відтворюють ту ж динаміку, що й ціни виробників. Проте, які ще висновки можна зробити порівнюючи ці дві таблиці? Може виникнути питання стосовно яловичини, ціни виробників на яку портягом 2018 року впали, а споживчі зросли, а ще також знайдуться запитання до цінової динаміки курятини. Тому спробуємо пояснити в чому ж тут може бути справа.

Яловичина.  Для того, щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася на ринку яловичини потрібно спершу розібратися з наповненням ринку, з динамікою виробництва, експорту, імпорту, і, крім того, врахувати можливість сезонноті виробництва, попиту та пропозиції. Почати варто з того, що з кожним роком в Україні скорочується поголів’я ВРХ, а  середньорічне скорочення виробництва м’яса коливається від 3 до 5%. Для того, щоб зрозуміти розмір ринку, проаналізуємо  зміни в структурі експорту-імпорту. Якщо порівняювати дані за січень-серпень 2018 і 2017 року, то побачимо, що показники цьогорічного експорту знизилися на 7,3% (або на 1950 тонн), тоді як імпорт зріс на 15,5% (на 144 тонни). 

Якщо заглибитися в аналіз ринку, то можна припустити , що ще одним фактором формування ціни на яловичину та телятину є специфіка конкуренції. Адже 73,9% м’яса яловичини та телятини виробляється господарствами населення і як наслідок кожен виробник встановлює свою ціну (інколи вона може бути занижена). Крім того, місця збуту продукції господарств населення стають ринки, де самі ж «виробники»  продають свою продукцію. Часто може бути так,  що протягом дня ціна взагалі може зрости-знизиться, в залежності від попиту та дій таких же самих людей, які продають поруч.  Тоді як супермаркети на свої полиці закуповують продукцію не в господарств населення, а у перевірених виробників, які мають усі сертифікати, що засвідчують якість продукції. І супермаркети на мають змоги варіювати ціною так швидко, як це роблять продавці на ринку.  Варто додати, що промислові підприємства відразу ж сортують та упаковують продукт, що також робить такий продукт дорожчим.  

Якщо звернутися до інформації, яку надає  Платформа ефективного регулювання, то протягом серпня усереднена ціна онлайн магазинів на яловичину знизилася на 13%, а от з початку січня зросла на 18,43%.

Курятина. Зовсім інша ситуація спостерігається на ринку курятини – тут на господарства населення припадає лише 14,4%, а решта виробляється великими підприємствами. Так, найбільшими в цій галузі є МХП, частка якого на рину складає більше 40%(за даними АМКУ) , далі «Комплекс Агромарс» - 12% та ТОВ "Агро-Овен" — 6 %. Тобто більше 58% курятини виробляється трьома виробниками, які можуть диктувати ціну на ринку. Але якщо зважити на те, що ціни виробників знизилися, а зросли споживчі, то така ситуація може мати декілька пояснень: перше – на ціну на курятину має вплив ціна на інші види м’яса (яловичина, свинина), інше пояснення повязане з доставкою та продажем, тобто зростання витрат на перевезення та збільшення торгівельних націнок магазинами та супермаркетами. 

Можна також додати, що на сьогоднішній день виробництво курятини – чи не єдина галузь, яка нарощує виробничі потужності. Так, виробництво протягом січня-серпня 2018 року зросло на 1,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім того, останніми роками на внутрішньоринкову ситуацію має вплив експортно-імпортна ситуація: з кожним роком українські виробники все більше вивозять м’яса за кордон. За перші вісім місяців уже експортували 214,6 тис. тонн м’яса птиці, тоді як за весь 2017 рік – 271,3 тис. тонн. На дадаток до цього, вартість експортованої продукції теж зростає: 1554,9 дол/тонну в 2018 році, проти минулорічних  1371,6 дол/тонну. В свою чергу, це говорить про підвищення якості української курятини та вихід на європейські ринки. Щоб зрозуміти чому це впливає на внутрішньоринкові ціни в Україні поглянемо на графік:

Як бачимо, ціна споживачів на ринку відрізняється від тенденцій експорту за кордон, але має дуже схожі тенденції з обсягами імпортованої продукції. Тому можна припустити, що українські виробники надають перевагу експорту власної продукції, бажаючи отримати вищий прибуток від реалізації, тоді як внутрішній попит частково задавольняється за рахунок імпортованого м’яса птиці, що безсумнівно впливає і на якість, і на ціну продукту.  

 

Онищенко Неля, аналітичний департамент УАК