Відбувся круглий стіл «Поглиблена переробка сільгосппродукції - стратегічний напрям: проблеми та перспективи»

13 лютого 2025 року у рамках виставки "АгроВесна" відбувся круглий стіл "Поглиблена переробка сільгосппродукції – стратегічний напрям: проблеми та перспективи", організований ВГО "Українська аграрна конфедерація", який об'єднав представників парламенту, уряду, асоціацій, наукових установ, фінансових установ і підприємців.

На заході обговорювали актуальний стан і проблеми галузей промисловості, де використовується агропродукція як сировина, а також, що необхідно зробити, аби нарешті подолати всі бар'єри та почати виробляти продукцію з доданою вартістю.

Спікером заходу виступив президент УАК Леонід Козаченко.

Леонід Козаченко нагадав учасникам заходу про важливість глибокої переробки, навівши приклади, та зауважив, що такий напрям розвитку українського АПК підтримує і чинна влада, зокрема Президент України й Уряд.

Після цього президент УАК додав, що одного бажання аграріїв і знань про можливості переробки недостатньо, адже все впирається в інвестиції. Він навів деякі показники.

Так, за даними ФАО, показник капітальних інвестицій у світове сільське господарство (gross fixed capital formation, у поточних цінах) у 2021 році перевищив позначку у 600 млрд дол., склавши 648,07 млрд дол. А вже у 2022 році він становив 670,10 млрд дол.

В Україні ж, за даними Держстату (та за середньорічним курсом НБУ), обсяг капітальних інвестицій у сільське господарство становив: у 2020 р. - 1,88 млрд дол., у 2021 р. - 2,56 млрд дол., у 2022 р. - 1,59 млрд дол., у 2023 р. - 1,79 млрд дол.

Польща ж у 2022 році інвестувала у сільське господарство у 3 рази більше за Україну, Нідерланди, Іспанія - у 4-5 разів більше, Німеччина, Франція - у 7-8 разів більше, США - у 38 разів більше.

Тож, як зазначив Леонід Козаченко, щоб уможливити стрімкий розвиток переробки в агросекторі, в українське сільське господарство необхідно інвестувати щонайменше 80 млрд дол. - це сума збитків (близько 15 млрд дол. з них - це прямі збитки), що поніс український АПК від війни рф. Він переконаний, що світова спільнота має надати Україні ці кошти із заморожених російських активів. І навіть отримавши ці кошти, як підкреслив Леонід Петрович, Україні може знадобитись понад 10 років, аби побачити ефект від інвестицій.

Президент УАК Леонід Козаченко також повідомив про плани створення інформаційно-торгівельної платформи, яка збере основні дані щодо того, яку продукцію поглибленої переробки можливо отримати з основних видів сільськогосподарської сировини, а також, яка збере інформацію про постачальників обладнання, сировини, покупців і ціни. Із напрацюванням інформації щодо можливих продуктів переробки допоможуть наукові установи, зокрема НААН. Саму ж електронну платформу планується впровадити у співпраці з компанією "Allbiz", яка презентувала під час заходу свої плани та бачення.

Крім того, за результатами круглого столу, його учасники погодили, що першочерговим кроком у переході від сировинної моделі ведення сільського господарства в Україні до поглибленої переробки все ж має стати масове усвідомлення можливості отримання додаткових можливостей і доданої вартості саме зі сторони фермерів та аграрних підприємств. Адже на базі наявних підприємств набагато легше створити потужності хоча б з первинної переробки, чия продукція надходитиме вже далі по ланцюгу до промислових підприємств у галузях харчової промисловості, біоенергетики, легкої промисловості, парфумерної промисловості, косметології, фармацевтичної промисловості, будівництва тощо.

Саме аграріям у першу чергу необхідно проявляти ініціативу. І дослідивши певний продукт, ринок, звертатися до асоціацій зі своїми пропозиціями та розповідати про свої проблеми та перешкоди на шляху запуску переробного напрямку. Асоціації ж у свою чергу звертатимуться до уряду та міністерств для врегулювання проблемних питань і спільного пошуку фінансування для підприємців на відкриття нового / модернізацію наявного бізнесу.

