Таке запитання ставить у своєму матеріалі для видання "Дзеркало тижня" генеральний директор УАК Павло Коваль. На його думку, в Україні найкращі землі, але масштаби зневоднення катастрофічні.
Серед 60,4 млн га, на яких розташована Україна, 11,5 млн га, за експертними оцінками, перебувають у критичному стані та деградують. 18,5 млн га потребують постійного зрошення, а ще 4,5 млн га — тимчасового, залежно від погодних умов. Тобто майже 23–25 млн га українських земель (а це близько 40% території країни!) треба зрошувати, аби використовувати їхній потенціал. І це стосується не лише Півдня та Сходу, а й деяких регіонів Центральної України, де ще десять років тому проблем не було. Тож зараз треба усвідомити, що разом із трьома основними ресурсами для агробізнесу, якими є земля, праця та капітал, в Україні важливим стає четвертий — зрошувальна вода. Глобальне потепління зробило її нестачу критичною й для нашої країни.
Чи достатньо в Україні зрошувальних систем? Хто має керувати магістральними трубами? Чиїм коштом розбудовувати мережу міжгосподарських труб? Чому досі немає концепції та, тим більше, стратегії реформи систем зрошення й використання зрошувальної води у сільському господарстві в Україні? Над цими проблемами розмірковує Павло Коваль. Він переконаний: якщо ми відкладемо питання зрошення, проблеми з недоодержаними врожаями в найближчі роки лише посиляться. Якщо діятимемо, але несистемно чи застарілими способами, отримаємо ще й нові проблеми, як-от засолення. Ціна наших нинішніх рішень — залишити серед найкращих ті 40% території, які зараз потребують зрошення. Детальніше https://dt.ua/ariculture/resurs-voda-288464_.html
ІЦ УАК за матеріалами dt.ua