У 2020 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом становила $10,2 млрд. Цей показник, хоч і не перевищив рекорду 2019 року у $10,6 млрд, став другим результатом за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Про це повідомив Микола Пугачов, академік НААН, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.
«Додатне сальдо становило $3,1 млрд. Головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія, Франція, а також Велика Британія і Бельгія, які протягом останніх років міцно закріпились у цьому списку. Ці країни створюють понад 80% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом», — розповідає академік.
За його словами, торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн — членів ЄС на суму близько $3,6 млрд. Це на 13,4% більше, ніж 2019 року. В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.
За даними Держстату, в січні в Україні харчі здорожчали на 1,5%. Найбільше зросла ціна на такі базові продукти, як яйця (+15,4%), овочі (+6,5%) і соняшникову олію (+2,9%).
Вживання м’яса і м’ясних продуктів українцями завжди було більш-менш на одному рівні: у 2010 році одна людина в середньому з’їла 52 кг, в 2011-му – 51,2 кг, в 2012-му – 54,4 кг, в 2013-му – 56,1 кг. У 2014-2015 роках споживання м’яса скоротилося, в 2015-му аж на 6% – до 50,9 кг на людину. Потім знову почало зростати до: 2016-й – 51,4 кг, в 2017-му – 51,7 кг, в 2018-му – 52,8 кг, в 2019-му – 53,6 кг. Даних за повний 2020 рік ще немає, але в середньому за місяць українець з’їдав 5,1 кг м’яса.
На сьогодні озимі культури знаходяться у стані зимового спокою, загрозливих явищ для перезимівлі їх на території країни не спостерігається.
Про це свідчать дані аналітичної довідки про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні, передає прес-служба НААН.
«За спостереженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН замерзлий ґрунт нівелює негативну дію високого снігового покриву. Інтенсивне танення верхнього шару снігу за денних температур 5−9°С тепла зумовило утворення снігової кірки (насту) товщиною до 10 мм», — йдеться в повідомленні.
Робоча група продовжує напрацювання нової редакції Закону України «Про бджільництво». Про це йдеться в повідомленні «Інформаційно-аналітичного порталу АПК України».
«Згідно з планом роботи уряду відповідний законопроект повинні внести на розгляд Верховної Ради України до 1 червня», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, законодавчі та інституційні зміни націлені на мінімізацію в неможливість отруєння бджіл при обробці полів.
Україна у 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці.Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні. Про це повідомляє «АПК–Інформ».
Посилаючись на дані митної служби України агенство зазначає, що в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14 500 тонн зернової на суму 118,6 млн гривень, що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2 100 тонн) і в 6,6 разів – підсумок всього 2019/20 МР (2 200 тонн).
З кожним роком в акваторії Азовського моря стає менше риби, особливо азовського бичка, що став уже справжнім делікатесом. Про це повідомляє agronews.ua.
З Азовського моря зникає не лише бичок, а й судак, лящ, тарань та інші види риби. Причин декілька.
По-перше, глобальне потепління, що спричинює підвищення рівня солоності морської води, провокує обміління основних прісноводних артерій Азовського моря.
Наразі в Україні достатньо запасів сої, щоб забезпечити потреби переробної галузі. Закупівлі олійної швидше будуть разовими випадками.
Про це розповіли в асоціації «Укроліяпром», передає apk-inform.com.
«Слід враховувати, що практично вся соя, яку поставляють провідні експортери на світовий ринок, представлена ГМ сортами, які не дозволені до використання в Україні. Тому у потенційних імпортерів напевно виникнуть проблеми з її ввезенням і переробкою», — пояснюють експерти.
Так, за даними офіційної статистики, запаси соєвих бобів в Україні становлять 1,1 млн т, тоді як оцінка «Укроліяпром» даного показника досягає 1,27−1,3 млн т.
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн т зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн т, з яких 8,9 млн продовольчої пшениці, що складає 67% від загального експорту усієї пшениці. Про це ідеться у матеріалі на AgroPolit.com.
Кукурудзи поставлено на зовнішні ринки – 13,2 млн тонн. Якщо перевести на мову зернового меморандуму (підписаний 25 січня 2021 року), то наразі пшениці експортовано 76,1% від запланованого, кукурудзи – 55% (граничні обсяги експорту кукурудзи у меморандумі визначено на рівні 24 млн тонн на 2020/2021 МР).
За даними державних обласних адміністрацій, виробництво картоплі в 2020 році становило 20,7 млн.
Про це повідомив начальник управління землеробства та рослинництва в Мінекономіки Сергій Шупик.
Він відмітив, що основними виробниками картоплі є наступні області: Вінницька виробила 1,9 млн т, Житомирська — 1,8 млн т, Львівська — 1,6 млн т, Київська — 1,5 млн т.
Овочі “борщового набору” будуть дорожчати на 10-15% щомісяця – аж до нового врожаю. Про це повідомляє УНН, пише agronews.ua.
“У нас сезонні коливання по “борщовому набору” – 150% і ми стоїмо зараз на самому початку цього шляху, і чим далі, тим овочі будуть дорожче. Такого росту цін, як був січень і половина лютого, уже не буде, але по суті підняття цін продовжиться – практично на весь асортимент. Напевно, треба очікувати ріст цін щомісяця, як мінімум, ще на 2-3%, а по борщовій групі – 10-15% буде однозначно до травня місяця і доти, поки почне поступати на ринок продукція з відкритого ґрунту”, – пояснив виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин.