Аграрний бунт: чому фермери виходять на вулиці

Державна підтримка для аграріїв, закладена у проекті бюджету на 2017 рік, є мізерною і ставить дрібних та середніх фермерів на межу виживання. Щоб боротися за свої права, і не допустити занепаду галузі, сільгоспвиробникам варто об’єднуватися. З такими словами до учасників аграрного страйку звернувся Леонід Козаченко, народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації.

Нагадаємо, 4 жовтня під стінами Верховної Ради відбулась акція протесту аграріїв. Головні вимоги страйкарів – залишити спецрежим ПДВ та відмовитися від запровадження ринку землі.

Незважаючи на те, що Українська аграрна конфедерація не мала відношення до акції протесту, саме Леонід Козаченко допоміг представникам страйкарів зустрітися з головою ВР Андрієм Парубієм і взяти участь у засіданні Аграрного комітету, де був присутній міністр аграрної політики Тарас Кутовий.

«Уся міністерська підтримка, яка запланована для аграріїв на 2017 рік, приблизно у 6,7 разів менша, ніж в поточному році, - коментує Леонід Козаченко. – Зараз спецрежим ПДВ дає аграріям близько 12 млрд гривень. Якщо його не буде, залишаться 2,178 млрд гривень – це той аграрний фонд, який має бути розподілений практично між усіма сільгоспвиробниками. Звичайно, працювати в таких умовах дуже складно. Перш за все постраждають дрібні та середні підприємства. Дуже серйозний удар буде нанесений по тваринництву».

За його словами, існує варіант, який дозволить залишити державну підтримку для аграріїв на діючому рівні – приватизація неефективних держпідприємств, котрі «висять» на балансі Міністерства аграрної політики. Вона принесе аграріям близько 65 млрд гривень.

«Найбільший агрохолдинг сьогодні – це Міністерство аграрної політики. Для чого нам такий агрохолдинг? З ким він хоче конкурувати?  Давайте покладемо 65 млрд гривень у державну скарбницю. Цього вистачить, щоб чотири роки мінімум мати державну підтримку, яка є сьогодні. Мінімум 4 роки!», - зазначив Козаченко під час виступу на засіданні Аграрного комітету.

Є ще один «підводний камінь» – розподіл коштів державної підтримки між підприємствами. Аби він був швидким і прозорим, варто віддати цю функцію банкам і профільним спілкам, вважає депутат.

«По суті, спецрежим ПДВ – це автоматична підтримка. Якщо ми заберемо спецрежим, це означатиме, що чиновники будуть у ручному режимі розподіляти між аграріями ті 2 млрд гривень.  

Якщо ми вже взялися за цю справу, давайте зробимо так, як в Євросоюзі. Перше – довіримо розподіл коштів профільним асоціаціям. І друге – проведемо тендер серед банків, і нехай їх фахівці, без участі чиновників, беруть на себе відповідальність сплачувати частково компенсацію вартості кредитів фермерам. При цьому банк, а не фермерське господарство, може підлягати перевірці з боку Держави на правильність розподілу державних коштів для виплати даних компенсацій. Місцеві банки у тисячі разів краще, ніж чиновники, знають, чим дихає кожне підприємство та  чи воно дійсно сільськогосподарське і використовує кошти для власних потреб.

Так ми створимо зрозумілий, прозорий і чесний механізм для розподілу коштів. І головне - дрібний фермер зможе ним легко користуватися», - пояснив свою позицію Леонід Козаченко.

До речі, в перерахунку на гектар землі український фермер буде отримувати у 2017 році державну підтримку майже в 100 разів меншу, ніж фермер з ЄС.

«Наші фахівці порахували, що середня підтримка в Євросоюзі становить 487 євро на 1 гектар – і це без окремих місцевих національних програм, які також додатково запроваджують для аграріїв. В Україні згідно запропонованого урядом проекту бюджету на 2017 рік аналогічна підтримка становитиме близько 5 євро на 1 гектар. Отже у наступному році підтримка у нас буде в 97 разів менша», - наводить цифри депутат.

І додає: сьогодні європейські фермери – прямі конкуренти наших аграріїв, причому не лише на ринку ЄС.

Тому головне завдання сьгодні - внести необхідні зміни до запропонованого  урядом проекту бюджету з тим щоб як мінімум держана підтимка у 2017 році залишилась на рівні поточного року, а ще краще буде, якщо вона повернеться до рівня попередніх років. Тільки це забезпечить подальше зростання економіки держави та добробут наших людей.