УАК запропонував своє бачення державної стратегії розвитку агробізнесу

Якою має бути державна стратегія розвитку агробізнесу, що є драйвером вітчизняної економіки? Таку дискусію ініціював  УАК, запросивши  народних депутатів  України,  представників профільного міністерства,  громадських  об’єднань,   міжнародних фінансових організацій, керівників і спеціалістів агропромислових підприємств та провідних аграрних  експертів. Нарада щодо державної стратегії розвитку АПК відбулась в Інституті аграрної економіки.

Як відомо, у цьому році більшість програм державної підтримки не спрацювала – освоєно близько  14% коштів із запланованих 6,3 млрд грн. Тому УАК вважає, що питання субсидування АПК на державному рівні має бути терміново переглянуте, а дотаційна система стати  більш прозорою та ефективною.

Враховуючи це, УАК запропонував широкому загалу власне аналітичне дослідження щодо класифікації суб’єктів господарювання АПК та державної політики забезпечення їх успішного розвитку. Його оприлюднив народний депутат України, президент ВГО «УАК»  Леонід Козаченко.

За його словами, нині Україна перебуває в унікальній ситуації – лише у нас представлено різні суб’єкти господарювання з різним впливом на економіку та соціальний розвиток.  Наша країна також за низкою  показників виходить на провідні позиції на світових ринках.  Маючи такий потужний аграрний потенціал, Україна  впливає на світову політику. Щоб зробити динамічнішим наш поступ у сфері АПК,  УАК запропонував класифікувати суб’єкти господарювання за різними критеріями. На думку Леоніда Козаченка, нині відбувається багато дискусій з приводу: яким шляхом розвитку аграрної галузі має йти наша держава. Дехто наполягає  на імплементації досвіду Європи,  зробивши с/г сімейним. Інші  пропонують розвивати сільське господарство за рахунок виробників, які мають  середній розмір землі на рівні 14 га. Натомість УАК пропонує не викорінювати будь-яку форму підприємства – малу, середню чи велику.  Адже у нас сформувалась складна багатогалузева система, яка ефективна на своїх рівнях – від місцевого до національного та орієнтованого на світові ринки. У  категорії малих підприємств  із земельним банком до 200 га УАК виділяє мікровиробників із  площею  від 20 га і  валовою виручкою до 15 тисяч євро. До категорії «малі» відносяться також виробники із валовою  виручкою до 100 тис. євро й середньою  кількістю  працівників  не більше 50 осіб. Середні підприємства мають в своєму арсеналі до 10000 га, дохід  від 100 тис. до 5 млн євро й  середню  кількість працівників до 250 осіб.  Великі підприємства, або так звані агрохолдинги,   отримують   виручку в понад 5 млн євро і мають земельний банк у понад 10000 га.  

До слова, якщо агрохолдинги орієнтовані винятково на експорт, то малі та мікро  підприємства задовольняють потреби місцевої громади. Щоб купити комбайн, який коштує до 100 тисяч доларів, мікропідприємства мають  працювати 60 років. Цікаво, що саме на такі підприємства в Європейському Союзі виділяється 40% бюджету. Тоді як дотації із державного бюджету України для АПК становлять близько 1% від ВВП, створеного аграріями. За словами Леоніда Козаченка, в ЄС в перерахунку на га ріллі підтримка у 44 рази більше, ніж в Україні. Якщо буде  зменшено рівень підтримки вдвічі, більшість вітчизняних підприємств просто збанкрутують.

Враховуючи все, УАК вважає, що держава має виділяти їм дотації на 1 грн реалізованої продукції у рослинництві – на 1 га, у тваринництві – на 1 кг або на 1 л, а також компенсувати відсотки за банківський кредит та купівлю с\г техніки. Малі виробники, за умови їх об’єднання в кооперативи, вже спроможні працювати  не лише на локальному рівні, а й  виходити на національний ринок і навіть експортувати продукцію. Для них держава має виділяти дотації на 1 грн реалізованої продукції у рослинництві – на 1 га, у тваринництві – на 1 кг або на 1 л, а також компенсувати відсотки за банківський кредит та купівлю с\г техніки й застосовувати  спрощену систему оподаткування зі звітуванням  раз на рік.

За словами Леоніда Козаченка, середні підприємства вже орієнтовані на національний ринок. УАК вважає, що для  них мають компенсуватись відсотки за банківські кредит, купівлю техніки і племінної худоби, а також застосовуватися нульова ставка ПДВ (система спецрежиму сплати ПДВ) та  податок на нерозподілений прибуток (податок на «виведений капітал»).

