Актуально

Що заважає проведенню земельної реформи в Україні? До чого призводить її затягування? Хто найбільше виграє від реалізації земельної реформи? Чи варто обмежувати коло осіб, які зможуть купувати українські землі?

У черговому звіті американські аналітики знизили пронози  світового виробництва пшениці. Так, позиції для 2018/19 МР  року за місяць знизилися на 8,4 млн тонн до 736,3 млн тонн.  Зважаючи на те, що в ряді країн збір пшениці вже розпочався, таке різке зниження відбулося за рахунок переоцінки реальних початкових зборів та  зниження очікувань для ряду країн, які є найбільшими виробниками пшениці в світі: ЄС(-4,4 млн тонн), Австралії (-2 млн тонн), Росії (-1,5 млн тонн),  Китаю (-1 млн тонн),  України (- 1 млн тонн).

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розробляє оновлену концепцію земельного закону.  Цій темі було присвячено перше засідання робочої групи з напрацювання пропозицій щодо земельної реформи. Робочу групу,  до якої увійшли  20 депутатів,  а також представники профільних аграрних асоціацій, зокрема генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, створили  ще 20 березня 2018 року.

Протягом останніх трьох років використання мінеральних добрив у розрахунку на 1 га посівної площі є недостатнім – у середньому на рівні 80 кг діючої речовини (азоту – близько 55 кг/га, фосфору – 12 кг/га, калію – 12 кг/га), а дефіцит поживних речовин складає 67 кг/га. Найвищий дефіцит азоту, фосфору і калію простежується у Чернівецькій, Херсонський, Запорізькій та Львівській областях. Найменше мінеральних добрив з розрахунку на 1 га вноситься у  Херсонській, Донецькій, Луганській, Запорізькій областях, найбільше – у Львівській, Волинській, Закарпатській областях.