На тлі підвищення прогнозів виробництва ріпаку в ЄС і Україні, а також каноли в Австралії, травневі ф’ючерси на ріпак на біржі Euronext у п’ятницю обвалилися на 20 €/т до 494 €/т або 581,2 $/т, загалом за останні 10 днів втративши 6,3% ціни. На ринок тисне зниження світових цін на всі рослинні олії внаслідок скорочення попиту та збільшення пропозицій. Про це повідомляє graintrade, пише agronews.ua.
Експерти Oil World підвищили прогноз врожаю каноли в Австралії у 2020/21 МР на 0,35 млн т до 4,4 млн т, хоча інші учасники ринку оцінюють його у 4,5-4,7 млн т. Також очікується, що у порівнянні з попереднім сезоном Австралія збільшить експорт каноли у 2020/21 МР з 1,56 млн т до найбільших за останні 4 сезони 3,1 млн т, зокрема до ЄС – з 1 млн т до 2,5 млн т.Станом на 1 квітня українські сільгоспвиробники посіяли 310,6 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що складає 4% до прогнозу. Першими до польових робіт приступили — Херсонська, Одеська, Миколаївська, Запорізька та Донецька області. Також до посівної кампанії вже приєдналися аграрії Волинської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Рівненської та Чернівецької областей.
5 квітня відбулася щотижнева зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького з аграрними асоціаціями, на якій було розглянуто перебіг весняної посівної кампанії та нові напрями державної підтримки аграріїв на 2021 рік.
Завдяки підтримці експортерів і бізнесу, у першому кварталі 2021 року спостерігається зростання товарообігу та експорту товарів, навіть у порівнянні з докризовим першим кварталом минулого року.
Про це написав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, на своїй сторінці у Facebook.
«Український експорт за перший квартал зріс на 12% у порівнянні з першим кварталом минулого року, коли коронакризи ще не було. Значне зростання експорту наших товарів продовжує спостерігатися в Китай (+55%), до Великої Британії (+38%) та до Європейського Союзу (+17%)», – зазначив він.
На підприємствах АСТАРТИ стартувала посівна кампанія.
Основними культурами компанії залишаються цукрові буряки (33.5 тис. га), кукурудза (59.9 тис. га, соя (31.2 тис. га), пшениця (46.5 тис. га), соняшник (28.1 тис. га), озимий ріпак (7.2 тис. га).
Компанія також займається органічним землеробством на площі 1.8 тис. га.
Протягом останніх 4 сезонів основним покупцем казахстанської гречки є Україна, яка імпортувала з початку сезону 7,4 тис. тонн зернової, що у 1,37 рази більше, ніж за аналогічний період сезону-2019/20. У загальному обсязі експорту зернової частка України склала 93,5%.
Про це повідомляє apk-inform.com.
«Згідно з даними Бюро національної статистики Агентства зі стратегічного планування та реформ РК, обсяг експорту гречки з Казахстану в лютому 2021 року склав 1,7 тис. тонн, що в 3,1 рази перевищило показник місяцем раніше і в 3,4 рази — результат лютого 2020 року. При цьому результат лютого також став максимальним місячним показником за останні 4 сезони», — йдеться в повідомленні.
Левову частку відшкодування з ПДВ з бюджету отримують 2 галузі економіки: переробна промисловiсть (63,4 млрд грн у 2020 році) та торгiвля і ремонт автотранспорту (47,3 млрд грн). Про це повідомляє Центр анализу публічних фінансів та публічного управління.
За їх словами, всі інші галузі отримують значно менші обсяги відшкодування, порівняно з цими лідерами. Зокрема, аграрії (Сільське, лісове та рибне господарство) займають лише 6 місце в рейтингу отримувачів з 4,2 млрд грн у 2020 році.
«Серед галузей-лідерів прослідковується певна сезонність в обсягах відшкодування: зазвичай у другій половині року вони отримують значно нижчий обсяг відшкодування, аніж у першій половині. А представники галузі «торгівля та ремонт автотранспорту» зазвичай найменші обсяги відшкодування (майже вдвічі нижчі за звичайний показник) отримують у липні-серпні кожного року», — йдеться у повідомленні.
Карантинні обмеження діяли по всьому світові. Тому глобально в молочному секторі основна ставка робилася на національного споживача та дотування з боку держави. Але, як виявилось, для України це два слабких місця.
Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.
«2020 рік став історичним у плані зовнішньої торгівлі молочними продуктами: Україна втратила звання нетто-експортера. За підсумками року, зовнішньоторговельне сальдо становило мінус $77,6 млн. Фактично звання нетто-імпортера ми отримали через дві імпортні групи: кисломолочна продукція та сири. Різке зростання частки цих продуктів наочно можна спостерігати на полицях супермаркетів: вони завалені дешевими імпортними йогуртами, вершками та сиром», — йдеться в повідомленні.
Вартість продуктів харчування в Україні постійно зростає. Станом на зараз деякі основні позиції перевищили ціни у сусідній Польщі, і це попри те, що попереду на нас очікує подорожчання пшениці.
Зокрема, вартість польського білого хлібу на третину менша, аніж українського, а саме цей хліб є головним для багатьох громадян нашої країни. Натомість експерти передрікають, що це ще не кінець та кажуть, що найближчим часом хліб та різноманітні хлібобулочні вироби подорожчають ще на 20-25%.
Наближення нового врожаю надає помітний тиск на ціни української пшениці, яка вже навіть стала дешевше фуражних ячменю та кукурудзи на базисі СРТ. Про це повідомила аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич, пише agronews.ua.
«Основною причиною падіння ціни є скорочення попиту на старий врожай – все більше імпортерів переключаються на закупівлю пшениці нового врожаю», – вважають експерти.