Новини АПК

Національний діалог, в межах якого в Україні відбуваються обговорення за участю представників громадських організацій та експертів, сприяє виробленню консолідованої позиції з питань агроекології, кліматичних змін, продовольчої безпеки, яку Україна презентує на Саміті ООН з продовольчих систем. Про це розповіла експерт, директор Навчально-наукового інституту неперервної освіти НУБІП України Олена Ковальова. 

«Національний діалог присвячений підготовці позиції України до Саміту ООН, який відбудеться цього року. Вже включене питання агроекології, питання, пов’язані зі змінами клімату, соціальні аспекти, саме поняття продовольчої безпеки», –сказала вона.

Експерт зазначила, що мета саміту – зрозуміти, як діяти, щоб забезпечити дедалі зростаючі потреби населення Землі у продуктах відповідно до попиту.

«Після виставки Агро-2021 було означено кілька напрямів, за якими буде формуватися політика стосовно сільгоспвиробництва. Це кліматичні виклики, забезпечення ресурсоефективності і розвиток дружнього до довкілля виробництва. Виробництво біоенергії, агрометеорологічні служби, трансформація систем зрошення, національна політика відповідно до Коронівійської системи ООН – це та програма, до якої мають адаптуватися політики сільського господарства різних країн», – підкреслила директор інституту.

Мінекономіки допомагає українським продуктам з історичним географічним походженням отримати реєстрацію географічного зазначення та визнання в ЄС. Перше засідання експертної комісії щодо погодження специфікацій товарів із географічними зазначеннями відбулося 22 липня. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

Зазначимо, що до складу експертної комісії входять представники асоціацій та громадських об'єднань виробників продукції з географічними зазначеннями, фахових наукових закладів та Торгово-промислової палати України.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як „Гуцульська коров’яча бриндза“, „Гуцульська овеча бриндзя“ та „Мелітопольська черешня“. Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — розповідає Ірина Новікова, заступник міністра економіки України.

Українські виробники картоплі стурбовані ситуацією, яка склалася в даному сегменті. Через проливні дощі, які спостерігалися на більшій частині території країни, якість картоплі різко погіршилася.

«Особливо постраждали виробники південних областей країни, зокрема Херсонської області, там картопля почала гнити прямо в полях. На сьогодні виробники картоплі змушені мало не кожен день переглядати ціни на свою продукцію, щоб хоч якось реалізувати врожай даних коренеплодів», – йдеться у повідомленні.

На даний момент основна пропозиція на українському ринку становить картопля, непридатна для зберігання, а з урахуванням різкого погіршення якісних характеристик даної продукції реалізовувати її треба якомога швидше. При цьому попит в даному сегменті також помітно знизився, кінцевого споживача часто не влаштовує зовнішній вигляд пропонованої картоплі.

Станом на 23 липня в Україні вже здійснено 1 757 земельних операцій у рамках чинного ринку землі.

Лідерами за здійсненням земельних операцій залишаються Київщина (295), Полтавщина (237) та Вінниччина (157). Аутсайдером залишається Миколаївщина — в області укладено лише 10 угод.

Площа земель, щодо яких зареєстровані правочини, становить 2 763,33 га.