Як відомо, в проекті державного бюджету на 2018 рік передбачено 6,8 млрд гривень на підтримку розвитку сільгоспвиробництва. Ця сума є значно меншою, ніж потребує аграрна галузь. Тому виникають два головних питання - як будуть розподілені кошти та чи реально збільшити аграрну частину бюджету?
Отже, 2 млрд гривень – це ті кошти, які будуть використані на так звані дотації (стаття в бюджеті – «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»). Мова йде про систему субсидій, яка корелюється зі сплатою підприємством ПДВ.
Ще 2,3 млрд гривень – це кошти, які пропонують витратити на капітальне будівництво в АПК.
945 млн гривень – програма компенсації частини вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва.
І ще 1 млрд гривень – підтримка розвитку малого фермерства в Україні.
Це основні аграрні статті у проекті держбюджету. Також є й інші програми держпідтримки. Наприклад, незначні кошти передбачені на здешевлення кредитів для аграріїв. А декілька десятків мільйонів – на програми страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві.
Даний проект був розглянутий на рівні представників аграрних об’єднань. Попередня нарада також мала місце і в Аграрному комітеті Верховної Ради. Маємо чимало пропозицій щодо ефективнішого використання коштів, а також збільшення видатків по окремим статтям.
Одна з головних пропозицій - сума 6,8 млрд гривень може бути збільшена на 2 млрд. Принаймні, для цього є необхідні ресурси.
Першим джерелом коштів може стати виведення з «тіні» тих фермерів, які ухиляються від сплати податків. Досить великий масив земель сьогодні перебуває у тіньовому обороті. Тому є пропозиція збільшити податок на землю для тих суб’єктів, які не показують, що їх угіддя знаходяться в обробітку або в оренді.
Ще частину коштів пропонується вилучити з незаконного обігу підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв. За даними асоціації «Укргорілка», державний бюджет втрачає понад 6 млрд гривень. Профільні громадські об’єднання розробили конкретні пропозиції, як посилити контроль у цій сфері і збільшити надходження в держбюджет. Частину цих надходжень можна спрямувати в АПК.
За розрахунками експертів, два основних напрямки – виведення з «тіні» сільськогосподарських земель та зупинка виробництва нелегальних підакцизних товарів – можуть бути джерелом додаткових надходжень в бюджет. Ця сума буде значно більшою, ніж 2 млрд гривень. Але 2 млрд можуть піти на підтримку АПК. І таким чином аграрна складова у держбюджеті може зрости до 8,8 млрд гривень.
Є багато пропозицій і щодо підтримки малих фермерських господарств. Наприклад, йдеться про те, що основну частину цих коштів варто спрямувати на створення кооперативів та субсидування вирощування «нішових» сільськогосподарських культур. Саме малі фермерські господарства можуть бути надзвичайно успішними в цьому сегменті.
Очевидно, буде переглянута програма компенсацій на купівлю сільськогосподарської техніки. Мета – зробити її більш ефективною. В проекті бюджету на неї передбачено майже 1 млрд гривень. Але, за прогнозами, в поточному році буде використано лише близько 200 мільйонів. Отже, є сумніви стосовно того, чи варто виділяти на неї аж 1 млрд гривень. Є пропозиції спрямувати частину коштів на пряме дотування сільськогосподарських підприємств, яким необхідна техніка. А ще частину коштів, можливо, варто спрямувати на зменшення відсотків по кредитам, які видаватимуть банки на купівлю сільськогосподарської техніки.
Хочу підкреслити – усе це наразі пропозиції. Вони активно розглядаються і конкретизуються. На початку наступного тижня ці пропозиції будуть подані у профільний комітет Верховної Ради з тим, щоб уже у вівторок на засіданні комітету їх можна було обговорювати і приймати рішення.
Леонід Козаченко,
народний депутат України,
президент Української аграрної конфедерації.