Положення Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, які стосуються створення зони вільної торгівлі, набудуть чинності 1 січня 2016. Саме рішення про застосування положень Угоди про асоціацію з Україною щодо створення ЗВТ було прийнято ще у вересні 2014 року Радою із загальних питань ЄС. Що дійсно очікує українську економіку? Чи готова Україна до вільної торгівлі з ЄС? Які бар'єри слід подолати та, зрештою, які можливості для бізнесу це дає? Розповідає Наталія Осадча, адвокат, кандидат юридичних наук, партнер Адвокатського об'єднання "Сюткін і партнери".
Як буде регулюватися імпорт/експорт в правовому полі?
Відповідно до угоди про вільну торгівлю з ЄС - Європейський Союз та Україна скасують ввізні мита на більшість товарів, що імпортуються.
Україна поступово, впродовж 10 років, скасує ввізні мита, для низки європейських товарів. Українське мито частково знизиться на 20%-60% протягом перших 5-10 років.
Що дасть скасування ввізних мит? Чи зможуть вітчизняні товари конкурувати із європейськими?
Скасування ввізних мит Європейського Союзу на більшість товарів відбудеться вже у перший рік дії угоди (99% тарифних ліній). Як наслідок, збільшиться імпорт з ЄС, що забезпечить більш широкий вибір товарів для українських споживачів та зниження роздрібних цін на імпортні товари. Натомість, українські виробники отримають доступ до широкого спектру більш дешевих промислових товарів, комплектуючих та обладнання.
Одним із головних та суттєвих наслідків угоди для підприємств, буде негайне скасування ввізного мита для більше ніж 97% усіх товарів, що експортуються з України до ЄС, враховуючи і сільськогосподарські товари.
Тільки для 3% експорту (на деякі сільськогосподарські товари) ввізні мита не будуть повністю скасовані. Але навіть для цих товарів, певна частина експорту в межах тарифних квот буде здійснюватися на безмитній основі.
Крім того, вітчизняні товари, що будуть експортуватися та ввозитися до країн ЄС на умовах безмитної торгівлі, зможуть містити вхідні складові з України, ЄС та окремих середземноморських країн, що значно підвищить їх конкурентоздатність.
Безперечно, відповідно до положень угоди про вільну торгівлю, ЄС бере на себе зобов’язання відкрити доступ до свого ринку швидше, ніж Україна, а отже, протягом перших років після вступу в дію Угоди Україна отримає кращі умови доступу до ринку ЄС, ніж матиме ЄС для доступу до ринку України.
Хочу нагадати, що Європейський Союз – це найбільший єдиний ринок в світі, який складається з 28 країн та охоплює населення, чисельність якого в 11 разів перевищує населення України. Це понад 500 мільйонів споживачів, середньорічний дохід яких складає 39,000 доларів США.
Які перепони існують для повноцінного виходу українських товарів на ринки ЄС?
Для того, щоб Україна могла легко та ефективно продавати свої товари на цьому ринку, відповідні регламенти, стандарти вимоги щодо безпечності продукції мають бути гармонізовані відповідно до вимог ЄС. Разом із тим, зміни до діючого законодавства України будуть впроваджуватись покроково, а отже, і правила ведення бізнесу в Україні будуть змінюватися поступово, упродовж певного періоду часу. Для запровадження деяких із цих заходів Україна матиме 15 років. Тому наші підприємства отримають достатньо часу, щоб пристосуватися до нових правил, пройти та отримати всі необхідні сертифікати та дозвільні документи, які необхідні для певного виду діяльності.
Які можливості відкриються для бізнесу? I які є недоліки цієї угоди?
У зв’язку з тим, що ринок ЄС є найбільшим ринком у світі, на мою думку, можливості величезні. Так, українські виробники зможуть здійснювати більш масштабний продаж товарів на території ЄС отримувати за них більш конкурентну ціну. У зв’язку з девальвацією гривні, ціни стали надзвичайно низькими, порівняно із вартістю товарів, які виробляються на території ЄС. Я вважаю, що за таких умов конкурувати з Україною за співвідношенням ціна-якість буде складно, а отже, це і є головною перевагою для вітчизняного бізнес-середовища.
Щодо недоліків, то особисто я їх не бачу. Питання тільки в тому, що потрібно провести велику роботу, а саме змінити досить багато нормативних актів, прийняти велику кількість нових законів, підзаконних актів та ще і запровадити відповідні зміни. Разом із тим, таке оновлення необхідне для розвитку країни, та для майбутнього вступу до Європейської Спільноти.
ІЦ УАК за матеріалами прес-служби АО "Сюткін та партнери"