Ринок добрив: чи так все не добре?

УАК_Challenge_AГРО знову зібрав відомих експертів, щоб обговорити актуальну проблему, яка гальмує розвиток АПК. Цього разу запрошені експерти - начальник відділу Міністерства аграрної політики та продовольства України Анатолій Рудюк і директор компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук дискутували на тему «Ринок добрив – перспективи не добрі». Пропонуємо основні тези з виступів провідних спікерів.

Генеральний директор УАК Павло Коваль - Ми багато говоримо про брак імпортних добрив. Але не  акцентуємо увагу на  внутрішньому потенціалі їх виробництва. Адже довгий час Україна була потужним експортером азотних добрив. Ми споживали 40% свого виробництва і при цьому були в 10 світових гравців на ринку. Нині перед нами постало актуальне питання: як відродити власне виробництво хоча б азотних речовин? Адже нам ще доведеться не лише його відроджувати, а й   нарощувати за конкурентною ціною. Україні необхідна  цільова державна програма з підтримки виробництва вітчизняних міндобрив. Сьогодні аграрій змушений з власної кишені додатково сплачувати так звану  «премію» у  25-30% під час купівлі добрив, адже внутрішня ціна може значно перевищувати  світові ціни. Іноді ця цифра сягала  близько 100%.

Начальник відділу Міністерства аграрної політики та продовольства України Анатолій Рудюк -   Уперше ціни на добрива мали тенденцію до зниження  - навіть у найпіковіший період посівної кампанії – і  за наявності антидемпінгових заходів.  За даними Державної служби статистики,  заявка с/г підприємств перед новим роком на міндобрива складала понад 1 млн тонн. Станом на 1 липня законтрактовано і викуплено близько 1,2 млн тонн діючих речовин. Таким чином, попит на міндобрива зростає. За даними інституту імені Соколовського,  в Україні достатня кількість запасів фосфорних і калійних руд, які можуть повністю  забезпечити  внутрішній ринок.  У Калуші  та Стебнику є потужні поклади калійних руд, які набагато якісніші за ті, які ми змушені імпортувати з Білорусі. Для розробки родовищ потрібні інвестиції. Тобто, на рівні держави потрібно розробити дієву  галузеву програму з розвитку виробництва мінеральних добрив. Але без запровадження чіткого інвестиційного клімату,  стабільної податкової політики це буде важко зробити.

Директор компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук  – Росія – країна-агресор. Це зрозуміло. Але санкції, які були введені на державному рівні, серйозно вдарили по імпортерам російської продукції та по російським виробникам добрив. На жаль, Україна  не може повністю відмовитись від окремих видів добрив, які завозяться з Росії. Йдеться про насамперед фосфорні сполуки. Щоб замінити російський продукт на нашому ринку, нам потрібно швидко розглянути ефективні можливості для імпорту з інших джерел. Це стосується фосфорних добрив, яких Україна споживає понад  500 тисяч тонн на рік. З Росії ми ввозили 69% всіх видів добрив, а з  Білорусі - 21%. Ця країна може  збільшити частку до 35%, зайнявши  так звану «російську» нішу. Інша частка має бути компенсована такими виробниками, як Туніс, Марокко, Єгипет. Вони мають фосфор і фосфорити й нам потрібно зробити все, щоб товар з цих країн заходив до нас дуже швидко.  Маємо приймати кораблі з міндобривами по 20-25 тисяч тонн з динамікою по 2 кораблі на місяць. Ідеться про  спрощену систему сертифікації тощо.  За статистикою, Україна споживає 125 кг діючих речовин - це величезна цифра, однак не остаточна. А нам потрібно 300-400 кг. В Україні  не вистачає фосфору і калію. Переважно калію, який є дуже дорогим.  Аграрії беруть переважно МПК, які йшли з Росії.

Чим нам тепер замінити цей російський калій? У світі  спостерігається значне здорожчання по азотній групі добрив. Ціна селітри  аміачної за 2 тижні зросла на 20%, і ми це відчуємо. На світовому ринку значно подорожчав і  карбамід. Наш вітчизняний продукт ще продається за  старою  ціною. Але мусимо очікувати на збільшення цін, яке спостерігатиметься  навіть до весни 2019 року. Зросла ціна  й  на фосфорні добрива. За місяць  - на понад 15%. Все це призведе до  здорожчання  агропродукції. Загалом з  добривами проблема величезна. По Україні вдарить підняття цін на світовому ринку і дефіцит добрив на внутрішньому. Через це можемо отримати ціну на добрива на 50% вище, ніж торік. Хоча є й хороша новина - запрацювали «Сумихімпром» і Дніпровський завод міндобрив, які  здатні забезпечити приблизно третину споживання фосфорних добрив.  Але є велике «але». Сировину  (фосфорити) ми раніше брали в Сирії, де нині  війна. Нині купуємо у країнах північної Африки. Але ціни на фосфорну кислоту,  з якої вироблятимуться фосфорні добрива, піднялись. А це, в свою чергу, вдарить по цінам на добрива – очікуємо зростання щонайменше на 35%. В Індії держава компенсує аграріям вартість дорогих  азотних добрив. У нас такої програми, на жаль, немає. Вже нині ми  стикаємось з тим, що сировина буде дуже дорога і її не можна буде просто купити. Тобто маємо рушницю, в якій не вистачає пороху. Звичайно, можна завантажити власне виробництво, але де взяти сировину в необхідній кількості?

На завершення УАК_Challenge_AГРО  запрошені експерти відповіли на найрейтинговіші запитання, поставлені на сторінці УАК у Фейсбук.   

ІЦ УАК