Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі "СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ" проаналізував поточну ситуацію на ринку мінеральних добрив, розповів про вплив європейських санкцій проти рф на аграрний сектор та поділився прогнозами щодо майбутнього врожаю і цін на продукти в Україні.
В Україні розпочалася активна фаза укладання форвардних угод на кукурудзу майбутнього врожаю. Експорт кукурудзи у березні перевищив 1,8 млн тонн. Про це повідомляє Spike Brokers.
Наразі вже законтрактовано близько 30 тисяч тонн зерна. У напрямку західного кордону (FCA Чоп) угоди фіксуються за ціною 188–190 €/т із термінами поставки з листопада 2026 року по травень 2027 року.
росія у 2025 році незаконно вивезла близько 2 мільйонів тонн українського зерна та реалізувала його на зовнішніх ринках. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час Чорноморської безпекової конференції у Кишиневі.
За його словами, зерно продавали в країни Африки, Азії, Близького Сходу та Європи. Зокрема, близько 40% поставок було спрямовано до Єгипет.
У лютому середня споживча ціна на курячу тушку знизилася на 5,7% ‒ до 106,1 грн/кг проти 112,47 грн/кг у січні.
Про це свідчать дані Державної служби статистики.
А як порівняти з лютим 2025 року, куряча тушка подорожчала на 15,5% – із 91,85 грн/кг.
Куряче філе у лютому цього року також подешевшало: на 4,4% ‒ до 208,76 грн/кг проти 218,32 грн/кг у січні.
Однак проти лютого 2025 року філе зросло в ціні на 21,5% – зі 171,83 грн/кг.
2025 рік став рекордним за кількістю зареєстрованої в Україні сільгосптехніки за останні п’ять років.
Про це повідомляється у звіті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за минулий рік.
Зазначається, що було зареєстровано 52,79 тис. техніки та сільгоспагрегатів. Така динаміка свідчить про активне оновлення парку сільгоспмашин.
«Порівняно з 2024 роком кількість нової техніки зросла майже на 35%, що відображає інтенсивне переоснащення агропідприємств», – уточнили у відомстві.
При цьому зростання до 23,45 тис. кількості знятої з обліку техніки 2025 року порівняно з 8,75 тис. попереднього року може свідчити до заміну старої техніки новою.
ІЦ УАК за матеріалами Агробізнес Сьогодні
Соя посіла вагоме місце у розвитку українського агросектору. Тож попри певні скорочення посівних площ у попередні роки у перспективі тренд на зростання популярності цієї культури закріплюватиметься.
Як розповів Суспільному кандидат економічних наук, експерт аграрного ринку Павло Коваль, здорожчання буде 1200 — 1300 гривень тільки на пальному з розрахунку на гектар посіву на яру пшеницю, на ярий ячмінь, горох, кукурудзу та соняшник.
За даними Асоціації свинарі України, у середині березня ціни на свиней забійних кондицій продовжили рух у бік підвищення. Про це йдеться у матеріалі «Ринок живця свиней у 2026 році: підсумки 2025 і прогнози».
Більшість операторів ринку зафіксувала закупівельні ціни в діапазоні 73–74 грн/кг. Хоча траплялись поодинокі пропозиції як нижче, так і вище цього коридору, загальний вектор та ситуація загалом залишаються позитивними.
До ключових показників березня варто віднести:
Ціни на продовольчу пшеницю з Чорного моря з початку війни на Близькому Сході досягли найвищого рівня з серпня минулого року, та зросли на близько 6$/т (FOB).
Про це повідомляє ASAP Agri.
Останні продавці вказують на ціну близько 237$/т FOB глибоководні порти для української пшениці з вмістом білка 11,5% та 242-245$/т FOB Новоросійськ для російської пшениці з вмістом білка 12,5%.
Імпорт кукурудзи Китаєм у 2025 році знизився до приблизно 3,8 млн тонн порівняно з 8,4 млн тонн у 2024 році. Близько 2,5 млн тонн кукурудзи надійшло з Бразилії, тоді як постачання зі США склали лише 169 тис. тонн. Це зниження відображає політику Китаю останніх трьох років, спрямовану на підвищення внутрішньої самодостатності, а не торговельні суперечки.
Зменшення імпорту на тлі зростання внутрішнього виробництва свідчить про те, що еволюція зернової політики Китаю матиме значні наслідки для основних експортерів, включаючи Бразилію, США та Україну. Очікується, що Китай і надалі віддаватиме пріоритет підвищенню ефективності внутрішнього виробництва, змушуючи світових експортерів адаптуватися до нижчого попиту на імпорт.