Майже всі захворювання птиці погіршують якість шкаралупи яєць. Одним із найпоширеніших збудників бактеріозів, який впливає на репродуктивні органи і, як наслідок, на якість яйця, є E. Coli.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
Шкаралупа яєць у птиці, в організмі якої персистує цей збудник, має світліший колір. Під час сортування спостерігають зростання кількості забруднених кров’ю яєць на початку хвороби.
Водночас ураження птиці збудниками вірусних захворювань спричиняє появу яєць із занадто світлою шкаралупою. За інфекційного бронхіту птиці вона стає знебарвленою та жорсткою, також розріджується білок, подекуди яйця набувають округлої форми і шкаралупа розм’якшується. Птиця, яка перехворіла на інфекційний бронхіт, ще тривалий час несе деформовані, дрібні, з тонкою шкаралупою яйця.
Україна на 100% вичерпала річні квоти на безмитні поставки виноградного та яблучного соку (20 тис. т — річний обсяг), меду (6 тис. т) та оброблених томатів (10 тис. т) в країни Європейського союзу в рамках зони вільної торгівлі.
Такі дані надало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит «Радіо Свобода».
При цьому, частково річні квоти використано на такі продукти:
- ячмінну крупу та борошно (річний обсяг 7,8 тис. т) використано на 83%;
- кукурудзу, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. т) — на 74%;
- цукор (понад 20 тис. т) — на 45%;
- крохмаль (10 тис. т) — на 34%;
- оброблену продукцію з зернових (2 тис. т) — на 30%;
- м'ясо птиці та напівфабрикати з м«яса птиці (70 тис. т основна, 20 тис. т додаткова) — на 25% і 4% відповідно;
- яйця та альбуміни (3 тис. т основна і 3 тис. т додаткова) — 25% і 0% відповідно.
Україна має намір інтенсифікувати зусилля щодо відкриття ринку Китаю для українських експортерів гороху, рибної продукції, пшениці, черешні та яблук.
Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, на своїй сторінці у Facebook.
«Китай є одним з найважливіших партнерів України, взаємодія із яким останні роки значно посилюється. Тільки за минулий рік експорт українських товарів виріс майже у два рази, а в 2019 році збільшення склало 63%. Загалом же на поставки товарів до Китаю приходиться 14,5% від усього експорту України. Левова частка з них — продукція агропромислового комплексу», — розповіла Магалецька, під час зустрічі із з Фань Сяньжуном, Надзвичайним та Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні.
В Україні запускають мережу демонстраційних ферм. Проект створює Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ) за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО). Про це йдеться в повідомленні Центру розвитку та правової підтримки села на офіційній сторінці у Facebook.
«Метою проекту є створення мережі демонстраційних ферм на базі діючих сільськогосподарських підприємств, ферм, а також дослідних господарств навчальних та науково-дослідних установ, що запровадили кращі практики ведення сільського господарства, переробки сільськогосподарської продукції», — йдеться у повідомленні.
Міжнародна зернова рада (IGC) прогнозує у 2021/22 маркетинговому році рекордне виробництво зернових в світі на рівні 2,28 млрд тонн, що на 3% більше, ніж у попередньому сезоні.
Про це повідомляє прес-служба IGC.
«Збільшення споживання харчових продуктів, кормів і промислового використання, як очікується, призведе до збільшення загального споживання на 54 млн т в порівнянні з 2020/21 МР до 2,28 млрд тонн», — йдеться в повідомленні.
Світові ціни на бобові культури знову активно зростають. Однією з причин стало зменшення посівних площ під культурами.
Станом на початок поточного року ціни на горох на українському ринку дійшли до 10 тисяч гривень/тонна. Це на 59% перевищує минулорічний показник.
Сочевиця подорожчала за рік майже вдвічі – до 17–19 тисяч гривень/тонна, а інколи ціни доходять до 20-21 тисяч гривень/тонна.
Нут впродовж року подорожчав на 87% і зараз коштує 16-18 тисяч гривень/тонна. Ціни на квасолю за рік зросли на 43% і перевищили 20 тисяч гривень/тонна.
Обсяг виробництва борошна за 2 місяці скоротився на 32% – до170,7 мільйона тонн.
Виробництво хліба і хлібобулочних виробів в Україні в січні-лютому склало 122,8 тисячі тонн, що на 7,4% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Про це повідомила Державна служба статистики.
Зокрема, виробництво пшеничного хліба скоротилося на 9% – до 48,7 тисячі тонн, пшенично-житнього – на 7,8%, до 37 тисяч тонн.
Фахівці дали прогноз за цінами на найпоширеніші овочі та фрукти сезону. Про це повідомляє Україна 24, пише agronews.ua.
Експерт плодоовочевого ринку Олександр Хорєв розповів, що на ринку є дві ціни на капусту, і назвав причини.“Минулого року вже до 1 квітня ми мали показники оптової ціни близько 20 грн на огірок, і саме через збільшення пропозиції вітчизняного огірка. Цей рік демонструватиме зниження, воно буде йти з встановлення теплої погоди, і дійти до позначки 20 грн у квітні у нас є всі перспективи. З приводу ринку капусти врожаю 2020 року — зараз на ринку встановилися дві ціни. Багато продукції низької якості після перебирання, це залишки в сховищах, вона коштує 1,8-2 грн, і менший відсоток якісної капусти, яка реалізується за 3,5-4 грн, і саме на цю капусту ціни можуть навіть трохи піднятися, оскільки запаси скорочуються”, – сказав Хорєв.
Гендиректор УАК Павло Коваль у Суспільній студії прокоментував ситуацію, що склалася на ринку картоплі.
На полицях супермаркетів наявна картопля не української селекції. Станом на зараз від початку року до України вже імпортовано 60 тис. тонн картоплі.
«За даними офіційної статистики, в Україні виробляється 20 млн тонн картоплі. Але це далеко не так. Крім того, достовірно ніхто не знає, які посівні площі під картоплею в державі. Адже 97-98% цього овоча вирощується на подвір’ях населення. Оціночно ми оперуємо площею в 1,3 млн га. Водночас є питання урожайності: Україна посідає 95-те місце в світі за цим показником – лише 160-170 ц/га. Хоча за рівнем споживання на душу населення ми займаємо 4-те місце. Така ситуація впливає на ціну» - наголошує Павло Коваль.
Підприємства в Україні повинні бути в однакових умовах і вести бізнес на прозорих конкурентних засадах. Це важливо для розвитку держави.
Таку думку висловив засновник та генеральний директор агропромхолдингу «Астарта» Віктор Іванчик.
«Якщо ми платимо всі податки, офіційні заробітні плати, то й інші повинні це робити. Якщо ми несемо відповідальність, то й інші повинні бути відповідальними. Жодних подвійних стандартів. Це неприпустимо», — вважає він.