Міністерство аграрної політики та продовольства в короткостроковій і довгостроковій перспективі не бачить передумов ні для зростання цін на соняшникову олію в Україні, ні для їх істотного зниження, повідомив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький на засіданні комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.
"Передумов для подальшого зростання цін на соняшникову олію ми абсолютно не бачимо. Чи будуть передумови для їх зниження - багато місяців ф'ючерси показують, що ні, але ринок важко спрогнозувати. Тому в короткостроковій і довгостроковій перспективі передумов для зростання ми не бачимо", - наголосив заступник міністра.
У 2022 році АТ «Укрзалізниця» планує побудувати на власному підприємстві — «Панютинському вагоноремонтному заводі» — 50 вагонів-зерновозів нового зразка.
Про це повідомляє прес-служба АТ «Укрзалізниця». «У наступному році плануємо поповнити парк зерновозів, які мають стабільно великий попит на ринку вантажних перевезень. Уже формуємо замовлення нашому „Панютинському вагоноремонтному заводу“ на виготовлення 50 вагонів-зерновозів нового зразка, що є повністю власною розробкою підприємства. Даємо старт серійному виробництву цих вагонів», — розповів Олександр Камишін, голова правління АТ «Укрзалізниця».
Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко з віце-президентом компанії «Valmont, Inc.» Дарреном Сікманом підписали Меморандум про співпрацю. Це компанія № 1 у світі, яка має 75-річну історію у виробництві зрошувального обладнання повного циклу з капіталізацією понад $ 5 млрд. Практично кожна друга система зрошення у світі – їх продукція.
«Компанія знає про успішність реалізації земельної реформи та старт іригаційної реформи в Україні. Вона має амбітні плани щодо розгортання в нас свого виробництва з високим рівнем локалізації: зможе виробляти та продавати в Україні системи зрошення повного циклу – від насосних станцій до дощувальних машин останнього покоління», – розповів Роман Лещенко.
Україна та Китай мають багато точок торговельного дотику за низкою позицій: кукурудза, пшениця, соняшникова олія, соя, шрот, яловичина, продукція птахівництва (курятина і яйця), мед, фрукти. Про те, як їх посилювати, говорили в рамках новоствореного бізнес-майданчика на базі Української аграрної конфедерації (УАК) та кількох китайських компаній. AgroPolit.com був учасником цієї дискусії і пропонує найцікавіші думки з події.Нагадаємо, що, за даними Держстату України, за 2020 рік двосторонній товарообіг між Україною та Китаєм склав $15,4 млрд. При цьому експорт товарів з України до Китаю склав $7,1 млрд (+98,0%), імпорт китайських товарів в Україну – $8,3 млрд (-9,8%). Негативне сальдо для України за цей період -$1,2 млрд.Наразі Україна та Китай домовляються про зону вільної торгівлі.
Наприкінці минулого тижня грудневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго сягнули чергового рекорду – 227,2 $/т, а листопадові ф’ючерси на сою виросли до 453 $/т на тлі активізації попиту з боку Китаю, особливо з огляду на онлайн-переговори між лідерами США та Китаю, які пройдуть сьогодні.
За період 27 жовтня – 4 листопада експортні продажі сої з США склали 1,289 млн т, а загалом у сезоні сягнули 33,3 млн т. Фактичні відвантаження за тиждень склали рекордні 3,702 млн т, з яких 2,34 млн т буде поставлено до Китаю. Фактичний експорт у сезоні склав 14,28 млн т, що на 18% поступається торішнім темпам.
Дедалі більше господарств експортують продукцію напряму, як-то кажуть, «з поля за кордон». Сьогодні на міжнародному ринку попит мають українські просо, бобові, кукурудза, окремі зернові та нішеві культури.
Про це розповів науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков, відзначивши, що для підтвердження якісних показників перед закордонними покупцями обов’язково потрібно мати Протокол дослідження міжнародного зразка на партію продукції. За його словами, цей документ в Україні можуть надати тільки декілька лабораторій, що акредитовані згідно ДСТУ ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій», серед яких — «Інститут здоров’я рослин».
Посилення дефіциту пропозицій ріпаку на світовому ринку призвело до стрімкого зростання цін та оновлення ними рекордних значень, навіть попри нейтральний листопадовий звіт USDA та прогнози збільшення виробництва в Австралії. Зниження світових цін на нафту поки не вплинуло на ринки ріпаку та каноли, оскільки зростання попиту на пальне збільшує споживання біопалива.
Минулого тижня котирування на ріпак на паризькій біржі Euronext виросли на 3,6% з 685 €/т до рекордних 710,25 €/т або 813,85 $/т слідом за подорожчанням ф’ючерсів на канолу в Канаді. Загалом за місяць ціни на ріпак виросли на 12%, а з початку сезону - на 34%.
Станом на 15 листопада з початку 2021/2022 маркетингового року Україна експортувала 21 753 тис. тонн зернових культур, що на 3 018 тис. тонн більше ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
Представники України та Ізраїлю обговорили стан і перспективи двосторонньої співпраці у сфері молочного тваринництва. Про це повідомляє прес-служба Посольства України в Державі Ізраїль.
«Відбулася онлайн зустріч Посольства України у Державі Ізраїль, української Асоціації виробників молока (АВМ) та ізраїльської Асоціації сприяння розвитку співпраці Ізраїль-Україна, СНД. Метою заходу було обговорення стану і перспектив двосторонньої співпраці у сфері молочного тваринництва», — йдеться в повідомленні.
В рамках розподілу 4,6 млрд грн бюджетних дотацій на 2022 рік уряд має поновити програму держпідтримки для українського насінництва. Про це заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
На його думку, підтримка вітчизняного насінництва – це забезпечення національної продовольчої безпеки, нові робочі місця, сплачені в країні податки, імпортозаміщення, розвиток кормової бази для тваринництва та багато інших речей.