За ініціативи УАК та КНЕУ нещодавно відбулася панельна онлайн-дискусія «АПК України: перезавантаження системи управління». Ішлося про аграрну політику розвитку АПК та оптимізацію державного управління у сфері агропромислового виробництва.
За результатами дискусії учасниками було запропоновано пріоритетні принципи ефективної роботи інституцій в агробізнесі.
Наразі в Україні достатньо запасів сої, щоб забезпечити потреби переробної галузі. Закупівлі олійної швидше будуть разовими випадками.
Про це розповіли в асоціації «Укроліяпром», передає apk-inform.com.
«Слід враховувати, що практично вся соя, яку поставляють провідні експортери на світовий ринок, представлена ГМ сортами, які не дозволені до використання в Україні. Тому у потенційних імпортерів напевно виникнуть проблеми з її ввезенням і переробкою», — пояснюють експерти.
Так, за даними офіційної статистики, запаси соєвих бобів в Україні становлять 1,1 млн т, тоді як оцінка «Укроліяпром» даного показника досягає 1,27−1,3 млн т.
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн т зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн т, з яких 8,9 млн продовольчої пшениці, що складає 67% від загального експорту усієї пшениці. Про це ідеться у матеріалі на AgroPolit.com.
Кукурудзи поставлено на зовнішні ринки – 13,2 млн тонн. Якщо перевести на мову зернового меморандуму (підписаний 25 січня 2021 року), то наразі пшениці експортовано 76,1% від запланованого, кукурудзи – 55% (граничні обсяги експорту кукурудзи у меморандумі визначено на рівні 24 млн тонн на 2020/2021 МР).
За даними державних обласних адміністрацій, виробництво картоплі в 2020 році становило 20,7 млн.
Про це повідомив начальник управління землеробства та рослинництва в Мінекономіки Сергій Шупик.
Він відмітив, що основними виробниками картоплі є наступні області: Вінницька виробила 1,9 млн т, Житомирська — 1,8 млн т, Львівська — 1,6 млн т, Київська — 1,5 млн т.
Овочі “борщового набору” будуть дорожчати на 10-15% щомісяця – аж до нового врожаю. Про це повідомляє УНН, пише agronews.ua.
“У нас сезонні коливання по “борщовому набору” – 150% і ми стоїмо зараз на самому початку цього шляху, і чим далі, тим овочі будуть дорожче. Такого росту цін, як був січень і половина лютого, уже не буде, але по суті підняття цін продовжиться – практично на весь асортимент. Напевно, треба очікувати ріст цін щомісяця, як мінімум, ще на 2-3%, а по борщовій групі – 10-15% буде однозначно до травня місяця і доти, поки почне поступати на ринок продукція з відкритого ґрунту”, – пояснив виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин.У 2020 році прийнято Концепцію розвитку промислового картоплярства та затверджено Концепцію Державної цільової програми розвитку промислового картоплярства на період до 2025 року. Тому є всі передумови для того, щоб у 2021 році галузь отримала активну державну підтримку.
Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час XI Нідерландсько-українського форуму з професійного картоплярства.
«Програма розрахована на п’ять років, але є критично важливі напрямки для реалізації в першу чергу. Сподіваємося, що Комітет з питань аграрної та земельної політики 3 березня прийме позитивне рішення на користь галузі картоплярства щодо державної підтримки», — висловив сподівання Тарас Висоцький. За його словами, виокремлено чотири напрямки розвитку картоплярства.
Аналітичний відділ Асоціації «М’ясної галузі» повідомив прогноз закупівельних цін на 1 – 7 березня 2021 року: 45 – 46 грн/кг на свиней живою вагою. Про це повідомила прес-служба Асоціації «М’ясної галузі», пише agronews.ua.
Ціна живих свиней першого тижня березня збільшиться на 2 грн/кг.Традиційно на весну відновлюється попит на свинину і ціни на свиней повертаються до звичайного рівня. Цього року відновлення цін відбулося швидше через раптове подорожчання курятини в лютому. Куряче філе в роздріб стало дорожчим за свинину і споживачі все більше віддають перевагу червоному м’ясу. Незначний ріст цін на свинину відбувається в країнах ЄС, з яких свинина імпортується до України: Данія, Нідерланди, Польша.
В останні роки спостерігаються неприємні для України тенденції в молочній та молокопереробній галузях. Але потрібно аналізувати не лише факти і наслідки цього. Варто розібратися у причинах. Таку думку висловив гендиректор УАК Павло Коваль в інтерв'ю AgroFM.
"Нам не вистачає близько 1 млн тонн молока як сировини. Скорочуються обсяги переробки і, як наслідок, обсяги готової молочної продукції вітчизняного виробництва. А ринок не може залишатися порожнім, він заповнюється імпортованою продукцією" - акцентує увагу Павло Коваль.
Стратегію сталого розвитку України до 2030 року тільки презентували, а навколо неї уже чимало розмов. Особливо активно обговорюють аграрний блок, оскільки на сьогоднішній день механізмів реалізації декларованих напрямків немає. Новими точками росту названо органічний сектор, зрошення, агрострахування.
Думка бізнесу. Ще два роки тому «Українська аграрна конфедерація» (УАК) запропонувала стратегію розвитку агросектору. Але зміна влади та реорганізація міністерств залишили її на папері. Завдяки досвіду, представників бізнесу від УАК було запрошено до створення нинішньої Стратегії.
«Ще 4−5 місяців декілька асоціацій запросили нас долучитися до команди експертів-аналітиків, щоб висловити свою думку щодо стратегії розвитку агросектору України. Ми навіть спробували дискутувати, але усі наші зауваження сприймалися „у штики“, а згодом нас перестали запрошувати», — розповідає Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація».
У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» проаналізували рентабельність різних галузей сільського господарства у 2020 році. Серед непольових культур найбільшу рентабельність мало продовольче баштанництво та ягідництво. Про це повідомляє пресслужба ННЦ «Інститут аграрної економіки», пише agronews.ua.
«Високий рівень рентабельності очікується на вирощуванні баштанних продовольчих культур (45,4 %), вівса (43,7 %), ягід (41,6 %), жита (41,3 %), сої (37,5 %) та пшениці (33 %)», – зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.