Зокрема подібну думку висловив депутат і секретар Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, який виступив із привітальним словом.

"Леонід Петрович дуже правильно сказав, ми здобули фактично 108 млн тонн зерна, ми збирали на початку 90-х років близько 30 млн тонн. 108 млн тонн - це якраз ці наші досягнення і наші можливості, що показали. Чи це був це максимум 108 мільйонів? Я думаю, що ні, це не був максимум, тому що ми бачимо далі, наскільки аграрний сектор далі демонструє розвиток.

І це є наші можливості, які ще сьогодні не використані. Війна. Війна, вона, напевне, розкрила наші проблеми. Це є біда, але це є і можливості. І ми розуміємо, що наша проблема – це те, що ми фактично стали сировинним придатком світу. І це була наша величезна проблема. Але якраз війна, вона показала всім аграріям, що нам потрібно шукати і диверсифікувати свій агропромисловий комплекс.

Тому що навіть в кінці 2024 року спеціалістами Мінагрополітики, Мінекономіки було прораховано те, що вартість експортованої тонни з України – це 310-320 дол. При тому, що, якщо взяти Польщу - це 1200 дол./т, якщо взяти Італію, Францію - це вже 1500 дол./т - експорт с.-г. продукції.

І ми бачимо, куди нам тягнутися, ми бачимо, куди нам потрібно йти і куди нам потрібно розвиватися. Тому сьогодні якраз переробка, глибинна переробка, вона стоїть на порядку денному, мабуть, що в кожному с.-г. підприємстві нашої країни, в кожному кооперативі і в кожного аграрія. І я хочу сказати, що це дуже важливо, тому що, скільки б там не збиралися на різні конференції, скільки б не обговорювали науковці, чиновники і так далі, коли на низу не буде зацікавлений фермер в створенні доданої вартості, ну, це воно ніколи не злетить, воно ніколи не буде працювати.

Тому ми сьогодні маємо величезне бажання нашого аграрного сектору в розвитку у створенні доданої вартості. Нам сьогодні потрібно створити умови. Тому аграрний комітет буде робити все, щоб ці умови створити, щоби наш український аграрний сектор міг розвиватися", - зазначив Іван Чайківський.

Директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак поінформував учасників над чим наразі працює Мінагрополітики, а також відповів на запитання присутніх щодо законодавчих ініціатив і програм держпідтримки аграріїв: "Міністерство аграрної політики має 4 основних завдання, які раніше анонсував міністр.

Перше, це - імплементація вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Більшість із цих пунктів зазначені в угоді про асоціацію України та Європейського Союзу. Друге, це - розвиток галузі тваринництва. Наступний напрямок - це якраз розвиток глибинної переробки. І відкриття нових ринків для просування с.-г. продукції. За цей напрямок більш відповідальне Мінекономіки, але міністр Віталій Коваль вирішив таку ініціативу теж брати на себе, так як у зв'язку з воєнними діями і питання блокування кордонів, і питання експорту для аграріїв є дуже важливими, тому ми допомагаємо Мінекономіки в цьому напрямку.

Якщо говорити про переробку, зокрема глибинну переробку, то дійсно це питання дуже актуальне, тому що більше половини нашої валютної виручки припадає саме на аграрну продукцію, але лише невелика частина цієї продукції продається не як сировина, а як перероблена продукція. І то більшість – це, зокрема, олія і шроти.

Тому працювати є над чим. І тут потрібна більш злагоджена все ж таки робота органів влади, громадських організацій, асоціацій і науки. Тому є відповідні робочі групи, в які входять представники Міністерства аграрної політики, які ініційовані різними асоціаціями, але і Міністерство теж, у свою чергу, за напрямками створило ряд робочих груп, на яких обговорюються усі ці питання, які стосуються розвитку галузей, і така комунікація допомагає вирішувати цілий ряд проблем, які склалися.