У своєму аналітичному дослідженні УАК акцентує увагу на тому, що вертикально інтегрованим підприємствам має надаватися можливість створювати кластери (техно- та індустріальні парки), запроваджуватись податок на нерозподілений прибуток (податок на «виведений капітал»). Держава компенсує їм відсотки за банківський кредит, купівлю техніки. УАК також пропонує застосовувати жорсткі вимоги щодо дотримання антимонопольного законодавства та загальної системи оподаткування.

На думку аналітиків УАК, до низки нормативно-правових актів, які регламентують діяльність с/г, мають бути внесені  зміни. Зокрема, до Господарського та Земельного кодексів, законів “Про особисте селянське господарство”, “Про фермерське господарство”, «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», «Про сільськогосподарський перепис», до законопроекту «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» тощо.

 - Цим суб’єктам господарювання – малим та мікро- господарствам,  середнім підприємствам та вертикально інтегрованим  агрохолдингам держава має надавати підтримку не на 1 рік, а як мінімум  на п’ять, або як в ЄС  - на 7 років. У важкий перехідний період варто також повернутись до так званої нульової ставки податку на додану вартість. Цей механізм давав можливість ефективно  підтримати с/г виробників без безлічі погоджень з представниками влади та проходження додаткових перевірок. Завдяки нульовій ставці ПДВ  було виведено із  «тіні» значну кількість суб’єктів господарювання. Але потрібно чітко обмежити суми, які  можуть отримувати суб’єкти господарювання, - переконаний Леонід Козаченко.

У свою чергу генеральний директор УАК Павло Коваль поінформував, що 30 жовтня Українська аграрна конфедерація  запропонує для аграрних експертів масштабнішу  платформу для обговорення стратегії державної підтримки в рамках виставки ІнтреАГРО, де відбудеться міжнародна конференція «Хто освоїть 7 мільярдів? Три господарі – три стратегії».

Павло Коваль переконаний, що нещодавно зареєстрований законопроект № 9162 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку»   є рамковим. У ньому також мають бути концептуально відображені чотири  групи підприємств, запропоновані УАК.  До слова,  УАК вже  працює над порівняльною таблицею до цього законопроекту. За словами Павла Коваля, у законодавстві України присутнє визначення сегментів і продуктів, а немає розмірів підприємств і критеріїв їх класифікації. І це потрібно виправляти.

- Зафіксувати для  аграріїв державні дотації лише на п’ять  років -  замало. У нас сівозміна впроваджується на сім років і більше. А в  ЄС державні програми мають семирічний термін. Варто йти тим самим шляхом. Ніде у світі немає концептуального визначення критерію землі. Натомість в  Україні це потрібно зробити, щоб визначити її площі. Всі цифри, які стосуються земельного банку різних форм підприємств, мають  бути обговорені. Адже без детальних консультацій ми  вийдемо лише на рамковий закон, Уряд розробить нормативну базу та програму, яка знову не працюватиме. Але УАК не пропонує нищити державні програми та вносити хаос у розвиток АПК. Треба дотримуватись принципів стабільності та прозорості, які  задекларовані в законопроекті.  УАК наполягатиме також на запровадженні квазіакомуляції, де  найменший ефект ручного керування. До того ж ця  норма,  попри перекоси, спрацьовує, - наголосив Павло Коваль.  За його словами, УАК пропонує застосувати такий самий інструмент і для малих підприємств. Зокрема, компенсувати їм частину виручки. Система проста: показав білу виручку – отримай свої 1,5%. Квазіакомуляція також могла б сформувати довіру на аграрному ринку й сприяти росту інвестицій.

 - Чомусь аграрну політику ми робимо винятково на 2-3 експортоорієнтованих культурах, а решта секторів ледь виживають. Вся аграрна політика зводиться до розвитку цих кількох культур і в якості інструмента  ПДВ. Саме тому УАК пропонує розширити інструменти аграрної політики та концептуально зафіксувати їх на законодавчих рівнях, дотримуючись принципів стабільності та прозорості, - резюмував Павло Коваль.

 Оприлюднене УАК аналітичне дослідження щодо диференціації інструментів аграрної політики викликало жваву дискусію серед основних спікерів, серед яких були заступники міністра  аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова і Віктор Шеремета, народні депутати Олександр Бакуменко та Тетяна Острікова, директор ННЦ "Інститут аграрної економіки" Юрій Лупенко.  Вони погодились із запропонованим УАК концептуальним поділом   с/г підприємств на 4 групи, а також відповідним розподілом  державних дотацій, та необхідністю внесення змін до чинного законодавства, які мають сприяти ефективнішому розвитку АПК.

 Усі пропозиції, які пролунали на Нараді, організованій УАК, будуть ретельно опрацьовані та в подальшому представлені на розгляд виконавчої та законодавчої гілок влади.  

ІЦ УАК