Збитки птахівників: чому ціна курятини впала майже на 19%

Філе подешевшало за тиждень як ніколи раніше. На полиці це добре — на фабриці це паніка. За цифрами стоїть ланцюг з якого маленькому виробнику вибратись складніше ніж великому.

Ціна на куряче філе в Україні різко впала — подешевшання майже на 19% зафіксували ринкові аналітики у квітні 2026 року. Для споживача це добра новина, для виробника — удар. Невеликі птахофабрики й фермерські господарства опинились під подвійним тиском: закупівельні ціни від ритейлу падають, а витрати на корми зростають.

Глибше розібратись в причинах падіння — значить краще зрозуміти як довго воно триватиме і хто виживе. Причин три, і вони діють одночасно.

• Перша — перенасичення ринку. У 2024–2025 роках кілька великих виробників наростили потужності. Птахокомплекс братів Добкіних на Волині відкрився за 15 млн євро. Компанія з орбіти «Улару» розширює ферму в Глинянах до 2,9 млн бройлерів. На Буковині будують птахоферму на 120 млн яєць. Коли одночасно запускаються десятки нових виробничих майданчиків — пропозиція стрімко обганяє попит.
• Друга — експортні втрати. До 2022 року український курячий експорт був орієнтований на близькосхідні і європейські ринки. Зараз логістика дорожча, конкуренти з Польщі й Бразилії збільшили присутність у тих самих країнах. Частина обсягів, які йшли на експорт, тепер «зависає» на внутрішньому ринку — тиснучи на ціну.
• Третя — зменшення купівельної спроможності. Середня зарплата в Україні зростає повільніше за інфляцію на продукти. Споживач економить і частіше вибирає курятину замість свинини чи яловичини — але купує менше в абсолюті. Ритейл реагує акційними цінами, які виробник змушений приймати, щоб не втратити полицю.

Великі вертикально-інтегровані холдинги виграють. МХП, «Миронівський хлібопродукт», «Улар» — вони мають власні комбікормові заводи, логістику, забій, перероблення. При падінні ціни курятини вони компенсують маржу на суміжних операціях. Для них -19% це неприємно, але не критично.

Середні та малі виробники в іншому становищі. Вони закуповують комбікорм у сторонніх постачальників — а ціна на зернові корми у 2026 році залишається високою через посушливу весну. Закупівельна ціна при здачі птиці падає, собівартість зростає. Маржа стискається до нуля або йде в мінус.

Фермерські господарства з домашнім вирощуванням (20–500 голів) мають мінімальний захист. Вони продають на локальних ринках де ціна реагує швидше. Альтернатива — прямий збут фермерськими магазинами або кооперативами. Цей канал дає на 15–20% кращу ціну ніж здача гуртовикам.

Для малих ферм — переглядати канали збуту. Прямий продаж через ринок, локальні магазини, кооператив, онлайн-платформи — дають вищу ціну ніж здача перекупнику. Нарощувати перероблення: вакуумовані порції, копчення, маринади — це додана вартість яка не корелює прямо з гуртовою ціною філе.

Для середніх виробників — контрактні постачання. Підписати договір на 3–6 місяців із фіксованою ціною з кафе, ресторанами, меншими ритейлерами в регіоні. Це знижує волатильність навіть якщо ціна в договорі нижча за пікову.

Для планування на 2027 — звертати увагу на коливання циклу. Після періоду низьких цін завжди йде корекція: частина виробників скорочує поголів'я, пропозиція падає, ціна повертається. За такою логікою поточні -19% — це приблизно 4–8 місяців низької кон'юнктури перед відновленням.

ІЦ УАК за матеріалами agronomy