На сьогодні є ряд державних програм підтримки. На превеликий жаль, фінансування не таке достатнє, як є запит безпосередньо бізнесу, але в таких умовах, я вважаю, що і це теж досить непогано. Так, наприклад, за рахунок однієї із програм за період війни у нас було висаджено 3.300 гектарів нових садів, побудовано теплиць майже 100 гектарів, і таким чином ми у багатьох напрямках відмовилися від залежності від імпорту. Тому тут є свій позитив. Наприкінці року була досить непогана підтримка - 1,5 млрд грн для прифронтових територій. Це безпосередньо заслуга міністра, який активно на політичному рівні добився цієї підтримки.

Ми бачимо вже ряд результатів від законодавчих змін, зокрема щодо підтримки, будемо казати, таких диверсифікованих напрямків. Це, перш за все, на законодавчому рівні відокремлення технічних конопель від медичних, що дає можливість розвивати цю галузь, адже не потрібне ліцензування. Ми вже знаємо, що в цьому році близько 8-9 тис. га цієї культури буде висіяно. Минулого року це була лише 1 тис. га. І таких напрямків є досить багато. Це і бавовник. Наразі це експериментальні такі посіви, але держава на себе готова взяти теж допомогу, і в межах тих невеликих ресурсів наразі готується порядок надання компенсації тим суб'єктам, які будуть вирощувати дані стратегічні культури.

Тому час не стоїть на місці, влада намагається дослухатися до бізнесу, і я сподіваюся що в діалозі і спільними зусиллями все у нас вдасться".

Крім того, директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики у контексті поглибленої переробки підняв вкрай важливу тему профільної освіти та підготовки кадрів, без яких не вдасться запустити промисловість. За його словами, висококваліфікованих спеціалістів обмаль і внаслідок відсутності належної практики, у тому числі за кордоном.

Також він запросив науковців приєднатися до обговорення цієї теми: "Аграріїв, в тому числі переробників, дуже турбують ті зміни, які наразі відбуваються в освіті щодо об'єднання аграрних ВНЗ, і щодо зміни програм підготовки спеціалістів за напрямками. Найбільше ми отримуємо звернень від садівників, від овочівників і від переробників в частині того, що змінені програми навчання, (а вони і так були не завжди досконалі).

Це дуже насторожує аграріїв, і ми вважаємо, що це є проблема. І в свою чергу я вже доповідав міністру аграрної політики, аби він це питання обговорив на уряді, тому що занепокоєння дійсно є велике. Тому хотів би, і щоб наукова спільнота теж до цих ініціатив долучилася, і щоб не вийшло так, що через декілька років у нас буде проблема ще більша зі спеціалістами".

Від Міністерства економіки України у круглому столі взяв участь Роман Кропивницький, директор Департаменту розвитку реального сектору економіки. 

"В базовій економічній теорії ми звикли, що ми йдемо шляхом подолання бідності, і це – старі наративи, старі концепти. Сучасна економічна теорія каже, що ми маємо йти до процвітання.

В цих двох економічних аспектах є дуже велика різниця в тому, що подолання бідності – це використання поточних ресурсів для невеликого збагачення і забезпечення певного рівня життя, а теорія процвітання – це теорія про інноваційні підходи. Таким чином, без інноваційного підходу фактично неможлива теорія процвітання. І більшість країн розвиненого світу на сьогодні через теорію процвітання створюють технології, впроваджують технології, впроваджують інновації. За рахунок цього створюють нові ринки, нові теорії збуту. Фактично, якщо ми з вами будемо жити в парадигмі подолання бідності, ми будемо жити в межах нашого обмеженого ринку, на якому є певна кількість гравців. Стандартна теорія економічна – це теорія Червоного океану, де ми всі конкуруємо між собою за певну кількість ресурсів, за певну кількість каналів збуту, за певну кількість клієнтів.

Якщо ми будемо переходити до інноваційних теорій, ми будемо самостійно створювати нові ринки. Фактично запропонована сьогодні платформа – це є одна з частин інноваційного підходу, тому що вона ресурси, доступні обмеженій кількості споживачів, розширює для більшої кількості споживачів.

