АПК-ЗЕД у 2014 році: втрати і надбання

Українська аграрна конфедерація 14 жовтня 2014 року у Києві провела Круглий стіл "АПК-ЗЕД у 2014 році: Втрати від торговельних "війн" з Росією та надбання  від  ЗВТ з ЄС. Проблеми та перспективи". Участь у заході узяли в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі України В.Пятницький, президент Української аграрної конфедерації Л. Козаченко.

Окрім того, перед учасниками Круглого столу, представниками більш як двох десятків ЗМІ виступили: голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, голова правління – генеральний директор Асоціації "Укрцукор" Микола Ярчук, генеральний директор Асоціації "Укроліяпром" Степан Капшук та директор Департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Олександр Вержиховський.

Модератором заходу був генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.

Аналізуючи питання зовнішньоекономічної діяльності України у сфері АПК,  Валерій Пятницький зазначив, що, зважаючи на торговельні "війни" з Росією та зниження експорту продукції АПК на 30% і, відповідно, продовження цієї тенденції, Україні варто визначити перспективні напрямки діяльності по яких рухатися далі і розвиватися.  Говорячи про європейський ринок, за його словами, Україна планує обговорити з ЄС можливість збільшення квот на безмитне постачання сільськогосподарської продукції на європейський ринок.

"Ми порушуватимемо питання про можливе збільшення тарифних квот", - сказав В.Пятницький. За його словами, фінальне рішення у цьому питанні може прийняти лише ЄС, оскільки для українських товарів діє режим преференцій, введений ЄС в односторонньому порядку.

"Оскільки це автономні преференції, все залежить від доброї волі однієї сторони, яка їх дає. Якби набула чинності Угода про асоціацію України з ЄС, то набуває чинності механізм проведення переговорів. Якщо це автономні преференції, то ЄС просто може піти на зустріч", - уточнив В.Пятницький. Він наголосив на тому, що Україна розраховує на підтримку європейських партнерів українських компаній, які можуть використовувати свої лобістські можливості для збільшення квот.

Також в.о міністра економічного розвитку та торгівлі навів цифри використання українськими компаніями торгових преференцій введених з квітня поточного року. Зокрема, українські виробники уже на 100% вибрали квоту з постачання на європейський ринок яблучного соку (10 тисяч тонн) та меду (5 тисяч тонн). На 77% заповнено квоту з експорту м'яса птиці, більш ніж на 70% - квота зернових.

В.Пятницький також наголосив на тому, що Угоду про асоціацію з ЄС Україна розглядала як можливість розширити спектр торговельних партнерів, створивши при цьому сприятливі умови для усіх.

"Я вважаю, що за мирних умов розвитку подій, від цього виграв би і український, і російський, і європейський бізнес. Це була б синергія створення великого ринкового простору, де можна було б забезпечити вільний рух товарів" , – уточнив він.

Резюмуючи вищесказане, В.Пятницький зазначив, що Україна має серйозні перспективи на європейському ринку, навіть попри тимчасові проблеми на російському ринку.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також переконаний, що незважаючи на проблеми з російським ринком, українським компаніям вдалося знайти альтернативу і поповнили надходження за рахунок реалізації продукції на інші ринки збуту. За його словами, європейський ринок не треба вважати панацеєю, тому варто працювати у напрямку інших ринків. “Звичайно, це важливий ринок (ринок ЄС), на якому треба бути присутніми, але це неосновний вектор по якому буде реалізовуватися українська продукція”, - додав експерт.

Розглядаючи інші напрями зовнішньоекономічної діяльності, він наголосив на експортній орієнтації України у напрямку Індокитаю та Північної Африки.

Л.Козаченко зазначив, що зараз необхідно багато уваги приділити запровадженню технічних регламентів, від яких залежатиме не тільки присутність української продукції у країнах ЄС, а й у всьому світі. Наступний крок – зміна аграрної політики, яка на сьогодні не забезпечує динамічний розвиток галузі та не дає можливості залучати у галузь необхідні фінансові ресурси - інвестиції. За його словами, наявність близько 70 млрд. інвестицій не лише збільшить присутність України на зовнішніх ринках, а й покращить економіку країни вцілому.

"Якщо уся українська влада буде нас розуміти і вести конструктивний діалог, виконає усі зобов’язання узяті на себе перед Майданом, перед виборцями, то усім нам буде краще жити у цій Державі і ми – аграрії будемо пишатися тим, що ми є драйвером української економіки", – додав експерт.

У свою чергу, аналізуючи останні експортні перепетії української молочної продукції, Вадим Чагаровський спростував висловлювання про те, що вітчизняні молочники понесли значні збитки унаслідок втрати російського ринку. За його словами, виробники молочної продукції натомість відкрили для себе інші ринки та переорієнтувалися на виробництво продукції, у якої вищий експортний потенціал. В.Чагаровський зазначив, що найважливішим на сьогодні залишається якість, яка б відповідала європейським стандартам, що, у свою чергу, забезпечить зелене світло вітчизняній продукції не лише на ринок ЄС, а й виведе на світовий рівень. 

ІЦ УАК