Новини

Через глобальне потепління змінюються українські реалії. Щоб не ризикувати врожаєм та не втрачати прибутків, фермери вимушені переходити на адаптивні культури. Тепер в українських степах можна зустріти поля кунжуту, чуфи, артишоку, шафрану або сорго.

Глобальне потепління і зміни клімату змушують звертати увагу землеробів на нетрадиційні культури. Вчені виводять засохостійкі сорти, а фермери адаптують нові культури, які потребують менше вологи.

Кунжут, арахіс,чуфа, чіа, кіноа – фермери приглядаються до нішевих культур Середньої Азії та Америки, які на півдні України почуваються комфортно.

Уряд, депутатів та аграріїв закликали зробити висновки з нинішньої газової кризи і стимулювати розвиток біогазу та стимулювати розвиток органічних добрив. Про це розповівнародний депутат, секретар аграрного комітету Іван Чайківський. «Сьогодні органіка стає серйозною альтернативою хімічним добривам. А для цього уряду та аграріям слід обличчям повернутися до тваринництва. Колись в кожному господарстві була велика рогата худоба. Це дозволяло агрокомпаніям удобрювати щороку близько 25% всього земельного фонду органікою від ВРХ, тобто кожен гектар у господарстві раз на 4 роки був під органікою», – пояснює нардеп. А другий напрямок для стимулювання – виробництво біогазу.

Приклад компанії щодо відродження українських внутрішніх водних шляхів, суднобудування і судноплавства, створення власного сучасного флоту наразі почали переймати інші вітчизняні підприємства різних галузей. Наразі країна поступово нарощує обсяги річкових перевезень, і хоча поки переважно вантажних, та є надія і на відродження пасажирських. Зростання водогосподарського комплексу України має відчутний мультиплікаційний ефект, даючи поштовх для розвитку інших галузей економіки, постійно створюючи нові робочі місця і забезпечуючи бюджетні надходження. Такому розвиткові мала би сприяти належна законодавча база в державі, натомість чинні закони швидше покликані зруйнувати не лише українського суднобудівника і судноплавця, а й несуть загрозу людям, довкіллю і суверенітету країни. Про колізії в законодавстві та про те, як від них убезпечитись, ми говоримо з заступником генерального директора по взаємодії з органами влади ТОВ СП «НІБУЛОН» Михайлом Різаком.

Президент Української аграрної конфедерації (УАК), розповів виданню "Україна-Китай" про можливості та перспективи китайського співробітництва та які є недоліки на українському аграрному ринку:

"Сред усіх країн, які імпортують продовольство, Китай стає для нас одним з найбільш зацікавлених партнерів в імпорті українського продовольства. Сьогодні ми експортуємо до Китаю, в основному, зернові культури. Це кукурудза, ячмінь, соя без ГМО, багато почали експортувати олії, продукції тваринницького походження. На жаль, її недостатньо, хоча попит на неї дуже сильно зростає. Сьогодні є кілька проєктів в Україні, які потребуватимуть підтримки міжнародних фінансових установ. Вони будуть мати на меті виробництво продукції тваринницького походження. І основну частину цієї продукції будуть поставляти до Китаю та в країни Близького Сходу. Якщо говорити взагалі про товарообіг з Китаєм, то за минулий рік він був рекордним. Ми імпортували з Китаю трохи більше продукції, ніж експортували. Приблизно 8 млрд склав імпорт з Китаю і трохи більше 7 млрд – експорт до Китаю. Основна частина експортованої продукції – це продовольство.