Щодо програми компенсацій 25% - там є переробне обладнання. Фактично все обладнання для виробництва продукції в групах УКТЗЕД 1-24 доступне за програмою кешбеку 25%. На жаль, тут сьогодні дійсно немає обладнання для фармацевтів, для хіміків, бо це вже інший вид продукції, вона не класифікується продукцією аграрного виробництва.

Але ми запустили нову програму - це кешбек 15%, і ми дивимося на реакцію ринку. На сьогодні там невелика кількість машинобудівного обладнання, але якщо буде великий попит ринку і буде велика пропозиція українського обладнання, ми готові розширювати її і на інше обладнання українського виробництва для інших галузей.

Ще стосовно програми компенсацій 25%. По 2024 році ми закрили все до грудневих заявок. Заявки, які були подані до банку з 1 грудня до кінця року, будуть опрацьовані як перша хвиля цього року, так передбачено в порядку.

На сьогодні забюджетовано півмільярда гривень на компенсацію. Ці гроші будуть відкриті десь через тиждень, можливо, півтора. Постанова Кабміну вже проголосована, наразі Мінфін опрацьовує саме безпосередньо відкриття асигнувань.

Гроші є, програма буде працювати. В цьому році ми не зробимо помилку попереднього року, ми встигнемо до початку весняних польових робіт, тому фактично десь за 2 тижні банки вже будуть приймати заявки на компенсацію.

І з приводу комунікації, чому це важливо? Держава не створює механізми для держави. Держава створює механізми для наших бенефіціарів, тобто для підприємців, для населення.

Якщо держава не буде чути потребу, ми не зможемо впровадити те, що потрібно вам. Ми будемо здогадуватись, брати економічні теорії, брати теорії наших партнерів, не адаптовувати їх відповідно до вимог наших реалій, і вони не будуть працювати.

На моєму базовому прикладі, я також адмініструю програму надання грантів на переробні підприємства: програма за 2 роки змінювалася 6 разів. Від «Є роботи» вона перейшла в категорію «Зроблено в Україні». Від створення великої кількості робочих місць ми перейшли до створення невеликої кількості автоматизованих робочих місць з різними іншими формами контролю. Це було зроблено після ось таких нарад, робочих сесій, зустрічей, коли бізнес подавав ініціативи, і я бачив тренди, ми це робимо.

Тому у вас є канали такі, як наш канал «Пульс», де можна швидко оцінювати державні програми Міністерства економіки на сайті порталу «Зроблено в Україні». Є центри «Зроблено в Україні» в усіх регіонах, де можна комунікувати з представниками держави з приводу того, що вам цікаво, які програми вас цікавлять, як ви працюєте.

Є безпосередня комунікація через асоціації. Асоціації – це дуже хороший представницький орган, який може збирати в межах наявного бізнесу позиції, і передавати їх органам влади. Тому що чесно, проговорити з кожним підприємцем біль кожного підприємця займає дуже багато часу.

Коли є асоціація, яка це збирає і приводить вже як агреговану інформацію, набагато легше приймати певні виважені рішення. Тому дякую вам за цю роботу, давайте рухатись в бік інновацій й інноваційного виробництва", - зазначив Роман Кропивницький.

Далі під час круглого столу науковці, зокрема директор Інституту продовольчих ресурсів НААН Любомир Хомічак і начальник науково-дослідної частини НУБіП Володимир Отченашко, презентували можливості переробки та перспективні напрямки для інвестицій. 

Про актуальний стан, проблеми та перспективи, а також кейси у своїх галузях презентували представники аграрних і промислових асоціацій, зокрема директор ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський, голова правління Асоціації «Парфумерія та Косметика України» Руслан Кузьменко та координатор аналітичного центру ГС "АСУ" Лариса Старікова.

Крім того, за результатами круглого столу його учасники погодилися надати свої пропозиції стосовно стратегії розвитку, які будуть передані у зверненні від асоціацій до Уряду.

ІЦ УАК