Агропродовольчий сектор ЄС наростив профіцит торгівлі до EUR 23,9 млрд у першому півріччі 2026 року

Агропродовольчий сектор Європейського Союзу збільшив позитивне сальдо зовнішньої торгівлі до EUR 23,9 млрд за підсумками січня-червня 2026 року. Профіцит зріс на EUR 1,4 млрд порівняно з аналогічним періодом минулого року, попри скорочення загального експорту.

Експорт агропродовольчої продукції ЄС у першому півріччі становив EUR 117,2 млрд, що на 2% менше, ніж роком раніше. Зниження переважно було зумовлене падінням вартості експорту какао-продуктів, свинини та оливкової олії.

Водночас окремі ринки продемонстрували суттєве зростання попиту на європейську продукцію. Експорт до Єгипту збільшився на EUR 278 млн, або 28%, головним чином завдяки поставкам пшениці. Продажі до України зросли на EUR 247 млн, або 12%, а до Індії — на EUR 174 млн, або 26%.

Торгівля з країнами Перської затоки, навпаки, зазнала тиску через перебої у морських маршрутах через Ормузьку протоку. Експорт до Об’єднаних Арабських Еміратів скоротився на EUR 395 млн, або 25%.

Серед основних товарних категорій найбільше зріс експорт міцних напоїв та лікерів — на EUR 405 млн, або 10%. Натомість продажі кави, чаю, какао та спецій знизилися на EUR 1,1 млрд, або 16%.

Імпорт скоротився

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС у січні-червні становив EUR 93,4 млрд, що на EUR 3,6 млрд, або 4%, менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Попри загальне скорочення, поставки з Бразилії зросли на EUR 425 млн, або 5%. Основним драйвером став імпорт соєвих бобів. Зростання також зафіксоване щодо поставок з Аргентини та Гватемали.

Найбільше скоротився імпорт кави, чаю, какао та спецій — на EUR 3,6 млрд, або 17%. Імпорт зернових зменшився на EUR 715 млн, або 15%.

Водночас закупівлі фруктів і горіхів зросли на EUR 503 млн, або 3%. Імпорт насіння соняшнику подвоївся після двох неврожайних сезонів у ЄС.

Сектор адаптується до зміни ринків

Зростання профіциту агропродовольчої торгівлі свідчить про збереження конкурентоспроможності європейського аграрного сектору на тлі зміни цін, попиту та логістичних умов.

Зниження вартості експорту окремих ключових категорій не призвело до скорочення торговельного профіциту, оскільки імпорт зменшувався швидше за експорт.

Водночас структура торгівлі демонструє зміщення попиту між ринками та товарними групами. ЄС нарощує поставки на окремі ринки, зокрема Єгипет, Україну та Індію, тоді як перебої у міжнародній логістиці впливають на торгівлю з країнами Перської затоки.

ІЦ УАК за матеріалами agroperspectiva